Реферат: Гестозы беременных
П а п а в е р і н-алкалоїд, що знаходиться в опії. Виготовляєте ся також синтетичним шляхом. Являється міотропним спазмолітичним засобом. Він знижує тонус і зменшує скоротливу діяльність гладеньких м'язів і в зв'язку з цим має судинорозшируючу і спазмолітичну дію.
Для лікування гестозів вводиться в м^язи або в вену. Для внутрішньовенного введення 2 мл 2% розчину папаверіна розчиняють в 10-20 мл натріяхлорида 0,9% і повільно вводять. При перевищенні дози або при швидкому його введенні може виникнути аритмія, часткова або повна атріовентрикулярна блокада.
Разова доза - 0,1 г. Добова доза - 0,3 г.
Н о -шп а - по фармакологічній дії препарат близький до папаверіна, але має дещо більш сильну і продовжену спазмолітичну активність.
Для лікування даної патологів застосовується по 2-4 мл 2% розчину в м^язи або в вену 2-3 рази на добу.
Д і б а з о л- проявляє судиннорозшируючу, спазмолітичну активність, в деякій мірі знижує тонус і розширує^ мозкові судини. Вводиться дібазол у вигляді 1% або 0,3% розчину внутрішньом^язово
внутрішньвенно по 426 мл 2-3 рази на добу.
Е у ф і л і н-посдаблюем^язи бронхів^ знижує опір кровоносних судин^ розширює коронарні судини серця, знижує тиск в системі легеневої системи, підвищує нирковий кровообіг, підвищує діурез пов'язаний,із зниженням канальцево? реабсорбції. Викликає збільшення о мегіоюводи^елйтролітів, особливо іонів натрія і хлорй. Препарат стимулює скорочення серця,при цьому підвищує потребу міокарда в кисні.
Застосовується в основному для внутрішньовенного повільного введення 2,4% його розчин по 10 мл, які завч^с^о розводять' в ІО-2О мл ізотонічного розчину натрія хлорида. При появі серцебиття, тошноти швидкість введення зменшують.
Протипоказанням для застосування еуфіліну є коронарна недостатність і порушення серцевого ритму, виражена тахікардія. Разова доза - 0,25 г Добова доза - 0,5 г.
П\^н т о к с і ф е л ін(т^р^нтал).Пр^явля^судиннорозши-рюю^дію^ покращує поо^ачан^гкис^р ткани^а^\заторможуеагре-гапію^ромб^итів і зме^уезгущення^^бві.\^
Внут^ішньо^ннр^водят^ 0,1 г^1а^рула) в 250^500 мл 5%, глюкози ао^і^^^чногоро^чи^унатрія хлориду. Добова^д^за -0,^0,3г.^
Г а н г л е р о н - має холінолітичну, спазмолітичну і місце-воанестезуючу властивість. Застосовується для внутрішньом'язо-вого, підшкірного і внутрішньовенного введення у вигляді 1,5% розчину по 2 мл. Разова доза - 0,06 г(4 мл). Добова, доза - 0,18(12 мл).
К у р а н т і л(діпірідамол). Крім коронаророзширюючоїдії препарат зменшує периферичний опір і помірно знижує артеріальний тиск. Важливою особливістю курантіла е його властивість термозити агрегацію тромбоцитів і попереджувати утворення тромбів в судинах. Застосовується також для поліпшення маткове-плапентарного кровообігу. 2 мл.препарата розводять в 200 мл 5% розчину глюкози або реополіглюкіну і вводять краплинне в вену.
Н о в о к а У н - місцевий анестетик.
Застосовується для лікування гестозів з метою зняття спазма периферичних судин і покращення мікроциркуляції у вигляді глюкозо-новокаїнової суміші:- глюкоза 20% 150 мл+ новокаїн 0^25% 150 мл в вену повільно краплинне^ 8 ОД інсуліна(після опреділен-чя чутливості організма на новокаїн).
Гіпотензивні засоби
Механізм дії різних груп антигіпертензивних препаратів визначається їх впливом на різні відділи регуляпії судинного тонуса.
Вище були охаражтеризовані фармакологічні засоби^ які крім основних^ мають гіпотензивні властивості(див.нейротропні, седативні^ периферичні вазоділататори та спазмолітичні препарати різних груп)^
З а с о б и^ впливаючі на судинорухІвні(вазомоторні) пентри головного мозку. К л о Ф е л і н (гемітонкатапресан).
Препарат стимулює а? -адренорецепторисудиннорухівнихцентрів^ зменшує потік симпатичних імпульсів із ЦНС і знижує звільнення норадреналіна із нервових закінчень. В зв'язку з цим клофелін маєгіпонзивнудію^ остання супроводжується зниженням серцевого жикиду і зменшенням периферичного опору судин^ в тому числі і судин нирок. Препарат має також седативну дію) пов'язану із впливом на ретикулярну формацію стовбура мозку.
Для внутрішньовенного введення 0^5-1 мл 0^01%клофеліна розводять в 10-20 мл ізотоничногорозчину хлориданатрія і вводять повільно на протязі 3-5 хв. Гіпотензивна дія розвивається через 3-5 хв. і продовжується 4-8 год. Різка відміна препарата може призвести до підвищення артеріального тиску< Разова доза - (0)05-0^15 мг) 0^5-1,5 мл 0,01% розчину. Добова доза максимальна - 1,2-1,5 мг(6-8 мл)^.. М е т і л д о ф а^(допегіт,альдомет), подібно клофеліну тормозить симпатичну імпульсацію і викликає, зниження артеріального тиску. Гіпотензія супроводжується уповільненням серцевих скоро-чжнь, зменшенням серцевого викиду і периферичного опору^Орто-статичної гіпотонії ^спостерігається. У більшості викликає седативний ефект. З організму виділяється нирками, сеча при стоянні набуває темного кольору^ Препарат проникає в материнське молоко. Максимальна добова доза - 3 г(таблетки по 0,25).
Гангліоблокуючі препарати^
Гайгліоблокатори мають властивість блокувати Н-холінорепеп-тори вегетативних вузлів і в зв'язку з цим тормозять передачу нервового збудження з прегангліонарних на постгангліонарні волокна вегетативних нервів. При цьому настає зниження артеріального тиску, що пов'язано із зменшенням надходження судиннозвужуючих імпульсів до судин і розширенням периферичного судинного русла ( в першу чергу артеріол).
Гангліоблокуючі препарату застосовуються для купірування гіпертоничнихкризів.^спазмів периферичних судин, при важких формах гестозів, набряках легенів та мозку.
Найчастіше в акушерській практиці застосовуються гангліо-блокатори коротко^(арфонйд,імехін) та середньоїпродовженності дії (пентамін,бензогексоній^гігроній) з метою контрольованої гіпотонії. Застосування гангліоблокаторів при пізніх гестозахвимага^-
надзвичайної обережності. На фоні гіповолемі^ що має місце при гестозах) проведення гангліплегі^ може призвести до невідповідності судинного русла ОЦК з подальшим зниженням інтенсивності гемоперфузі^ і поглибленням важкості метаболічних порушень в організмі матері і плода.
Допустимо призначення гангліоблокаторів в кінці першого^ під час другого і в післяродовий періоди^ а під час вагітності призначення цих препаратів необхідно обмежити.
На початку лікування рекомендується перевірити реакцію хвороб на малі дози препарата) вводять половину середньої дози і слідкують за ефективністю дії.