Реферат: Гігієнічна оцінка впливу шуму та вібрації на організм людини

ТЕМА: ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ШУМУ ТА ВІБРАЦІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Навчитися замірювати шум та вібрацію, оцінювати шумо—вібраційну обстановку на виробництві, давати рекомендації по усуненню їх негативної дії.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Визначення понять “шум” та “вібрація”. Класифікація шуму та вібрації.

2. Фізичні властивості і біологічна дія шуму та вібрації.

3. Прилади і одиниці вимірювання шуму та вібрації.

4. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що зумовлені впливом шуму та вібрації.

5. Допустимі рівні шуму та вібрації на промисловому підприємстві, в навчальних приміщеннях, в лікарні.

6. Заходи щодо профілактики несприятливого впливу шуму та вібрації.

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з приладами для визначення шуму та вібрації, індивідуальними засобами захисту від несприятливого впливу шуму та вібрації.

2. Провести вимірювання рівня шуму з використанням шумоміра “Шум-1м”.

3. Дати гігієнічну оцінку шумо—вібраційної обстановки на виробництві (за даними ситуаційних задач).

ЛІТЕРАТУРА:

1. Загальна гігієна: Пропедевтика гігієни. Підручник /Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін. / За ред. Є.Г.Гончарука. —К.: Вища шк., 1995. —С. 277—282.

2. Даценко І.І., Гайович Р.Д. Основи загальної та тропічної гігієни. — К.; Здоров’я, 1995. — С.348—355.

3. Габович Р.Д., Познанский С.С. , Шахбазян Г.Х. Гигиена. —К.: Вища школа. — 1983. — С. 113—119,217—220.

5. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. —М:,Медицина.—1967. — с. 293—302.

5. Учбовий посібник до практичних занять з загальної гігієни. —К.; 1994. —4.2. — С.3—15.

6. Гурова А.И., Горлова О.Е. Практикум по общей гигиене. —М.: Изд—во УДН, 1991.—С. 158—162

7. I.В.Сергета Практичні навички з загальної гігієни: Навчально—методичний посібник. — Вінниця: ВДМУ та ін., 1997.—С. 51—53.

8. Алексеев С.В., Усенко В.Р. Гигиена труда.—М.:Медицина,1988.—С. 135—174.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Після організаційної частини та опитування студенти проводять вимірювання рівня шуму в навчальній лабораторії за допомогою таких приладів, як шумовібраційний комплекс, ШВК—1, шумоміра—1м, “Шум-1м”.

Гігієнічна оцiнка шумо—вiбрацiйної обстановки

В робочому примiщеннi

Вимiрювання рiвня iнтенсивностi та спектрального складу шуму проводиться за допомогою шумомiрів, аналiзаторів спектра шуму та полосових фiльтрів.

Найбiльшого поширення в гігієнічній практицi набули шумомiри “Шум—1” і “УШВ—1”, шумовiбровимiрюючий комплекс “ШВК—1” та вимiрювач шуму і вiбрацiї типу “ВШВ—003”.

Як аналiзатори шуму використовують октавні фiльтри, котрі вимiрюють рiвнi звукового тиску в кожнiй октавi шуму, що дослiджується.

Шумомiри різних конструкцiй, як правило, складаються з датчика (мiкрофона), пiдсилювача та вимiрювального пристрою і мають частотнi (“Лi”,“А”,“С”) та часовi (“F” — швидко, “S” — повiльно, “I” — iмпульс) характеристики.

В ході вимiрювання рiвнiв звуку (дБА) застосовується характеристика “А”, при вимiрюваннi рiвнiв звукового тиску в октавних смугах — характеристика “Фiльтри”. Характеристика “Повiльно” свідчить про проведення вимiрювання постiйного та деяких iнших видів шуму, головною характеристикою яких є середній рівень, а характеристика “Iмпульс” — про вимiрювання рiвнiв iмпульсного шуму. Характеристика “Швидко” застосовується в ході вимірювання шуму, який коливається у часi.

У випадку відсутностi приладу для частотного аналiзу шуму можна отримати орієнтовну оцiнку характеру шуму, порiвнюючи значення на шкалах “дБС” та “дБА” (при рiзницi 0—2 дБ шум високочастотний: вище 1000 Гц, 2—5 дБ — середньочастотний: 400—1000 Гц, 5 i бiльше дБ— низькочастотний: до 400 Гц).

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--