Реферат: Громадянське виховання старшокласників у великій Британії

· посилення громадянознавчої складової в існуючих навчальних дисциплінах;

· введення спеціальних курсів до варіативної частини навчального плану;

· посилення громадянознавчої діяльності у рамках позаурочної виховної роботи;

· сприяння демократизації шкільного життя шляхом створення різноманітних моделей шкільного самоуправління;

· популяризація дитячих, молодіжних громадських організацій та об’єднань й залучення до них дітей;

· підготовка учительських кадрів до навчальної та виховної роботи в аспекті громадянської освіти і виховання школярів;

· організація просвітницької роботи серед батьків та громадськості з метою оволодіння громадянськими цінностями.

Такими є актуальні і першочергові завдання української освіти у царині громадянознавства.

Результати проведеного дослідження дають підстави для таких висновків:

1. На сучасному етапі розвитку європейська освіта спрямована на утвердження демократії і гуманізму, що передбачає формування в учнів таких якостей, як толерантність, активна громадянська позиція, пріоритетність загальнолюдських цінностей. Результати проведеного дослідження дають змогу стверджувати, що активний розвиток демократії у Європі за останнє десятиліття забезпечив широкий розгляд громадянської освіти та виховання і зацікавлення ними. Мета громадянської освіти у загальноєвропейському вимірі полягає у формуванні особистості, якій властиві громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її суспільною відповідальністю, готовність до компетентної участі у житті соціуму.

Громадянська освіта виступає одним з основних засобів формування громадянської культури особистості, яка охоплює національну культуру і цінності, а також враховує загальноцивілізаційну спадщину людства, плюралізм віросповідань та систему ідей, прагне до універсалізації загальних правил і цінностей. Громадянська культура включає громадянську освіченість, компетентність, досвід громадянської участі, громадянську зрілість особистості, яка характеризується духовно-моральними якостями, ціннісними орієнтаціями та світоглядно-психологічними характеристиками.

Учені Великої Британії у різні епохи існування держави аналізували сутність, зміст, завдання громадянського виховання і ставили вимоги перед особистістю щодо служіння суспільству, а також формулювали завдання державного організму для забезпечення певних прав і свобод громадянина. У своїх працях вони розглядали проблему свободи особистості, аналізували суспільні взаємовідносини, обґрунтовували роль освіти і навчання у житті держави, розглядали поняття власності і необхідність його розуміння дітьми з раннього віку, тлумачили термін „соціальна справедливість”. Усі ці аспекти їхньої спадщини складали теоретичне підґрунтя процесу громадянського виховання.

На основі проведеного дослідження серед найвідоміших теоретиків громадянознавства слід назвати: англосаксонського мислителя Алкуіна; англійського гуманіста Р. Ашама; прихильників ідеї громадянського виховання Т. Мора, Т. Гоббса, Д. Прістлі, Д. Локка, Д. Толанда, Т. Гартлі, Д. Г’юма, А. Сміта, А. Фергюсона, Т. Пейна. За останні півтора десятиліття концепцію громадянського суспільства активно розробляли Дж. Кін та Е. Геллнер.

2. Формування комплексу громадянознавчих компетенцій старшокласників у Великій Британії стосується головним чином чотирьох складових, а саме: прав та обов’язків особистості (Rights and responsibilities); доступу (Access); приналежності (Belonging); інших тожсамостей /ідентичностей (Other identities). Їх ще називають „новими вимірами” („new dimensions”) громадянства. Науковці Великої Британії вважають, що „ефективна освіта для громадянства” може бути здійснена за таких педагогічних умов: соціальна та моральна відповідальність особистості; задіяність у спільнотах та активна участь у тих процесах, що відбуваються у суспільстві на різних його рівнях; політична грамотність, яку можна здобути шляхом громадянської едукації.

3. Особливістю громадянської освіти та виховання старшокласників у Великій Британії є регіональна специфіка освітньої полі?