Реферат: Іcторія Болгарії
Стратегічна концепція пакту еволюціонувала після 11 вересня 2001 р. і військова концепція проти тероризму стала на порядку денний. В цій війні танкові дивізії не мають місця. Сучасний солдат повинен бути професіоналом, а не новобранцем, відмінно обладнаний і уміючим користуватися спорядженням, і здатним виконувати швидше поліцейські, ніж військові місії. Ця нова концепція корисна і Болгарії, тому що національна безпека, як частина НАТО, буде гарантована на більш високому рівні. Окрім цього підтримка мобільної армії значно дешевше, зміст піхотної дивізії.
Проблема в тому, що професійні солдати офіційного заклику в болгарській армії зараз виконують в основному адміністративні задачі. Так виходить парадокс, що єдині болгарські сили швидкого реагування практично не армійський, а поліцейський Спеціалізований загін для боротьби з тероризмом (СОБТ), який полягає від менше 200 душі. Маленькі, добре навчені військові частини тактичного рівня - єдине, що Болгарія могла б запропонувати NATO для участі в майбутніх операціях. Зараз в болгарській армії професійні солдатів, одиниці. Якщо судити по звіту Військового відомства: "Від запланованих для заклику в 2001 р. 158 душі були набрано тільки 98 душі, що складає 75% від плану і пояснюється високими критеріями для відбору особового складу", пишеться в документі МО. За рахунок цього, офіцерський і адміністративний склад залишається занадто високий. "Ніколи Болгарія не мала стільки високого відсотка офіцерського складу, як закладений в актуалізованому Плані 2004", наголошується в докладі Атлантичного клубу і суспільства "Джордж Маршал".
Керівництво болгарських військ, ймовірно, повинне буде переглянути існуючу практику розпиленості грошей з армійського бюджету на дорогі мега проекти, користь від яких сумнівна. Приклад цього скандальні проекти по створенню комунікаційно-інформаційної системи для потреб сил швидкого реагування, яка за 3 роки так і не упроваджена, або проект по модернізації винищувачів Міг-29. Для нього потрібні близько 64 мільйона лева, а всі засоби у військовому бюджеті на капітальні витрати близько 40 мільйона. Ці літаки навряд чи будуть включені в коаліційні операції. Навіть Німеччина, яка має ескадрилью Мить-29, успадковану від того, що був ГДР і адаптовані за стандартами пакту, використовують ці літаки тільки для тренувань і імітації повітряного бою з подібним супротивником. Коротше кажучи, інвестування в такий проект бюджетних засобів не особливо добра ідея.
Інша серйозна проблема, що болгарські війська продовжують брати участь в господарській діяльності армійського відомства і торгівлі з бойовою технікою, яка знята з озброєння. Робота військового відомства підтримувати озброєні сили, а не займатися господарською діяльністю. Особливо, що ця діяльність часто проводиться на вістря закону, а іноді і зовні закону, про що у пресі періодично зустрічаються повідомлення про контрабандний експорт товарів з подвійним застосуванням.
"Тільки мертвий знає, ціну безпеки, але не може сказати!" Цей афоризм часто використовується західними аналізаторами, коли вимагається пояснити, скількох коштує прийом в НАТО нових членів. В Болгарії теж це питання мало дискутується, оскільки політики бояться, що реальні цифри можуть убити євроатлантичний ентузіазм.
Приведу деякі дані по аналізу цього питання:
Перший аналіз: бюджетна комісія американського конгресу в березні 1996 р. обчислила, що розширення НАТО коштуватиме між 61 і 125 мільярда долара за період від 13 років. Місяць пізніше корпорація РАНД визначила межі між 10 і 110 мільярда долара, а експерти прийняли за вірогідну суму в 42 мільярди долара. Базою для цих прогнозів було те, що стратегічною концепцією пакту від 1991 р. було, що СРСР самий серйозна загроза для країн членів. Ці суми були значно зменшені в грудні 1997 р., коли почалися серйозне обговорення в Брюсселі розширення НАТО. Тоді розрахунки показали, що прийом нових членів коштуватиме 5 мільярда долара за 10 літній період.
Найдетальніший аналіз витрат по розширенню північноатлантичного пакту був зроблений в середині 1998 р. бюджетною комісією американського конгресу (www.cbo.gov). Він констатував, що розширення значно зменшить витрати США на військову мету, не уточнюючи деталей. Так американським Сенатом практично були ратифіковані договори по приєднанню Польщі, Чехії і Угорщини в 1998 р. без ясного фінансового балансу. Але так були спростовані нечувані прогнози про ціну розширення НАТО.
Прямі витрати на НАТО, які інакше б не були зроблені, якби Болгарія залишилася нейтральною і не приєдналася б до якого-небудь союзу.
По висновку фахівців цивільні витрати нехтує маленька. Другий вид витрат на оборонну мету і складуть близько 10 млн.$ (що дорівнює на близько 0.65% від загального бюджету НАТО за оборонну мету). Третя група витрат не обчислювалися, оскільки, не будучи членом НАТО, будь-яка країна робить їх. Четверта група фінансується із загального бюджету північноатлантичного пакту і практично означає, що, в єстві, вони повинні бути перенесений в графу користі. Або, загалом, витрати Болгарії можуть скласти близько 200 млн. $ за 10 років по переобладнанню за натівськими стандартами. Якщо порівнювати з іншими країнами (Польща, Угорщина і Чехія), то їх витрати опинилися в районі 4-15 млн. $ в рік.
Внески країн членів до загального бюджету НАТО визначається по складній формулі, але приблизно, як база для числень беруть БВП на голову населення. На основі цих обчислень