Реферат: Гострий апендицит
г) пілефлебітом;
д) абсцесами печінки;
е) сепсисом.
Патологоанатомічні зміни, які спостерігаються при гострому апендициті у червоподібному паростку можна класифікувати наступним чином (А.І.Абрикосов, 1957):
І. Катаральний – поверхневий апендицит, первинний афект.
ІІ. Флегмонозний апендицит:
Граф-логічна структура патогенезу гострого апендициту
    | ГОСТРИЙ АПЕНДИЦИТ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АПЕНДИЦИТ | ДЕСТРУКТИВНИЙ АПЕНДИЦИТ | Перфоративний розлитий гнійний перитоніт | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
  регресує без наслідків або переходить у вторинний хронічний аппендицит | апендектомія | апендикулярний інфільтрат | абсцеси черевної порожнини, пілефлебіт, абсцеси печінки, сепсис | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| виздоровлення | виздоровлення | консервативне лікування | без лікування | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| апендектомія - виздоровлення | виздоровлення | апендикулярний абсцес | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
   | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
    п/о ускладнення постапендикулярний інфільтрат, абсцеси черевної порожнини, розлитий перитоніт | злукова кишкова непрохідність | вторинний хронічний аппендицит | розкритий | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | кишкова нориця | виздоровлення вторинний хронічний апендицит | перфорація | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| у вільну черевну порожнину | у порожнину кишківника | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| розлитий перитоніт | виздоровлення вторинний хронічний апендицит | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
1. Простий флегмонозний апендицит.
2. Флегмонозно-виразковий аппендицит.
3. Апостематозний апендицит:
а) без перфорацій
б) з перфорацією
ІІІ. Гангренозний апендицит (первинний, вторинний):
а) без перфорації
б) з перфорацією
При катаральному апендициті (простому) Мал.8. Катарально змінений червоподібний паросток . паросток гіперемійований з вираженим судинним малюнком, брижа не змінена. При пальпації він м'який або помірно напружений, у просвіті часто знаходять калові камінці. На розрізі у порожнині паростка знаходять слиз,кал, калові конкременти, гострики тощо. Шари стінки його чітко диференціюються, слизова оболонка дещо набрякла, гіперемійована, з точковими крововиливами, підслизовий і м'язовий шари не змінені або дещо набряклі. Мал.9. Мікроскопічна картина при гострому катаральному апендициті. Гістологічні зміни або відсутні або мінімальні: венозний чи артеріальний стаз, повнокрів'я, набряк слизової чи підслизової, склероз і ліпоматоз підслизової і м'язевої оболонок.
При флегмонозному деструктивному апендициті Мал.10. Флегмонозно змінений чкрвоподібний паросток. червоподібний паросток збільшений, потовщений, напружений, червоний, часом багряний і навіть землистий. На потовщеній гіперемійованій сочистій вісцеральній очеревині є фібринні нашарування. Брижа паростка у більшості випадків набрякла, потовщена, гіперемійована, розрихлена, рідко брижа буває не змінена. У просвіті паростка гнійна, часом геморагічна з каловим запахом рідина. Стінка паростка потовщена, шари погано або не диференціюються, слизова оболонка набрякла, багряно-червона, з виразкуванням. Можливе чергування змінених і незмінених ділянок, процес може переходити на стінку сліпої кишки. Гістологічно Мал.11. Мікроскопічна картина при гострому флегмонозному апендициті. визначають вогнищеву або дифузну лейкоцитарну інфільтрацію всіх шарів стінок, з вогнищами некрозу. Нерідко спостерігають мезентеріоліт, периапендицит з лейкоцитарною інфільтрацією, набряком, тромбозом.
Морфологічно гангренозний (деструктивний) Мал.12. Гангренозно змінений червоподібний паросток. апендицит поділяють на первинний (1-6%), коли процес починається з тромбування судин брижі, і вторинний (94-99%), коли некроз є наслідком прогресування флегмонозного процесу. Він може бути вогнищевим, з перфорацією, сегментарним або тотальним. Стінка паростка дрябла, витончена, брудно-сірого кольору, легко руйнується. У просвіті паростка брудно-сіра, з різким неприємним запахом рідина. Слизова оболонка не диференціюється, структура решти шарів теж. Гістологічно в зоні некрозу відсутні структурні елементи, різко виражені крововиливи, лейкоцитарна інфільтрація, вогнища гомогенних мас, тромбовані судини.
Мал.13. Мікроскопічна картина при гострому гангренозному апендициті.
Перфоративний апендицит (ускладнення деструктивних форм) -порушена цілість стінки в результаті гнійно-некротичного процесу. Перфоративний отвір може бути майже невидимий (мікроперфорація), але буває і великих розмірів, через який можуть випадати у вільну черевну порожнину калові камінці. Морфологічна і гістологічна картини ідентичні до таких при деструктивних формах.
8. Опис клінічної картини гострого апендициту.
8.1. Суб'єктивні (функціональні) ознаки (скарги, історія захворювання, історія життя, опитування по органах і системах).
8.1.1. Біль у животі - найбільш часта і характерна ознака. Початок - гострий, інколи (при раптовій закупорці паростка) раптовий. Локалізація - права здухвинна ділянка у багатьох випадках - епігастральна ділянка на початку, у послідуючому біль переміщується у праву здухвинну ділянку (чи іншу, в залежності від варіанту локалізації сліпої кишки і червоподібного паростка) - епігастральниа фаза - симптом Волковича-Кохера. Ірадіація - з правої здухвинної ділянки інколи у ділянку пупка, рідше в епігастральму, частіше відсутня. Характер - біль постійний (рідше спочатку переймоподібний), прогресуючий по інтенсивності. Суб'єктивне зменшення інтенсивності попередньо інтенсивного болю може бути проявом деструкції паростка. Біль посилюється при глибокому диханні, кашлі, рухах у кульшовому суглобі, поперековому відділі хребта. Інтенсивність болю може бути неадекватною ступеню деструкції паростка.
8.1.2. Диспептичний синдром: нудота - часта, але не постійна, помірно виражена, передує і супроводжує біль, блювота - теж не постійна, помірна, одно-дво разова, шлунковим вмістом; затримка газів, рідко затримка стільця; іноди при тазовому положенні паростка можливий, навпаки, одно-дво разовий рідкий стілець, а при ретроцекальному, ретроперитоніальному положенні - дизуричні ознаки; відчуття сухості у роті.
8.1.3. Загальні ознаки: зниження апетиту, помірне підвищення температури тіла, загальна слабість, недомагання помірно виражені.
8.2. Об'єктивні ознаки (виявлені при об'єктивному фізикаль-ному обстеженні).
8.2.1. Загальні: при ході - обмеження рухів у правому кульшовому суглобі - хворий "тягне" праву ногу, підтримує правою рукою здухвинну ділянку, у ліжку частіше лежить на правому боці з дещо зігнутою у куьшовому суглобі правою ногою.
- Язик - частіше різного ступеня сухий і обкладений;
- Температура тіла - помірно підвищена (до 380 С), постійна;
- Ректальна температура - підвищена більше ніж на один градус від температури тіла (симптом Ленандера).