Реферат: Геополітична та економічна характеристика Ірану
16. ВНП ($ США на душу населення) — 6400
17. Мови — фарсі (перська — офіційна), азербайджанська, курдська, арабська
18. Етнічні групи — перси (45,6%), азербайджанці (16,8%), курди (9,1%), ґілянці (5,3%), лурі (4,3%), мазендеранці (3,6%), балуджі (2,3%), араби (2,2%), бахтіарці (1,7%)
19. Релігійний склад населення: мусульмани-шиїти (89%), мусульмани-суніти (10%), християни (0,5%), іудаїсти (0,3%), бахаїти (0,1%). Державна релігія — іслам шиїтського тлумачення.
20. Адміністративно-територіальний поділ – 28 провінцій
2. Природні умови і ресурси, як база для розвитку економіки Ірану
Понад 4/5 території Ірану займають гори і високі нагір'я. Більшу частину території країни займає велике внутрішнє Іранське нагір'я середньою висотою 1200 м. Його утворюють великі плато, гірські ланцюги і міжгірські улоговини. На заході підносяться гори Загрос, на сході - сильно розчленовані Східно-Іранські гори, на півночі - могутні дуги Ельбурса, на півдні - Макрана. Вздовж узбережжя Каспійського моря, Персидської і Омана заток витягнулися вузькі смуги берегових низовин, а саме Південно-Каспійська низовина та частина Кура-Араксинської низовини та рівнина Хузестан.
Центр Ірану складається з кількох закритих нагір'їв, які в сукупності іменуються Центральним плато або Іранське нагір'я. Середня висота плато складає близько 900 метрів (3000 футів), але деякі з гір, які підносяться над плато перевищують 3000 метрів. Східна частина плато вкриті сіллоляними пустелями - Дашт-і Кавір (Dasht-e Kavir) (в народі називають Солона пустеля) і Дашт-і Лут (Dasht-e Lut), за винятком деяких поодиноких оаз, ці райони переважно безлюдні.
Іран має тільки дві просторі низовини - рівнина Хузестан (Khuzestan) на південному-заході країни і Південно-Каспійська низовина на півночі країни. Перша з них, приблизно трикутної форми, є продовженням Месопотамської низовини і становить, в середньому, близько 160 кілометрів в ширину. Вона розтягнулася на 120 км й висота її, заледве, перевищує рівень моря, а наприкінці різко впирається в передгір'я Загросу. Більша частина рівнини Хузестан вкрита болотами. Південно-Каспійська низовина є набагато довшою й розтягнулася на 640 кілометрів уздовж узбережжя Каспію, але в своєму найширшому місці складає менше 50 км, а в деяких місцях менш ніж 2 км і в окремих частинах берега моря пересікається передгір'ям Ельбурса. Узбережжя Перської затоки на південь від рівнини Хузестан і на узбережжі Оманської затоки спостерігаються тільки локальні рівнинні ділянки, оскільки гірські нагромадження Загросу в цих областях підходять прямо до берегової лінії.
Іран має змінний клімат на більшій частині Ірану він субтропічний, континентальний, характеризується різкими коливаннями температур. На узбережжі Персидської і Оманської заток клімат тропічний. Для всієї країни, за винятком каспійського узбережжя та прибережної низовини на півдні, типові суворі зими. Досить опадів отримують тільки високогірні райони Загроса та узбережжя Каспійського моря. На північному заході, холодна зима з сильними снігопадами та заморозками протягом грудня і січня. Весна і осінь відносно помірні, а літо сухе і жарке. На півдні зима м'яка, а на рівнині Хузестан, літня спека супроводжується підвищеною вологістю.
Літо повсюдно спекотне з середніми місячними температурами від +27°С до +32°С. Денні температури нерідко досягають 32-38°С, вночі вони знижуються до 16-21°С. Вище 1500 м над рівнем моря повітря прогрівається значно слабкіше. Найбільш виражені розходження в термічному режимі між північною і південною частинами країни взимку. На півночі, за винятком прикаспійської смуги, зими холодні і сніжні, на півдні вони м'які і теплі. Середні січневі температури становлять в Тегерані 2°С, Тебрізі 8°С, Ахваз 12°С, Ширазі 9°С, Джаске 19°С, Бехарі 19°С. Нічні заморозки відзначені на всій території Ірану на північ від 27° пн.ш. Абсолютний мінімум температури зафіксований в Тебрізі (-28°С). На півдні денні температури взимку змінюються від помірних до теплих, а вночі знижуються на 11-14°С.
Більша частина території Ірану відчуває недостатнє зволоження, як правило, влітку дощі не випадають протягом 2-3 місяців, а в окремі роки - і протягом 7 місяців поспіль. Виняток становлять високогірні райони Північного Загроса, навітряні схили Ельбурса і гір Іранського Азербайджану та узбережжя Каспійського моря, які отримують 650-1650 мм опадів у рік, причому їх сума різко скорочується на підвітряних схилах і в південно-східному напрямку. Річна норма опадів в Тегерані 250 мм, Мешхеді 280 мм, Ісфахані 130 мм, Джаске 130 мм, Захедане 100 мм, вони припадають переважно на холодний сезон - з листопада по березень. Взимку на півночі Ірану й у високогір'ях на півдні опади випадають переважно у вигляді снігу. У підніжжях Ельбурса і Загроса на висоті вище 1200 м над рівнем моря сніг лежить протягом 4-5 місяців, а в найбільш захищених місцях зберігається до червня. У Тегерані потужність снігового покриву, який тримається протягом 2-3 тижнів, складає близько 0,5 м. Сніг грає важливу роль в економічному житті країни, його повільне танення дозволяє поповнювати запаси води, необхідні для зрошення. У південній частині Ірану випадають головним чином рідкі опади, як правило у вигляді сильних злив, протягом 6-30 днів і також в зимовий період.
Територія Ірану розташована в межах Середземноморського складчастого пояса. В центральній частині виділяється серединний епібайкальський масив з довендською складчастою основою і венд-фанерозойським осадовим чохлом. Район Ірану високосейсмічний, тільки у ХХ столітті під час 22 найсильніших землетрусах (9 балів і вище) тут загинули 73 000 осіб, у грудні 2003 року під час руйнівного землетрусу загинуло понад 70 000 осіб.
У накладених на епібайкальський масив западинах, розвинені червоноколірні лагунно-континентальні уламкові і соленосні товщі олігоцен-міоценового віку. На півночі розташовані Ельбурс-Біналудська, Копетдагська і Ельбурська системи мезозойсько-ранньопалеогенових геосинклінальних прогинів. Вздовж кордонів Афганістану і Пакистану розташована Східно-Іранська складчаста система – евгеосинклінальний прогин, заповнений офіолітовими і флішевими утвореннями крейди-еоцену.
На півдні та заході – складчасті системи Загроса і Сенендедж-Сирджанська. Перша являє собою міогеосинклінальний прогин венду-палеогену, де в пізній крейді та міоцені розвинулась складчастість і орогенез. Друга – геосинклінальний прогин, виконаний карбонатно-теригенними і вулканогенними серіями юри-крейди.
іран економіка енергетичний
Табл. 1.
Корисні копалини | Запаси |
Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Боксити, млн т | 22 | 80 | 41 (Al2 O3 ) | 0,1 |
Барит, тис. т | 1500 | 2700 | до 70 (BaSO4 ) | 0,4 |
Залізні руди, млн т | 1950 | 3600 | 56 | 1,1 |
Золото, т | 15 | 95 | 3,2 г/т | |
Марганцеві руди, млн т | 4 | 87 | 40 (Mn) | 0,1 |
Мідь, тис. т | 10150 | 15100 | 1,1 | 1,5 |
Молібден, тис. т | 120 | 360 | 0,03 | 1,3 |
Нафта, млн т | 12288 | 8,9 | ||
Плавиковий шпат, млн т | 0,3 | 0,5 | 45 (CaF2 ) | 0,2 |
Природний горючий газ, млрд м3 | 22986 | 15,7 | ||
Свинець, тис. т | 1362 | 6322 | 6 | 1,1 |
Срібло, т | 6500 | 14600 | 300 г/т | 1,2 |
Вугілля, млн т | 413 | 1209 | ||
Фосфорити, млн т | 2 | 8 | 17 (Р2 О5 ) | 0,04 |
Хромові руди, млн т | 2,2 | 49 (Cr2 O3 ) | 0,05 | |
Цинк, тис. т | 5625 | 9425 | 14 | 2 |
Надра Ірану багаті на нафту, природний газ, вугілля, відомі також родовища руд заліза, хрому, міді, свинцю, цинку, золота, марганцю, сірки, гіпсу, камяної солі, бариту, целестину, флюориту, бірюзи, нерудних будівельних матеріалів (таблиця - основних корисних копалини Ірану станом на 1998-1999 років).
Запаси поверхневих і підземних вод Ірану залежать від кількості атмосферних опадів і тому зосереджені перш за все у північній частині Загроса, в горах Ельбурса і Іранського Азербайджану. Для внутрішніх плоскогір'їв, південної частини Загроса, Макрана і Східно-Іранських гір типові нечисленні тимчасові водотоки. У напрямку до півдня країни підземні води стають солонуватими і непридатними для використання.
В Ірані не має багато великих річок, здебільшого це малі річки і струмки, частина яких пересихає в літню пору року, або доволі сильно міліє. Єдина велика ріка - Карун, довжиною 830 км, яка є судноплавною (на ділянці в 180 кілометрів ), правда, лише для малотонажних-мілких човнів, якими можна доправитися з Хорремшехра в Ахваз. Інші дві великі річки; Хакех (Kharkeh), довжиною в 700 кілометрів, яка впадає в ріку Тигр, та річка Заяндег (Zayandeh), яка має довжину 300 км. Кілька інших постійних річок і потоків також впадають в Перську затоку, не менша кількість малих річок стікають з північно-західного Загросу та гір Ельбурса і впадають в Каспійське море. На Центральному плато, не так багато річок та струмків, більшість з яких в сухі місяці міліють, хоча протягом більшої частини року вони живляться від осінньо-зимових опадів та танення снігу в горах весною і деякі з них мають постійний водотік через поєднання з каналами від більш повноводніших річок, але в кінцевому підсумку, зливаються й попадають в соляні озера, які також, як вміст розсолу занадто високий для підтримки життєвих функцій організмів та риб. Також є кілька характерних солоних озер вздовж ірано-афганського кордону у провінції Систан і Белуджистан.
3. Характеристика господарства. Транспорт Ірану
Промисловість. Основна галузь — гірничодобувна промисловість. її продукція — переважно нафта (четверте місце у світі) і природний газ, уран. Інші мінеральні ресурси поки що розробляються недостатньо. Нафтогазодобувній промисловості завдала великої шкоди ірано-іракська війна. Амбіційні проекти розвитку промисловості та інфраструктури, започатковані за правління шаха, було відкинуто. Провідні галузі промисловості — нафтопереробна, нафтохімічна, чорна і кольорова металургія, машинобудування, металообробна, харчова, текстильна, тютюнова. Розвинене ремісництво (килими, металеві та ювелірні вироби).
Сільське господарство. У сільському та лісовому господарстві працює 1/3 населення країни. Основні сільськогосподарські культури — зернові (пшениця, ячмінь, рис), бобові та олійні. Із технічних культур переважають бавовник, цукрові буряки, цукрова тростина, тютюн, чай. Вирощують плодові, баштанні, виноград, горіхи. Екстенсивне тваринництво (вівці, кози, верблюди, велика рогата худоба тощо), шовківництво, морське рибальство, заготівлі деревини. Продовольства бракує, тому воно підлягає раціонуванню.
Транспорт. Розвинені всі види транспорту. Головні морські порти Перської затоки — Хорремшехр, Бендер-Хомейні, Бушир, Харк, Абадан, Бендер-Махшехр; Каспійського моря — Ензелі та Наушехр. Міжнародні аеропорти — у столиці, Абадані, Бен-дер-Аббасі, Ісфагані, Ширазі.
Залізниці - загальна довжина - 4850 км; з них 4760 км - 1 .432-метровий шаблон, 92 км - 1 .676-метровий шаблон; 480 км у стадії будівництва. Автодороги - загальна довжина - 140 072 км; 42 694 км - бруковані дороги ; 46 866 км - гравійних ; 49 440 км - земляних ; і приблизно 1 200 км - сільська дорожня мережа .
Внутрішні водяні шляхи - 904 км; Шатт-Аль-Араб - звичайно судноплавний для морського транспорту протягом приблизно 130 км , але через Ірано-Іракську війну не використовується (з вересня 1980 р.).
Трубопроводи - для нафти 5900 км; нафтопродуктів 3900 км; природного газу 4550 км.
Порти - Абадан ( у значній мірі зруйнований у 1980-88 р.) і 6 інших менш великих портів .