Реферат: Голосовий апарат і його будова

- міоеластична;

- нейрохронаксична (нейромоторна).

16. Співоча постава.

Велике значення при співі має співоча постава, або положення корпусу та голови при співі. Від самого початку навчання співак повинен звикати до природної, невимушеної пози. Під час співу стояти треба рівно, не сутулячись, твердо опираючись на ноги; руки вільно опустити, лопатки прибрати, груди розпрямити. Точка опори корпуса повинна відчуватись у попереку, біля вигину хребців. Голову співак повинен тримати прямо перед собою, не нахиляти її набік, не піднімати вверх і не опускати вниз, щоб не здавлювати гортань. Велике значення має правильне відкриття рота. Рот розкривають плавним рухом нижньої щелепи вниз одночасно з вимовою акцентової викальної голосної.

Стан співака при співі має бути активним, а не в'ялим, апатичним. В усій його постаті повинна відчуватися внутрішня енергія, що ґрунтується на цілковитій свободі й невимушеності, на еластичності всіх м'язів.

17. Будова голосового апарату (2)

Спів – складний фізіологічний процес, який поєднує в собі будову всього голосового апарату.

Голос – інструмент, яким володіти нелегко, ва це зумовлено тим, що співацький голос пов'язує боротьбу багатьох органів людського організму, які діють одночасно та взаємопов'язано і керуються та контролюються УНС.

Голосовий апарат – сукупність органів, які беруть участь в утворенні співацького голосу і діють взаємов'зязано і одночасно.

Умовно голосовий апарат можна поділити на тир основні частини:

- звукоутворюючу (гортань з голосовими зв'язками);

- резонуючу (грудні та головні резонатори);

- дихальний комплекс (дихальні м'язи грудної клітки, живота та діафрагми).

Гортань – місце, де народжується звук, котрий несе в собі такі співацькі якості, як висота, сила, початковий тембр.

Резонатори надають голосу відповідну силу звуку, тембр, повноту звучання, а також стимулюють роботу гортані.

До дихальних органів відносяться: трахея (трубка довжиною біля 15 см), бронхи, легені. Вдих в легені відбувається за допомогою розширення та підняття грудної клітки і завдяки опусканню діафрагми (грудно-черевної перепони).