Реферат: Інформатизація суспільства і молодь

– Уміє використовувати бази даних для зберігання і пошуку інформації;

– Вміє використовувати інформаційні ресурси комп'ютерної мережі;

– Знає і не порушує закони про авторські права на комп'ютерні програми;

– Дотримується етичних норм при публікації інформації в Інтернеті і в процесі спілкування з допомогою Інтернету.

2. Основні етапи розвитку обчислювальної техніки

Під інформатизацією суспільства розуміють реалізацію комплексу заходів, спрямованих на забезпечення повного і своєчасного використання членами суспільства достовірної інформації, що значною мірою залежить від ступеня освоєння і розвитку нових інформаційних технологій.

Деякі характерні риси інформаційного суспільства:

– Вирішена проблема інформаційної кризи, тобто дозволено протиріччя між інформаційною лавиною і інформаційним голодом;

– Забезпечено пріоритет інформації в порівнянні з іншими ресурсами;

– Головною формою розвитку стане інформаційна економіка;

– В основу суспільства будуть закладені автоматизовані генерація, зберігання, обробка і використання знань за допомогою новітньої інформаційної техніки і технології;

– Інформаційні технології охоплюють всі сфери соціальної діяльності людини;

– За допомогою засобів інформатики реалізований вільний доступ кожної людини до інформаційних ресурсів всієї цивілізації.

Один з етапів переходу до інформаційного суспільства – комп'ютеризація суспільства, де основну увагу приділяється розвитку і впровадженню комп'ютерів, що забезпечують оперативне отримання результатів переробки інформації і її накопичення.

Основний інструмент комп'ютеризації – ЕОМ (або комп'ютер). Людство здійснило довгий шлях, перш ніж досягло сучасного стану засобів обчислювальної техніки.

Основними етапами розвитку обчислювальної техніки є:

I. Ручний – з 50-го тисячоліття до н.е.;

II. Механічний – з середини XVII століття;

III. Електромеханічний – з дев'яностих років XIX століття;

IV. Електронний – з сорокових років XX століття.

Ручний період автоматизації обчислень почався на зорі людської цивілізації. Він базувався на використанні пальців рук і ніг. Рахунок за допомогою угруповання і перекладання предметів з'явився попередником рахунку на абаці – найбільш розвиненому рахунковому приладі старовини. Аналогом абака на Русі є дійшли до наших днів рахунки. Використання абака припускає виконання обчислень по розрядах, тобто наявність деякої позиційної системи числення.

На початку XVII століття шотландський математик Дж. Непер ввів логарифми, що революційний вплив на рахунок. Винайдена їм логарифмічна лінійка успішно використовувалася ще п'ятнадцять років тому, більше 360 років прослуживши інженерам. Вона, без сумніву, є вінцем обчислювальних інструментів ручного періоду автоматизації.

Розвиток механіки в XVII столітті стало передумовою створення обчислювальних пристроїв і приладів, що використовують механічний спосіб обчислень. Ось найбільш значущі результати, досягнуті на цьому шляху.

1623 р. – німецький вчений В. Шиккард описує і реалізує в єдиному екземплярі механічну лічильну машину, призначену для виконання чотирьох арифметичних операцій над шести розрядний числами.

1642 р. – Б. Паскаль побудував восьми розрядний діючу модель лічильної підсумовує машини. Згодом була створена серія з 50 таких машин, одна з яких була десяти розрядний. Так формувалося думку про можливість автоматизації розумової праці.

1673 р. – німецький математик Лейбніц створює перший арифмометр, що дозволяє виконувати всі чотири арифметичних операції.

Англійський математик Чарльз Беббідж (Charles Babbage, 1792–1871) висунув ідею створення програмно-керованої рахункової машини, що має арифметичний пристрій, пристрій управління, введення і друку. Перша спроектована Беббідж машина, різницева машина, працювала на паровому двигуні. Вона заповнювала таблиці логарифмів методом постійної диференціації і заносила результати на металеву пластину. Працююча модель, яку він створив в 1822 році, була шести розрядний калькулятором, здатним виробляти обчислення і друкувати цифрові таблиці. Другий проект Беббіджа – аналітична машина, що використовує принцип програмного управління і, що призначалася для обчислення будь-якого алгоритму. Проект не був реалізований, але отримав широку популярність і високу оцінку науковців.

Аналітична машина складалася з наступних чотирьох основних частин: блок зберігання початкових, проміжних і результуючих даних (склад – пам'ять); блок обробки даних (млин – арифметичний пристрій); блок керування послідовністю обчислень (пристрій управління); блок введення початкових даних і друку результатів (пристрої введення / виводу).

Одночасно з англійським вченим працювала леді Пекла Лавлейс (Ada Byron, Countess of Lovelace, 1815–1852). Вона розробила перші програми для машини, заклала багато ідей і ввела ряд понять і термінів, що збереглися до нашого часу.