Реферат: Глобалізація сучасного світу – провідна тенденція світової політики

У 2002 р. (другий рік підряд) самою глобалізованою державою планети визначена Ірландія, оскільки вона більшою мірою ніж інші країни світу орієнтована на міжнародну економіку. Значний розмір інвестицій з боку американських і західноєвропейських компаній у сфері технологій, інших сферах економіки одночасно з участю країни в зоні євро стали тими чинниками, які вивели Ірландію на 1-е місце в світі по цьому показнику. В першу п'ятірку по глобалізації ввійшли також Швейцарія, яка, як і рік тому, зайняла 2-е місце, Швеція (5-е місце в 2001 р.), Сінгапур (в 2001 р. — 3-є місце), Нідерланди (4-е місце в 2001 р.). Великобританія зайняла в рейтингу 9-у позицію, за нею йдуть Фінляндія, США і Франція. Чехії належить 15-е місце, Німеччини - 17-е, Польщі – 32-е, Японії - 35-е, Китай виявився на 51-й позиції. Україна зайняла 42-е місце в рейтингу, зберігши його з 2001 р., а Росія з 40-го місця перейшла на 45-е. Замикають список «глобалізованих» країн Бразилія, Індонезія, Колумбія, Перу і Іран.

У ході дослідження з'ясувалося, що багаті держави глобалізовані в більшій мірі, ніж бідні, проте при цьому малі розвинені економічні системи більшою мірою орієнтовані на всесвітню інтеграцію, ніж великі.

Глобалізація - об'єктивне явище, не залежне від волі окремих людей. Процеси глобалізації в даний час поглиблюються і розповсюджуються все з більшою швидкістю.

Сучасний їх розвиток має певні об'єктивні передумови. Жодна країна, жодна економіка, жодне суспільство не може залишатися в стороні від цих процесів. Вони пов'язані з особливостями затвердження постіндустріальних технологій виробництва, поглибленням міжнародного розподілу праці, інтернаціоналізацією в сучасних умовах основних видів виробничої діяльності, кардинальними змінами в інформаційній сфері, посиленням взаємозалежності країн, соціалізацією економічних процесів, демократизацією політичних інститутів, інтернаціоналізацією суспільного життя, зближенням духовних цінностей, які відстоює людство.

Як відомо, історія людської цивілізації позначена всесвітністю розвитку і на попередніх етапах. Людство, не дивлячись на домінування антагонізмів і протиріч впродовж майже всього свого існування, все ж таки було єдиним.

Але на відміну від постіндустріальної цивілізації, яка затверджується в даний час, всі попередні цивілізації розвивалися лише по нормах сумарної цілісності. Принципова новизна постіндустріальної цивілізації полягає в тому, що її розвиток здійснюється у напрямі поступового переростання сумарної цілісності світу в структурну.

У світовому масштабі глобалізація виражається в зростаючому взаємозв'язку і взаємозалежності населення Землі в різних сферах діяльності. Цей процес об'єднує економіку, політику, культуру, інформаційну сферу, технології та управління. Таке зближення стало можливим завдяки накопиченню людством величезних матеріальних та духовних цінностей, які створюють об'єктивну основу розвитку сучасного цивілізаційного процесу не залежно від того, яку суспільно-державну форму він набуває. Йдеться про те, що накопичення загальнолюдських цінностей в економіці, політиці, науці, культурі, моралі з часом стало важливіше, ніж досягнення в цих сферах окремих державно-національних утворень.

Процеси глобалізації завжди мають економічну основу. Саме у сфері економіки глобалізація на сучасному етапі виявляється найбільш виразно і повно. Базовою основою інтернаціоналізації економічних відносин є усестороннє поглиблення міжнародного розподілу праці. Базуючись на розвитку національних структур виробництва, воно є економічним фундаментом, на якому ґрунтується вся побудова світових господарських зв'язків. Поглиблення міжнародного розподілу праці є основою розвитку міжнародної торгівлі, становлення структурної цілісності світового ринку. На цій базі стрімко розвиваються інтеграційні процеси.

Навіть при сьогоднішньому рівні розвитку можна з упевненістю констатувати, що глобалізація відкриває нові, небачені раніше можливості в різних сферах діяльності перед мільярдами людей у всьому світі. Зростання торгівлі, збільшення іноземних інвестицій, розповсюдження нових технологій, розвиток надшвидкісного транспорту, інтернет-технологій і засобів масової інформації створюють основу в сучасних умовах економічному, суспільному, культурному та особовому розвитку.

Швидкій ході глобалізації сприяє бурхливий розвиток інформаційних і телекомунікаційних технологій та оволодіння світом ідеї мережного способу організації економічної та суспільної діяльності. Цей спосіб стає безальтернативним для інформаційного середовища, фінансового, торгівельного, телекомунікаційного, транспортного та інших систем взаємодії між людьми.

Глобалізація приводить до нового цікавого явища, яке можна визначити як віртуальне звуження світової цивілізації. Тобто люди знаходячись в різних куточках планети, за рахунок комп'ютерних мереж, нових способів та засобів зв'язку, швидкісного транспорту не відчувають територіального розмежування, а споживаючи ті ж продукти і товари, користуючись одними і тими ж технологіями та послугами, набувають схожі звички повсякденної поведінки та елементи культури.

Виходячи з того, що глобалізація і тісно пов'язана з нею інтеграція в політичній, економічній, суспільній і інших сферах наростають швидкими темпами, ці явища набувають особливого значення для всіх країн: великих і малих, розвинених в індустріальному відношенні і лише що стали на шлях інтенсивного розвитку. Буквально на очах відбуваються швидкі зміни в різних сферах людської діяльності.

а) Економіка. Загальне значення нових процесів в світовій економіці, що розвиваються в останні десятиріччя, можна звести до наступного. Пріоритетне значення набули спеціалізація і кооперація у сфері виробництва наукоємної продукції, високих технологій, нових видів матеріалів. В промислово розвинених країнах відбулося скорочення виробництв в базових галузях. Відповідно до цього на світовому ринку намітилася тенденція до зниження попиту на сировинні ресурси. Фундаментальні зміни в міжнародному розподілі праці пов'язані з істотно випереджаючим розвитком науково-технічних знань і інформації. В даний час жодна країна не здатна самостійно вести дослідницькі розробки в якій би то не було сфері науки і техніки. Це зумовило інтенсивний розвиток міжнародного ринку науково-технічних знань - торгівлі ліцензіями, науково-технічною інформацією, «ноу-хау», програмами-моделями, науковими відкриттями та іншими видами інтелектуального обміну. Виключно важливим структурним елементом міжнародного розподілу праці стала інтернаціоналізація сфери послуг. Продаж послуг все тісніше переплітається з виробництвом та збутом товарів, експортом капіталу, інтелектуальним обміном. Керівну роль в процесі інтернаціоналізації сфери послуг грають транснаціональні корпорації, понад 50% зарубіжні філіали яких займаються цим видом економічної діяльності. Одним з ключових важелів глобалізації всіх сфер суспільного життя стала інтернаціоналізація грошових відносин. Достатньо відзначити, що в даний час сума міжнародних фінансових операцій складає 1 трлн дол. в день.

б) Наука та освіта. В науці та освіті відбувається глобалізація дослідницької і учбової діяльності за рахунок формування нових дослідницьких мереж і систем дистанційного навчання, діючих в світі незалежно від географічних і політичних меж. Сучасні телекомунікаційні мережі дозволяють окремим вченим або науковим колективам ставати членами глобального дослідницького простору у відповідній сфері знань, не покидаючи при цьому свою країну, установу або будинок. Ця форма співдружності учених одержала назву «віртуальна лабораторія». Вони стають все більш організованими, а їх діяльність все більш значущої і ефективної.

в) Культура. Швидко міняється культурне життя людей практично на всій планеті. Сучасні способи телекомунікацій та мас-медійні мережі дозволяють нестримно поширювати по всьому світу різноманітні комп'ютерні ігри, музику, літературу, кінопродукцію та багато що інше. Такий глобальний вплив на культуру окремих країн може мати небажані наслідки, коли їх традиційні культурні цінності виявляться під загрозою зникнення.

Суперечності глобалізації. Глобалізація, як підтверджує сучасна практика, не тільки приносить людині і суспільству в цілому різні блага, але і таїть в собі глибокі суперечності, які значно загострюють політичні, економічні, соціальні та інші проблеми сучасного світу.

а) Посилення конкурентної боротьби. Участь будь-яких країн в інтернаціональних виробничих процесах, розподілі ресурсів і матеріальних благ відбувається на фоні різкого загострення конкурентної боротьби у всіх сферах діяльності, а в ній бувають, як відомо, не тільки переможці, але і що програли; і останніх, як правило, виявляється набагато більше, ніж перших. В той же час наявність конкурентоздатних товарів і ринків може бути якнайкращим показником ефективної діяльності окремих людей, корпорацій і країн Проте, будучи двигуном сучасного прогресу, конкуренція на практиці призводить до того, що багаті стають багатше, а бідні - бідніше.

б) Суперечності між глобальними ринками та інтересами окремих країн і груп людей. Одна з головних особливостей глобалізації полягає в тому, що це явище супроводжується «нестримним» розширенням світових ринків для певних видів продукції, товарів і послуг. Наприклад, літаки корпорації «Боїнг», програмна продукція компанії «Майкрософту», безалкогольні напої «Пепсі-кола» або «Кока-кола», світова мережа ресторанів «Мак-Дональдс» засоби та послуги мобільного зв'язку, інтернет-технології та послуги заполонили світові ринки, що стали глобальними для цих видів продукції та послуг. При цьому виникає гостра проблема як зберегти переваги глобальних ринків з їх можливостями забезпечення достатніх просторів для розвитку людських, суспільних, економічних ресурсів і при цьому враховувати інтереси окремих країн, народів, соціальних груп кожної людини окремо, тобто добитися того, щоб процеси глобалізації сприяли не тільки зростанню доходів окремих корпорацій і невеликих груп людей.

в) Глобалізація та наростання соціальної нерівності. Глобалізація також сприяє поглибленню соціальної нерівності на різних рівнях. На початку XXI століття на 20% населення планети, яке проживає в індустріально розвинених країнах, доводиться 86% ВВП всього світу, а на 20% населення, проживаючого в бідних країнах, - лише 1% світового ВВП. Отже, можливості і реальності в соціальному забезпеченні громадян цих країн виглядають просто незіставними. Значна кількість людей вмирає від убогості. Згідно докладу ЮНІСЕФ «Положення дітей в світі» (1998 р.), навіть в ті періоди, коли не буває засух та голоду, в країнах, що розвиваються, вмирає щорічно 12 мільйонів дітей у віці до 5 років.

г) Глобалізація і посилення загрози соціально-економічної, суспільної та особистої безпеки. Як наслідок процесів глобалізації, збільшення соціальної нерівності в світі виникають нові загрози для безпеки людей, зокрема:

• фінансова і економічна нестабільність, що періодично супроводжується такими катаклізмами, як фінансово-економічні кризи в Південно-Східній Азії, Бразилії, Росії (1997-1999 рр.), Аргентині (2001-2002 рр.);

• загроза масової втрати роботи в результаті злиття різних компаній в процесі глобалізації;

• загроза суспільної та особистої безпеки у зв'язку з глобальною криміналізацією бізнесу, глобалізацією діяльності радикальних політичних сил, зростанням нелегальної торгівлі зброєю і наркотиками, вживанням методів терору в конкурентній боротьбі на різних рівнях;

• особливу небезпеку для всього людства представляє глобалізація тероризму на сучасному етапі, тобто об'єднання зусиль різних терористичних організацій для досягнення ними злочинних цілей.

д) Глобалізація і загроза навколишньому середовищу. На рубежі століть значно зросла загроза навколишньому середовищу, пов'язана з нестримним розвитком могутньої виробничої техніки і транспортних засобів, інтенсифікацією виробничої діяльності людей, гонкою озброєнь, що продовжується. В сучасних умовах загострюються дуже небезпечні для всієї світової спільноти екологічні проблеми глобального характеру: зміна складу атмосфери, посилення в результаті цього процесу «парникового ефекту» і потеплення клімату, що може привести до танення льодів та катастрофічного підвищення рівня Світового океану, руйнування озонової сфери, яка захищає життя на Землі від ультрафіолетового випромінювання, забруднення навколоземного космосу залишками космічних апаратів. Також продовжується забруднення Світового океану нафтовою плівкою, в результаті чого порушується обмін між гідросферою та атмосферою; буквально на очах відбувається згубне скорочення видового складу флори і фауни та їх генофонду; продовжується масова промислова вирубка лісів - головної «фабрики» кисню; украй негативні наслідки для всього живого на Землі мають кислотні дощі.

У умовах розвитку процесів глобалізації у всіх сферах людської діяльності відбувається все більший «наступ» на принцип державного суверенітету. Причому відбувається це по декількох напрямах, а існуюча в даний час концепція державного суверенітету ставиться під сумнів відносно практично всіх її складових.

Сучасна світова економіка все більш демонструє якості єдиної цілісної системи і функціонує по єдиних законах. Жодна країна вже не здатна існувати в умовах економічної автаркії. Потреби економічного розвитку вступають в суперечність з принципом непорушності державного суверенітету в тій мірі, в якій державні кордони перешкоджають економічній ефективності і прогресу в цілому. Підкоряючись диктату економічної доцільності, держави відкривають свої кордони і піддаються нашестю іноземних валют, міжнародних терористів, наркотичних засобів, потоків інформації тощо. Все це неминуче позначається на функціонуванні державного апарату і примушує шукати нові способи і форми рішення насущних проблем.

Уособленням глобального ринку виступають транснаціональні корпорації (ТНК), що підпорядкували свою діяльність, перш за все, пошукам шляхів отримання надприбутків. За деякими оцінками, вони контролюють до половини світового промислового виробництва, а ще більше - у сфері зовнішньої торгівлі. Загальне число ТНК на початок 2002 р. досягло 40 тисяч. Їх дії можуть визначати ситуацію на світових ринках, динаміку курсів національних валют, істотно впливати на створення і скорочення робочих місць, вони можуть чинити вплив на соціально-політичну ситуацію в різних країнах і регіонах. Таким чином, ТНК стають часто більш впливовими, ніж вся потужність традиційних держав.

Звужуючи сферу діяльності національних урядів, глобальний ринок підточує основи державного суверенітету. При цьому держава в значній мірі втрачає свої функції. На перший план в дію вступають закони світового ринку, відповідно до яких у багатьох випадках приймаються національні закони.

К-во Просмотров: 201
Бесплатно скачать Реферат: Глобалізація сучасного світу – провідна тенденція світової політики