Реферат: Гігієнічні вимоги до розміщення і планування населених пунктів та житлових приміщень
Об'єкти, що є джерелами шуму для селітебної території, зон масового відпочинку населення, а також курортних зон, слід розміщувати за умов проведення санітарно-захисних заходів, які забезпечують відсутність перевищення допустимих рівнів шуму на території житлової забудови, в житлових і громадських будинках. Достатність ужитих заходів має бути підтверджена акустичним розрахунком.
Для зниження шкідливого впливу автотранспорту на екологічний стан у містах на магістралях регульованого руху необхідно передбачати будівництво автоматизованих систем керування дорожнім рухом.
Таблиця 2. Санітарні норми шуму на територіях різного господарського призначення
| Території | Еквівалентний рівень шуму, дБ | Максимальний рівень шуму, дБ | ||
| із 7-ї до 23 -ї години | із 2 3-ї до 7-ї години | із 7-ї до 23-ї години | із 23-їдо 7-ї години | |
|
Селітебні зони населених місць Зони житлової забудови, що реконструюється Території житлової забудови поблизу аеропортів Зони масового відпочинку і туризму Санаторно-курортні зони Території заповідників і заказників |
55 60 65 50 40—45 до 25 |
45 50 55 35—40 30—35 до 20 |
70 70 75 85 60 50 |
60 60 55 75 50 45 |
Допустимі рівні вібрації в житлових будинках мають відповідати показникам, установленим санітарними нормами. Для виконання цих вимог слід передбачати дотримання відповідних відстаней, які визначаються шляхом розрахунку, між житловими будинками і джерелами вібрації, а також застосування на цих джерелах ефективних віброгасильних матеріалів і конструкцій.
Під час розміщення радіотехнічних об'єктів (радіостанції, радіотелевізійні передавальні і радіолокаційні станції), промислових генераторів, повітряних ліній електропередачі високої напруги та інших об'єктів, що випромінюють електромагнітну енергію, необхідно керуватися санітарними нормами і правилами захисту населення від впливу електромагнітних полів, які створюються радіотехнічними об'єктами.
При розміщенні всіх видів будівництва з урахуванням вимог радіаційної безпеки залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей ґрунту, величини перевищення природного до-аварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних із ними рівнів можливого несприятливого впливу на здоров'я населення і вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, на території, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, слід враховувати такі зони.
Зона відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення з щільністю забруднення ґрунту радіонуклідами цезію від 15 Кі/км2 і вище, або стронцію від 3 Кі/км2 і вище, або плутонію від 0,1 Кі/км2 і вище, а також території з ґрунтами, які сприяють високій міграції радіонуклідів у рослини, з щільністю забруднення радіонуклідами цезію від 5 до 15 Кі/км2 , або стронцію від 0,15 до 3 Кі/км2 , або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км2 .