Реферат: Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в нових соціально-економічних умовах розвитку України проведено порівняльний гігієнічний аналіз комплексного забруднення токсичними елементами, пестицидами, нітратами продовольчої сировини та харчових продуктів, що були вирощені або вироблені в екокризовому індустріальному та аграрному (контрольному) регіонах. Встановлено, що вміст токсичних елементів у продовольчій сировині та харчових продуктах індустріального регіону перевищував максимально допустимі рівні по вмісту свинцю в 4 % випадків, кадмію -1,1 %, ртуті – 0,6%, миш’яку – 0,2 %, міді – 7,1 %, цинку – 2,6 %.
В індустріальному регіоні 38,9 % досліджених зразків продовольчої сировини та харчових продуктів містили залишкові кількості пестицидів, у тому числі 5,6 % в концентраціях понад максимально допустимі рівні. Найбільш забрудненими пестицидами були молоко, м’ясо, овочі, фрукти, а найбільшу потенційну небезпеку становили хлорорганічні пестициди, оскільки 8,1 % досліджених зразків перевищували встановлені регламенти на їх вміст. Доведено, що 23,6 % продуктів рослинництва індустріального регіону містили нітрати в концентраціях вище встановлених допустимих рівнів. Найбільша питома вага зразків з підвищеним рівнем вмісту нітратів зафіксована в томатах – 43,2 %, баклажанах – 35,9 %, огірках – 34,6 %, цибулі ріпчастій – 25,4 %.
На підставі встановлено бюджетним методом раціону харчування отримані нові дані про потенційне можливе добове надходження і умовно токсичне навантаження ксенобіотиків на організм різних вікових і професійних груп населення індустріального і контрольного регіонів. Доведено, що раціони харчування дорослого працездатного населення індустріального регіону за рівнем умовного токсичного навантаження комплексу ксенобіотиків в 2,2 – 3,4 рази перевищують індекс їх сумарного надходження.
Розроблено та обґрунтовано комплекс заходів направлених на підвищення безпеки продовольчої сировини та харчових продуктів, які включають визначення еколого-небезпечних зон для їх вирощування, встановлення пріоритетних забруднювачів для кожного регіону, впровадження в систему контролю більш чутливих сучасних приладів визначення ксенобіотиків, обмеження використання в харчуванні організованих колективів потенційно небезпечних продуктів харчування, впровадження нових технологій більш ретельного очищення продовольчої сировини від ксенобіотиків.
Практичне значення одержаних результатів. Результати роботи мають практичне значення при їх використанні для попередження надходження з продуктами харчування різних ксенобіотиків, та запобігання їх шкідливого впливу на організм людини. На підставі одержаних даних розроблено комплексну систему заходів профілактики екологічних аліментарних уражень населення в умовах індустріального регіону, в якій сформульовано шляхи вирішення проблеми забезпечення населення більш безпечними продуктами харчування. Результати роботи впроваджені в практику державного санітарно-епідеміологічного нагляду Донецької і Сумської областей у вигляді методичних рекомендацій «Принципы и меры по организации мониторинга тяжелых металлов и профилактики их вредного воздействия на здоровье населения экокризисного региона» (акт впровадження Донецької облСЕС від 26.08.03 р., акт впровадження Сумської облСЕС від 01.09.03 р.). Матеріали дисертації увійшли до складу практичного керівництва «Гігієна харчування» за редакцією Ванханена В.Д. і Ципріяна В.І. (Донецьк, 2005) та монографії «Учение о питании» за редакцією Ванханена В.Д. (Донецьк, 2005), які використовуються в педагогічному процесі Донецького національного медичного університету імені М. Горького (акт впровадження Донецького національного медичного університету ім. М.Горького від 01.12.07 р.).
Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто виконані інформаційний пошук, збір матеріалу, визначені завдання досліджень, проведені аналіз і систематизація матеріалу, статистична обробка результатів. При вивченні хімічної контамінації продовольчої сировини і харчових продуктів автором спільно із завідувачем санітарно-гігієнічної лабораторії Донецької облСЕС Мороз Л.В. проведені лабораторні дослідження харчових продуктів на вміст токсичних елементів. Визначення нітратів та нітритів проведено в лабораторії «Нутріціології» кафедри гігієни Донецького національного медичного університету імені М.Горького спільно з доцентом кафедри Вихованець Т.А. (автор щиро вдячний вищезазначеним співробітникам за допомогу у проведенні експериментальних досліджень). На підставі отриманих даних, автором проведено порівняльний аналіз надходження ксенобіотиків в харчові продукти та продовольчу сировину індустріального та контрольного регіонів, та розраховане добове надходження ксенобіотиків та умовне токсичне навантаження на організм різних вікових і професійних груп населення. Розроблено систему заходів профілактики алі
ментарних ксенобіотичних уражень населення. Автором самостійно написані усі розділи дисертації, висновки, рекомендації, та частина публікацій по темі дисертації.
Апробація результатів дослідження. Результати досліджень і основні положення дисертаційної роботи опубліковані та доповідалися на науково-практичній конференції «Актуальні проблеми екогігієни і токсикології» (м. Київ, 28 – 29 травня 1998р.), науково-практичній конференції « Донбас – 2020: Охорона довкілля та екологічна безпека (м. Донецьк , 21 – 22 листопада 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Харчування як фактор формування здоров'я населення» (м. Київ, 15 – 16 травня 2003 р.), науково – практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми гігієни праці, професійної патології і медичної екології Донбасу» (15 – 16 листопада 2005 р.).
Публікації. По темі дисертації опубліковано 18 наукових робіт, з них 7 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Результати роботи представлені у співавторстві в двох розділах практичного посібника для студентів ВМНЗ IV рівня акредитації, та в двох підрозділах монографії. 6 робіт опубліковано в наукових збірниках та матеріалах конференцій. За матеріалами дисертації опубліковано методичні рекомендації.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на ….. сторінках, і складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, трьох експериментальних розділів, аналізу та узагальнення результатів досліджень, містить 58 таблиць і 3 рисунка. Список використаних джерел літератури складається із 250 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи досліджень. Дослідження по визначенню вмісту ксенобіотиків у харчових продуктах проводилися в санітарно-гігієнічних лабораторіях державної санітарно-епідеміологічної служби Донецької і Сумської областей, акредитованих і атестованих у встановленому порядку, а також лабораторії «Нутриціології» кафедри гігієни Донецького національного медичного університету імені М. Горького. Об'єктами досліджень були харчові продукти тваринного і рослинного походження. Обсяг і методи лабораторних досліджень на вміст ксенобіотиків у продовольчій сировині і харчових продуктах наведена у таблиці 1.
Таблиця 1
Обсяг і методи досліджень харчових продуктів на вміст ксенобіотиків
| Дослідженні токсиканти | Кількість проб продуктів харчування |
НТДметодів досліджень |
| Токсичні елементи, всього в т.ч.: | 29256 | |
| Свинець | 5348 | ГОСТ 26932-86 |
| Кадмій | 5358 | ГОСТ 26933-86 |
| Миш’як | 2439 | ГОСТ 26930-86 |
| Ртуть | 5404 | ГОСТ 26927-8 |
| Мідь | 5406 | ГОСТ 26931-86 |
| Цинк | 5301 | ГОСТ 26934-86 |
| Пестициди, всього, в т.ч.: | 619 | |
| хлорорганічні | 247 | МУ 4120-86 |
| фосфорорганічні | 180 | МУ 3222-85 |
| мідьвмісні препарати | 24 | МУ 1804-77 |
| синтетичні пиретроїди | 103 | МУ 4344-87 |
| інші пестициди | 65 | МУ 1804-77, МУ 4344-87 |
| Нітрати та нітрити | 2657 | СанПіН № 42-123-4619-88 |
Для визначення середнього рівня споживання харчових продуктів населенням індустріального і контрольного регіонів бюджетним методом, були використані дані статистичних збірників «Споживання основних продуктів харчування населенням Донецької області» за 1989-2005 р.р. Донецького обласного державного управління статистики, та дані за 2000-2006 р.р. статистичного щорічника Сумської області за 2006 рік Головного управління статистики у Сумській області. Для перерахунку фактичного споживання середньої кількості продуктів харчування різних вікових та професійних верств населення індустріального і контрольного регіонів, були використані розрахункові коефіцієнти[Ванханен В.Д., Петровський К.С.,1981]. Для оцінки сумарного добового надходження ксенобіотиків в організм дітей і підлітків було проведено визначення кількості окремих ксенобіотиків у добових раціонах харчування п’яти вікових групах, починаючи від трьох років. З урахуванням рекомендацій ФАО/ВООЗ оцінка надходження окремих ксенобіотиків в організм дорослих груп населення проводилася по 4 групах фізичної активності (за величиною енерговитрат). Для оцінки можливої токсичності , при діючих ДДН, умовне токсичне навантаження ( УТН) фактичного раціону пріоритетними ксенобіотиками розраховане за формулою:
УТН=Pb/ДДН Pb +Сd/ДДН Сd +Нg/ДДН Нg +Аs/ДДН Аs +нітр./ДДН нітр.
Усі отримані результати статистично оброблялися з використанням ліцензованої програми Stat.Soft.Inc. "Statistica for Windows"(1999).
Гігієнічна оцінка контамінації продовольчої сировини та харчових продуктів ксенобіотиками. Для оцінки потенційної небезпеки екологічних вражень населення були визначені проміжні границі коливань концентрації того чи іншого токсиканта в харчових продуктах: а) не виявлялися або містилися нижче межі визначення; б) містилися в концентрації до 0,5 МДР; в) містилися в концентрації від 0,5 до 1,0 МДР; г) містилися в концентрації понад 1,0 МДР (рис.1).
|
у 1,3 % проб рибопродуктів та 2 % хлібобулочних виробів вміст свинцю перевищував МДР. Отже, токсичний елемент свинець, як контамінант харчових продуктів, становить потенційну небезпеку для здоров'я населення індустріального регіону.
Кадмій. Трансаліментарні гострі отруєння кадмієм відбуваються рідко. У порівнянні зі свинцем, питома вага не відповідаючих вимогам стандартів проб продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального регіону на вміст кадмію майже в 4 рази менша ніж свинцю ( 1,1 % ). Визначено, що 1,6 % зразків продовольчій сировини та харчових продуктів, містили кадмій від 0,5 до 1,0 МДР , 5,2 % – до 0,5 МДР. Перевищення вмісту кадмію виявлені лише в 0,3 % досліджених проб овочів (до 0,06 мг/кг), 1,3 % проб хлібобулочних виробів (до 0,5 мг/кг), 2,1 % проб жирів та продуктів їх переробки (до 0,43 мг/кг).
Миш’як. Дані про вміст миш'яку в харчовому раціоні дорослих людей варіюють, оскільки відбивають геохімічну ситуацію різних регіонів, особливості набору продуктів у раціоні і потенційні можливості їхнього забруднення. Дослідженнями встановлено, що відхилення від затверджених регламентів зафіксовані лише в м'ясі і м'ясопродуктах. У цілому ж по всіх групах продуктів індустріального регіону концентрації миш'яку практично не перевищують 0,5 МДР, крім одиничних проб молока і молокопродуктів, хліба і хлібобулочних виробів, овочів.
Ртуть, відноситься до високотоксичних речовин. До індустріальних джерел ртуті відносяться спалювання палива, електротехнічна і целюлозна промисловість, виробництво електролітичного хлору, каустичної соди, виробництво і застосування ртутних фунгіцидів, промислові викиди ряду виробництв і ін. Продукти, як рослинного, так і тваринного походження індустріального регіону, накопичували незначні концентрації ртуті, а в молоці і молокопродуктах, жирах залишкові кількості цього ксенобіотика взагалі були нижчими за поріг визначення. Не перевищували 0,5 МДР ртуті проби борошняно-круп'яних виробів, риби і рибопродуктів, овочів. Не відповідало вимогам санітарних норм 2,2 % м'яса та м'ясопродуктів.
Мідь є біомікроелементом, який бере участь у тканинному диханні і кроветворенні. Мідь необхідна для нормального функціонування багатьох фізіологічних процесів остеогенезу, репродуктивної функції тощо. Найчастіше джерелами контамінації харчових продуктів і їжі міддю є харчове устаткування, виготовлене з міді: варочні казани, трубопроводи, апаратура. Як показали проведені дослідження, 31,2 % проб продовольчій сировини та харчових продуктів індустріального регіону містили мідь в концентраціях до 0,5 МДР, а 9,9 % питомої ваги припадало на харчові продукти, де вміст міді коливався від 0,5 до 1 МДР. Слід відзначити, що 7,1 % досліджених проб містили мідь у концентрації вище встановлених регламентів. З усього переліку досліджених харчових продуктів та продовольчої сировини найбільші концентрації міді в індустріальному регіоні відзначені в хлібі і хлібобулочних виробах, молоці і молокопродуктах, жирах та продуктах їх переробки.
Цинк, як і мідь, є біомікроелементом, входить до складу близько 80 ферментів. У продуктах харчування цинк переважно природного походження. Дослідження показали, що віндустріальному регіоні питома вага зразків, в яких вміст цинку був нижчим за поріг визначення складала 53 %, з вмістом до 0,5 МДР – 37 %, від 0,5 до 1,0 МДР – 7,4 %. Питома вага проб харчових продуктів, які містили концентрацію цинку понад МДР склала 2,6 %. Серед досліджених проб харчових продуктів індустріального регіону найбільші концентрації цинку накопичували жири (до 10,0 мг/кг, що перевищувало МДР практично у 2 рази), хлібобулочні вироби ( до 48,5 мг/кг – у 1,5 рази), овочі (до 13,1 мг/кг – у 1,5 рази).
На відміну від індустріального регіону в контрольному регіоні в продовольчій сировині та харчових продуктах не виявлено залишкових концентрацій миш'яку. Свинець, кадмій, ртуть, мідь і цинк містилися в харчових продуктах обох регіонів, причому вміст свинцю вище в індустріальному регіоні (р<0,01) в м’ясі та м’ясопродуктах , яйцях курячих, (р<0,05) в рибі та рибопродуктах, кадмію (р<0,01) в хлібобулочних виробах, міді (р<0,05) у жирових продуктах, (р<0,01) у м’ясопродуктах, рибопродуктах, хлібі та хлібобулочних виробах, овочах та фруктах, цинку (р<0,05) в рибопродуктах, та (р<0,01) в хлібобулочних виробах, жирових продуктах, овочах та фруктах (табл. 2).
Таблиця 2
Порівняльні дані вмісту свинцю, кадмію та ртутів харчових продуктах індустріального і контрольного регіонів (мг/кг)
|
Групи продуктів |
К-во Просмотров: 228
Бесплатно скачать Реферат: Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
| ||