Вступ

1. Загальні відомості

2. Схеми гідравлічної системи

Перелік використаної літератури

Вступ

Залежно від потужності й конструкції бульдозери можуть працювати на різних ґрунтах: від болотистих і піщаних до розбірних, висаджених або розпушених порід і руд. Економічно вигідна дальність переміщення ґрунту бульдозером залежить від класу базового трактора, виду й міцності ґрунту й експлуатаційних розумів. Звичайно вона не перевищує 60 м.

При можливості перекосу відвала й достатнім тяговому зусиллі бульдозерами з неповоротним відвалом можна розробляти до 70% всіх видів ґрунтів, включаючи мерзлі й гірські породи, для яких звичайно потрібне попереднє розпушування. Бульдозери з поворотним відвалом мають обмежену область застосування. Їх в основному використовують для нарізки терас на косогорах, засипання траншів поперечними ходами й прокладки піонерних доріг. При цьому повернений у плані відвал дає деякі переваг. Положення центра тиску базових тракторів не дозволяє використовувати відвал, повернений у плані на кут менш 60° від поздовжньої осі. У зв'язку із цим безперервний схід ґрунту убік не забезпечується й тому робота безперервними поздовжніми ходами практично не дає ефекту. До 90-95% години такі бульдозери працюють із прямою установкою відвала.

Бульдозери класифікують по призначенню, номінальному тяговому зусиллю й різним конструктивним ознакам.

Робоче устаткування більшості бульдозерів і всіх скреперів оснащено гідравлічним приводом. Він служить для керування положенням елементів робочого устаткування при виконанні технологічних операцій.

1. Загальні відомості

Гідравлічний привод складається з наступних складових частин: насоса, що приводиться в дію від двигуна базової машини; виконавчого механізму, що представляє собою гідроциліндр; механізму керування - гідророзподільника; допоміжних пристроїв - гідробака, фільтра, гідролінії.

У гідравлічному приводі обертальний рух вала насоса перетворюється в поступальний рух поршня гідроциліндра. Енергія передається від насоса до гідроциліндрів робочою рідиною.

Принцип роботи гідроприводу розглянутий на Рис. 1. З гідробака 1 по усмоктувальній гідролінії 18 рідина подається в насос 17, що нагнітає її по напірній гідролінії 15 до насосної порожнини 12 гідророзподільника 14. Подальша робота гідроприводу залежить від положення рукоятки 9 і зв'язаного з нею золотника 11 гідророзподільника 14.

Гідророзподільник складається з корпуса 10, золотника 11, розміщеного в осьовому отворі, і рукоятки 9. До осьового отвору підведені свердління порожнин, що відгалужують. Порожнина 12 з'єднує гідророзподільник з насосом, порожнини 13 і 7 підводять робочу рідину до гідроциліндра 6, а зливальні порожнини 8 і 5 з'єднують гідророзподільник з гідробаком 1.

При положенні 1 паски золотника 11 перекривають доступ робочої рідини з порожнини 12 у порожнині 13 і 7, а також злив з них через порожнини 8 і 5. У цьому випадку робоча рідина, що знаходиться в гідроциліндрі, замкнений і керований елемент робочого устаткування нерухоме (нейтральне положення ІІ). Робоча рідина, надходячи від насоса 17 до гідророзподільника 14, підвищує тиск у напірній гідролінії 15 і, переборовши опір пружини переливного клапана 16, убудованого в гідророзподільник, зливається в гідробак 1.

При опущеному золотнику 11 (положення ІІ) порожнина 12 з'єднується з порожниною 13 гідроциліндра, а порожнина 7 - з порожниною 8 і шток гідроциліндра 6 починає висуватися.

Рис. 1. Принципові схеми роботи гідравлічного приводу

І - нейтральне положення, ІІ - ІV - робоче положення; 1 - гідробак, 2 - фільтр, 3, 4.15 , 18 - гідролінії, 5, 7, 8, 12, 13 - порожнини, 6 - гідроциліндр, 9 - рукоятка, 10 - корпус, 11 - золотник, 14 - гідророзподільник, 16 - гідроклапан, 17 – насос.

При піднятому золотнику (положення ІІІ) напрямок подачі зливу рідини міняється на протилежне і, отже, шток гідроциліндра переміщається в зворотному напрямку.

При опущеному в крайнє нижнє положення золотнику 11 порожнина 12 ізольована від обох порожнин 7, 13 гідроциліндра, що у цей час з'єднуються зі зливальними порожнинами 5 і 8. Таким чином, при впливі зовнішнього навантаження від робочого устаткування шток гідроциліндра переміщається, вільно перекачуючи робочу рідину, що знаходиться в ньому, з однієї порожнини в іншу. Таке положення називають "плаваючим" і використовують, наприклад, для бульдозерів при переміщенні ґрунту по поверхні без зарізання ножа відвала.

Робоча рідина, застосовувана в гідроприводах, повинна відповідати рядові вимог: мало змінювати в'язкість і не розкладатися при значних перепадах температур, не впливати на матеріали елементів системи, що ущільнюють, мати здатність протистояти піноутворенню. Робоча рідина одночасно є змащеємим й антикорозійним середовищем для агрегатів і гідроліній системи.

В'язкість характеризує здатність рідини пручатися відносному переміщенню її часток при впливі зовнішніх сил. Чим менш рухлива рідина, тим більшою несучою здатністю вона володіє. З підвищенням температури несуча здатність рідини зменшується. Щонайкраще вимогам, пропонованим до робочих рідин, відповідають мінеральні оливи ВМГЗ і МГ-30. Ці рідини по своїх властивостях можуть бути використані в експлуатації в холодний і жаркий час, тобто є всесезонними. Застосування таких рідин дозволяє знизити їхню витрату за рахунок зменшення втрат при заміні, скоротити витрати на транспортування і збереження, зменшити імовірність забруднення при заливанні. Допускається також застосовувати як робочу рідину дизельні оливи для літнього і зимового періодів, а також веретенна олива АУ.

2. Схеми гідравлічної системи

Гідравлічний привод робочого устаткування бульдозерів і скреперів являє собою так називану роздільно-агрегатну систему, окремі елементи якої розосереджені по всій машині.

Представлені нижче схеми гідросистем типові і для інших моделей бульдозерів.

Рис. 2. Схеми гідравлічних механізмів перекосу відвалів бульдозерів

а — ДЗ-101 і ДЗ-101А; б -ДЗ-110; в — ДЗ-110А и ДЗ-118 (в останньої моделі гідроциліндр перекосу розташований праворуч); г — ДЗ -35Б; 1 — штовхаючий брус; 2 - пальцевий шарнір; 3 - відвал; 4- гвинтовий розкіс; 5 - пальцеве з'єднання; 6 - гвинт; 7 - завзята шайба; 8- гідроциліндр перекосу; 9 - кульова опора зі сферичною втулкою; 10 — сферичний шарнір або шарнір зі сферичною втулкою; 11— шарнір із двома взаємно перпендикулярними пальцями; 12 — напрямна скоба на відвалі; 13 — опорна шайба; 14 — гвинт із голівкою; 15 — кронштейн бруса із втулкою; 16 — палець; 17 — растяжка; 18 — кульова опора

Гідросистема бульдозера-розпушувача (Рис. 3.) призначена для підйому - опускання відвала бульдозера, зміни кута поперечного перекосу відвала, а також підйому - опускання розпушувача.

Насос 2 постійної об'ємної подачі нагнітає робочу рідину з гідробака 1 у трьохсекційний гідророзподільник 5. Чотирьохпозиційна секція 12 гідророзподільника керує гідроциліндрами 3 і 4, встановлюючи відвал у фіксоване (нейтральне) положення, у положення підйому - опускання або "плаваюче".

Секції 11 і 10 гідророзподільника є трьохпозиційними і керують відповідно гідророзкосами 7 відвала і гідроциліндрами 8, 9 підйому - опускання розпушувача. "Плаваюче положення", для цих робочих операцій не потрібно.

У схемі передбачений двосторонній гідрозамок б, що замикає обидві порожнини гідроциліндра 7 і запобігаючий перетіканню робочої рідини і, отже, мимовільна зміна кута перекосу відвала під впливом зовнішніх навантажень.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--