Реферат: Гігієна праці і виробнича санітарія
Вологість буває абсолютною (А) і відносною (φ). Вимірюють вологість за допомогою аспираційного психрометра (психрометр Ассмана). Для визначення раціональної вологості треба визначити відносну вологість за методикою, наведеною в Додатку 7, п.1.3.
Способи корекції вологості в приміщеннях:
– вентилювання і кондиціонування;
– проведення вологих збирань;
– естетичні заходи (акваріуми, фонтанчики води, басейни, бочки з водою).
Існують захворювання, які дуже сильно залежать від змін вологості, насамперед хронічний бронхіт, астма і т.д.
Комфортні умови за швидкістю вітру залежать від часу року і виду виконуваної роботи. Організм людини починає відчувати повітряні потоки при швидкості близько 0,15 м/с. У зимовий час року швидкість руху повітря не повинна перевищувати 0,5 м/с, а влітку – 1 м/с, при дуже тяжких умовах праці допускається збільшення швидкості повітря до 3 м/с.
Швидкість і напрямок вітру необхідно знати для оцінки обстановки при пожежі, аварії з викидом шкідливих речовин в атмосферу, при проведенні евакуації населення з небезпечної зони і для безпечного розміщення особового складу при виконанні службових обов'язків (розслідування злочину, оточення, охорона громадського порядку і т.д.), під час стрільб з вогнепальної зброї. Рух повітря в жаркий час року сприяє збільшенню виділення теплоти організмом і поліпшує його стан, але справляє несприятливий вплив при низькій температурі повітря.
Швидкість повітряних потоків вимірюють у приміщеннях (від 0,4 до 10 м/с) за допомогою крильчастого анемометра, а для швидкостей повітря від 1 до 35 м/с – чашкового анемометра.
Швидкість повітря впливає на розподіл шкідливих речовин у приміщенні. Повітряні потоки можуть поширювати їх по всьому обсягу приміщення, переводити пил з осілого у завислий (суспендований) стан.
Способи корекції швидкості повітряних потоків у приміщеннях:
– вентилювання (природне і штучне);
– кондиціонування.
Діяльність людей на поверхні землі протікає звичайно при постійно діючому атмосферному тиску, близькому до тиску над рівнем моря, рівному 101,3 кПа чи 760 мм рт. ст.
Організм людини може зустрічатися з умовами підвищеного і зниженого тиску (у горах, авіація). Падіння парціального тиску призводить до виникнення фізіологічних порушень в організмі і розвитку "гірської" хвороби, обумовленої кисневим голодуванням, що у окремих осіб відзначається на висоті понад 2500-3000 м, а на більшості людей помітно позначається на висоті 4500 м.
При підвищеному тиску кров і тканева рідина насичуються азотом у тим більшій мірі, чим вищим є тиск повітря і довшим час його впливу. Різке зниження тиску викликає стрімке виділення азоту з крові і тканевих рідин у вигляді пухирців (які викликають газову емболію), що розносяться кров'ю по всьому організму, в результаті чого виникають розриви дрібних кровоносних судин. Порушується харчування тканин, відбувається їх здавлювання і подразнення нервових закінчень. Найчастіше ці явища відбуваються в центральній нервовій системі, особливо у спинному мозку, а також у підшкірній клітковині. При різкому зменшенні атмосферного тиску в людини підіймається артеріальний тиск, при цьому знижується працездатність, з'являються головні болі і т.д.
3. Хімічний склад повітря
Повітряне середовище розмежовують на зовнішнє, в якому більшість людей проводять меншу частину часу (до 10-15%), внутрішнє виробниче (в ньому людина проводить до 25-30% свого часу) і внутрішнє жиле, де люди перебувають більшу частину часу (60-70% часу і більше). У відповідності з часом, який люди проводять у внутрішньому житловому, виробничому та зовнішньому повітряному середовищах, стану та якості повітряного середовища необхідно приділяти особливу увагу.
Хімічний склад повітря відіграє дуже важливу роль для здоров'я людини. Даного параметра стосуються два види небезпечних факторів: загазованість і запилення.
Працівники внутрішніх органів зустрічаються з цими факторами в повсякденному житті, що особливо яскраво виявляється у великих і промислових містах. Деякі підрозділи найбільше піддані цим небезпечним факторам: пожежна охорона, дорожня і транспортна міліція, інспектори ДАІ, охорона промислових підприємств, працівники ППС під час патрулювань або участі в оточенні у випадках аварій. На території" України пролягає 763 км самих тільки аміакопроводів. Пересічно запаси аміаку на овочевій базі складають 100-150 т, а запаси хлору на водоочисній станції складають 100-400 т. гігієна праця виробнича санітарія мікроклімат
Окрім цього, працівники ОВС використовують спеціальні засоби, які містять небезпечні для здоров'я речовини, наприклад, газові гранати "Черемуха-1", "Черемуха-6", "Черемуха-10", "Черемуха-5", "Черемуха-4", патрони з газовими гранатами "Черемуха-7", аерозольні упаковки "Терен-4", засоби захисту громадського застосування АБХ та ін.
Атмосферне повітря в нормальному стані (найбільш сприятливий для людини склад) містить: азоту –78,08%, кисню –20,95%, аргону та інших інертних газів –0,93%, вуглекислого газу—0,03%, інших газів—0,01%.
У результаті антропогенного впливу і стихійних лих хімічний склад повітря може змінюватися. Основними антропогенними джерелами забруднення навколишнього середовища є: об'єкти енергетики, газо- і нафтопереробна промисловість, виробництво будівельних матеріалів, хімічна промисловість, аварії на цих об'єктах і транспорт. До природних джерел забруднення навколишнього середовища відносяться стихійні лиха (виверження вулканів, ландшафтні пожежі, торнадо, смерчі, повені і т.д.).
Перелік газоподібних речовин, що забруднюють навколишнє середовище і погіршують здоров'я людини, є досить довгим. До найбільш небезпечних речовин відносяться: чадний газ (СО), хлор (Сl2 ), аміак (NН3 ), ціанистий водень (НСN), хлороводень (НСl), фосген (СОСl2 ), сірководень (Н2 S), диоксин (С12 Н16 Сl4 О2 ), диціан (С2 N2 ), оксиди сірки (SО2 , SО3 ) і азоту (NО, NО2 , N2 О5 , N2 O).
Внесок автотранспорту в забруднення атмосферного повітря за багатьма шкідливими домішками є переважним: СО – до 100%, NО – до 70%, вуглеводні – до 50%. Вихлопні гази містять: СО, NО, СN НM , Н2 , пари води, О3 і близько 200 різних домішок (альдегіди, кетони, феноли, спирти, продукти розкладання присадок до палива – тетраетилсвинець).
У вихлопних газах транспорту присутня ще одна дуже небезпечна речовина – бtнзапірен. Якщо в країнах Західної Європи концентрація цієї речовини досягає 0,4 – 0,7 мкг/м3 (гранично допустима концентрація – 0,1 мкг/м3 ), у містах країн СНД його вміст нижче в 7-10 разів. Найбільш небезпечною для людини є концентрація бензапірену в місцях автомобільних ангарів, гаражів і закритих стоянок при працюючому двигуні автомобіля.
Для оцінки кількості шкідливих речовин, що виділяються при роботі автомобіля, можна використовувати методики, наведені у Додатку 7, п.1.4.
До найбільш небезпечних рідинних і твердих шкідливих речовин відносяться: бtнзапірен, метиловий спирт (СН4 О), акролеїн (С2 H4 О), бензол (С6 Н6 ), оксид свинцю (Рb), азбест, оксид кремнію (Sі), ртуть (Нg), важкі метали (Со, Nі).
Токсичність речовин, як правило, підвищується завдяки впливам факторів навколишнього середовища (підвищена температура, підвищена вологість) і специфічного стану людського організму (підвищені фізичні навантаження, стрес). При підвищенні температури посилюється летючість речовин, а, отже, збільшується їх концентрація в повітрі. Крім того, при підвищеній температурі і збільшених фізичних навантаженнях учащається подих, посилюється кровообіг, розширюються судини, пори шкіри, активізується діяльність внутрішніх органів. Це збільшує надходження шкідливих речовин до організму як дихальним шляхом, так і через шкіру та слизові оболонки, і прискорює їх поширення усередині організму.