Реферат: Індоєвропейські мови
Першими європейцями, які познайомилися з мовою маратхі, були португальці, які почали його вивчення з XVI ст. Основним об’єктом їх вивчення були діалекти узбережжя - північний і південний конкані. В результаті роботи місіонерів цими діалектами були видані переклади євангелія, катехизиса та іншої християнської літератури.
Перша граматика північного конкані була складена католич ним місіонером Т. Естеваном (Томас Стефенс) і видана у 1639 р.
У XVII і XIX ст.. було видано ряд граматик маратхі, північного і південного конкані.
Одна з перших граматик літературного маратхі основана головним чином на діалекті деші і належить У. Керрі.
Перші писемні пам’ятки мовою маратхі відносяться к кінцю І- початку ІІ тисячоліття н.е. Вони представляють написи на скелях і кам’яних плита, які знайдено головним чином на території вішнуістських храмів і монастирів.
Одним з найранніших великих текстів мовою маратхі є коментар Шріпаті Бкатти до його санскритського трактату з астрономії (ХІ ст.).
Початок розвитку літератури маратхі пов’язано з вішнуїзмом - широким демократичним громадським рухом.
Для літератури маратхі, як і для всіх ново індійських літератур, характерна майже відсутність прозаїчних художніх творів до ХІХ ст..
Першим видатним поетом маратхі, який вважається родоначальником літератури маратхі, був Днянешвар, або Дняноба (1271- 1296). Найвидатніший його твір - “Днянешварі”.
В кінці ХХ- на початку ХХ ст.. найвидатніше місце серед прозаіків займає майстер критичного реалізму романіст Харінараян Апте (1864- 1919).
Розвиток маратхської драматургії багатьом зобов’язаний А. Кірлоскару (1843- 1885), який організував в кінці ХІХ ст.. театральне товариство в Пуні і ставив на сцені п’єси, написані за мотивами санскритських драм.
Із поетів кінця ХІХ- початку ХХ ст.. слід назвати Кешавасута (Крішнаджі кушав Дамле, 1866- 1905), якого вважають батьком нової маратхської поезії.
Ленді - одна із сучасних індо арійських мов, який відноситься до індоєвропейської сім’ї. Слово “ленді” означає “західний”. Мова ленді розповсюджена на обширній території Західного Пакистану.
Оскільки основна маса носіїв ленді живе у Західному Панджабі, англійські лінгвісти називали цю мову західним панджабі, хоча і вказували на суттєві відміни його від панджабі. Оскільки мовою ленді говорить основна маса джатів, іноді його називають джаткі, а завдяки тому, що центральною областю розповсюдження цієї мови є Мултан, до нього прилегла назва мултані. Фактично ж назви “джаткі” і “мультані” мають більш вузьке значення і в правильному вживанні означають лише два відповідних діалекти ленді, який іноді називають “сераікі”.
До розмежування Індії у сільській місцевості, де проживала велика кількість носіїв ленді, кількісне співвідношення мусульман до індусів і сікхам було 9:1, а у містах – 1:1. Після розподілу майже всі індуси і всі сікхі переселилися в Індію, тому зараз майже всі носії ленді в Пакистані – мусульмани.
В Індії ленді знає що найменше декілька десятків (якщо не сотен) тисяч чоловік. На жаль в цій країні не проводилась робота по виявленню носіїв ленді на всій території, а там де це робилося, охоплювалось не все населення (данні на 1960 рік).
Специфіці мови ленді присвячені праці таких відомих вчених, як Дж. Грірсон, Г. Бейлі, А. Джукс та ін. Цікаво, що Г. Бейлі порівнюючи ленді з панджабі, вказує на “дуже велику різницю” навіть між перехідними до ленді діалектами панджабі і ленді.
Велику увагу ленді приділяє сучасний індійський мовознавець С.К. Чаттерджи. Він ставить ленді в один ряд з іншими ново індійськими мовами, в той же час вказує на специфіку цієї мови і на цій підставі протиставляє його разом з сіндхі іншим мовам даної групи. Особливості і питання самостійності ленді як окремої мови підкреслені в працях індійського і пенджабського лінгвіста Дуні Чандра.
Індійські і пакистанські вчені зазначають у своїх працях про великий вплив ленді на ряд ново індійських мов, в тому числі на панджабі і урду.
Слід відзначити, що деякі автори іноді ототожнюють ленді з панджабі. Це пояснюється або їх недостатньою обізнаністю, або їх прагненням перебільшити значення мови панджабі. Такий погляд нагадує помилкову позицію тих вчених, які в свою чергу розглядають панджабі і деякі інші індійські мови тільки як діалекти хінді.
Ленді, не дивлячись на свою специфіку, родинну близькість до панджабі і сіндхі. Цю близькість професор Колі образно визначив так: “Ленді і сіндхі – мови-брати, які знаходяться у близьких родинних зв’язках з... панджабі”.