Реферат: Грецьке торговельне судноплавство в останній чверті XVIII - на початку XIX століть
[8] Капудан-паша – морський міністр, головнокомандуючий воєнно-морськими силами Османської імперії.
[9] Містико – вітрильне судно (2-3 паруси), використовуване в районі Середноземномор΄я алжирцями, французами, англійцями та греками, вантажомісткістю від 20 до 50 тонн. У роки визвільної війни містиками називали легкі гребні та парусні суда.
[10] Саколевас – невелике грецьке вітрильне судно.
[11] Галіота – легке весельне судно, схоже на галеру, але меншого розміру, в XVI – XVIII ст. використовувалось у Середноземномор΄ї як торговельне або піратське судно.
[12] Алі-паша Тепеленський (Янінський) (приблизно 1744-1822) – албанський феодал, с 1787 г. правитель частини Балканського п-ова з центром в м. Яніна, що досяг фактичної незалежності від турецького султана.
[13] Корабль у вітрильному флоті – судно з трьома чи більшою кількістю мачт з повним вітрильним спорядженням.
[14] Шхуна – вітрильне судно, що має не менше двох мачт. Усі мачти – «сухі», без реїв, з косими вітрилами.
[15] «Путешествие по Греции» Ф. Пукевілля містить наступну таблицю про стан грецького торговельного судноплавства в 1813 р.:
| Острів або порт |
Кількість суден |
Вантажопідйомність (у тоннах) | Єкіпаж | Гармати |
| Ідра | 120 | 45.000 | 5400 | 2.400 |
| Спецце | 60 | 19.500 | 2700 | 900 |
| Псарра | 60 | 25.500 | 1800 | 720 |
| Міконос | 22 | 3.300 | 450 | 132 |
| Скопелос | 35 | 6.300 | 525 | 140 |
| Кастелорізон | 30 | 3.600 | 450 | 60 |
| Касос | 40 | 15.000 | 2.200 | 480 |
| Сімі | 25 | 4.500 | 450 | 100 |
| Санторін | 32 | 2.560 | 480 | 128 |
| Андрос | 40 | 2.800 | 400 | 80 |
| Галаксіді | 50 | 10.000 | 1.000 | 300 |
| Інші порти | 97 | 15.020 | 1.560 | 410 |
| Разом | 615 | 153.580 | 17.526 | 5.878 |
Інші порти або острови, зазначені в таблиці, – це Самос, Лерос, Родос, Хіос, Скірос, Мітіліні, Трікері та Волос, Салонікі, Наксос, Кеа, Тінос, Сіфнос і Порос. Насправді кількість суден має бути більшою, бо Пукевілль не включив до своїх розрахунків судна Іонічних островів, Месолонгіона, портів Пелопоннеса й Пірея. Також відсутні відомості про судна, що мали своїм базовим портом Стамбул і ходили по Чорному морю. За інформацією грецького вченого К. Папарігопулосу, в 1821 р. порти материкової Греції, Пелопоннеса й острови Егейського моря мали флот у 61.449 тонн, з них 27. 492 тонн належали Ідрі і 15. 797 тонн – Спецце.