Реферат: Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів

складова

Санітарно-просвітницька робота з батьками і вчителями Не менше 2 годин на місяць Навчально-виховна система
педагогічної роботи з формування цінності здоров'я й здорового способу життя Контроль організації системи педагогічної роботи: наявність програм, планів, заходів, що проводяться, оцінка їх ефективності за даними анкетування батьків та учнів; 1 раз на рік

Соціально-психологічна

складова

Використання методик навчання, адекватних віковим можливостям учнів Наявність санітарно-гігієнічної
експертизи програм; постійно Індивідуальний диференційований підхід до навчання Хронометраж занять, аналіз інформації на педагогічних нарадах; 2 рази на рік Застосування педагогічних
технологій співробітництва
й взаємодії всіх учасників освітнього процесу Психологічні тренінги; постійно Медико-психолого-педагогічний супровід учнів Наявність індивідуальної роботи
психологів та педагогів з дітьми; постійно

З позицій керування здоров’ям постає питання вибору методики оцінки ефективності ПЗ та подальшого коректування результатів. На підставі літературних даних та власних досліджень ЯЖПЗ молодших школярів була обрана для оцінки впливу ВШС та ефективності ПЗ. Однак вік дитини обмежує використання опитувальника тільки для учнів молодшого шкільного віку, тому дані інших учасників освітнього процесу, батьків та вчителів, також важливі для комплексної оцінки та були використані у дослідженні (рис. 2).

Рис. 2. Загальна оцінка ЯЖПЗ учнями початкової школи під час навчання (ЗОЯЖ – загальна оцінка якості життя)

Загальний показник ЯЖПЗ складав (80,4 ± 0,6) % за оцінкою дітей, (74,7 ± 0,8) % за оцінками батьків та (75,6 ± 0,6) % за оцінкою вчителів. Тобто дорослі суттєво нижче оцінювали якість життя дітей (р<0,05). Найбільш високими показники дітей були за шкалами «соціальна діяльність (однолітки)», низькими за шкалами «фізична діяльність» та «емоційна діяльність». Найбільша невідповідність оцінки ЯЖПЗ батьків і дітей була за шкалами – «шкільна діяльність», «емоційна діяльність» та «соціальна діяльність (дорослі)», дітей та вчителів – «соціальна діяльність (однолітки)» та «шкільна діяльність». Ці шкали діти оцінили краще, ніж дорослі.

Було встановлено, що на ЯЖПЗ впливали як показники здоров’я, так і показники ВШС, і таким чином вона може використовуватися для оцінки взаємодії дитини з середовищем та відображенням дії цього середовища на дитину як хвору, так і здорову, а також для оцінки ефективності медико-освітніх технологій та медико-профілактичних заходів.

Було розроблено систему оцінки ефективності ПЗ на підставі визначення рівня ЯЖПЗ учнів початкової школи (рис. 3).

Рис. 3. Оцінка ефективності профілактичних заходів на підставі оцінки якості життя учнів початкової школи

Ефективність впровадження цілеспрямованої системи профілактичних заходів у класах початкової школи підтверджувалась покращенням функціонального стану (розумової працездатності, більш сталим показникам неспецифічних адаптаційних реакцій, показника активності регуляторних систем та збалансованості функціонування системи місцевого імунітету слизових ротової порожнини), патологічної ураженості, фізичного розвитку та відображалось на оцінках ЯЖПЗ учнів та вчителів.

Отримані в ході проведення дисертаційного дослідження результати свідчать про високу ефективність та доцільність використання системи опосередкованого керування здоров’ям на рівні початкової школи, що включає розробку цілеспрямованих профілактичних заходів для кожного класу (навчального колективу) та оцінки їх ефективності. Вона забезпечує виражене покращання показників стану здоров’я та учнів початкової школи.

Висновки

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо визначення гігієнічних особливостей і суб’єктивного сприйняття учасниками навчального процесу впливу шкільного середовища на здоров’я дітей в умовах реформування початкової освіти. Це дозволило удосконалити систему профілактики негативного впливу ВШС на здоров’я та якість життя учнів початкової школи.

2. Виявлено негативні зміни в стані здоров’я дітей протягом їх навчання в початковій школі. З першого до четвертого року кількість здорових дітей (1 група здоров’я) зменшилася з 10,8 до 4,5 % (р<0,05), а тих, які мають захворювання (3 група здоров’я), зросла з 35,1 до 43,0 % (р<0,05). Установлено, що лише 35,6 % дітей, стан здоров’я яких залишався стабільним протягом навчання в початковій школі, наприкінці першого класу мали показники функціонування імунної системи відповідно віковим нормам.

3. За час навчання зросла патологічна враженість органів дихання (від 387 до 540 ‰, р<0,01), ендокринної системи (від 285 ‰ до 511 ‰, р<0,001), органа зору та придаткового апарату (від 255 до 460 ‰, р<0,001), була на стабільно високому рівні – розладів психіки та поведінки (від 496 до 423 ‰, р>0,05), кістково-м’язової системи (від 270 до 304 ‰, р>0,05), органів травлення (від 307 до 314 ‰, р>0,05) та знизилась – на хвороби системи кровообігу (від 234 до 73 ‰, р<0,01). Зростання загальної патологічної враженості школярів із першого до четвертого класу з 2358 до 2905 ‰ (р<0,01), та її збільшення від 5,7 до 27,1 %, кожного навчального року, і зниження від 5,2 до 12,2 % під час літніх канікул, визначає негативний вплив навчальної діяльності на діте