Реферат: Інформаційна політика США
УКООПСПІЛКА
ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ
Кафедра міжнародних
економічних відносин
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА США
Виконала:
Студентка факультету МЕВ
281 групи
Данкова Наталія
Перевірила:
Шайда О.Є.
Львів - 2002
Зміст
1. Вступ
2. Роль держави в розвитку інформаційної інфраструктури
3. Концепції національної інформаційної інфраструктури
4. Місце інформації в інтелектуалізації суспільства
5. Висновки
6. Список літератури
Вступ
У всі часи та століття інформація мала велике значення і високу товарну ціну. В середині ХХ століття американський математик Норберт Вінер зауважив, що на відміну від сировини енергії інформація має унікальні властивості: по мірі використання її кількість не тільки не зменшується, а навпаки, її якість і важливість зростає. Заволодівши інформацією, людина зможе змінити хід розвитку суспільства.
В другій половині ХХ століття інформаційно-комунікаційні технології стали найважливішим фактором формування суспільства. На початку ХХІ століття їх революційний вплив проявлявся в зміні способу життя, в новому підході до освіти, роботи, в співпраці уряду і цивільного суспільства. Інформаційні технології стали стимулом розвитку глобальної економіки. Вони дали можливість ефективно і творчо вирішувати деякі економічні і соціальні проблеми.
Таке збільшення значимості інформаційних технологій не було несподіванкою – воно стало логічним наслідком минулих революційних зрушень в сфері нагромадження, обробки і використання інформації, характерною рисою яких завжди були не тільки стрибки в розвитку науки, технологіях і виробництві, але і перетворення суспільних відносин, набування ними нових якостей.
Дослідження виділяють чотири “інформаційні революції”:
Перша інформаційна революція пов’язана з виникненням писемності, яка дозволила зберігати знання для наступних поколінь.
Друга інформаційна революція була наслідком винайдення книгодрукування, яке дало можливість широко розповсюджувати знання, що радикальним образом змінило суспільство і культуру.
Третя інформаційна революція була обумовлена появою телеграфу, телефону, радіо, а в подальшому і телебачення, що дозволило оперативно передавати інформацію на далекі відстані.
Четверту інформаційну революцію пов’язують з винайденням комп’ютера. Хоча електронна обчислювальна техніка не зразу досягла сучасного рівня, комп’ютери внесли суттєві зміни в накопичення, зберігання та використання інформації.
Саме в результаті всіх цих якісних змін і зсувів інформація стала визначаючим фактором розвитку економічної, технічної та наукової сфер людської діяльності. Жодна значна проблема не вирішується без використання нагромаджених в світі інформаційних масивів, налагоджених комунікаційних зв’язків. Не тільки окремі вчені і ділові кола, але й деякі політики все більш високо оцінюють роль інформації. Держава, яка більш повно і оперативно поставить собі на службу світові ресурси інформації, буде володіти головною передумовою економічного і соціального розвитку і отримує суттєві переваги перед іншими державами.
Роль держави в розвитку інформаційної інфраструктури
Для підтримки внутрішнього попиту на інформаційні технології федеральному уряду США довелось ініціювати масштабні державні програми.
Серед подібних програм були і такі, як “Проблема 2000 року”, коли уряд США, підігруючи своїм компаніям, повірило в смертельну небезпеку “жука тисячоліття”. В результаті достатньо працездатна техніка, яка була випущена до 1996 р., але “не підтримувавшая дат нового тисячоліття”, була списана, а замість неї були установлені нові машини “Y2KCompatible”. В цілому на рішення цієї проблеми в світі було використано біля 600 млрд. долл.
Всього і кінці 1990-х років в США реалізовувалось 425 федеральних програм, спрямованих на вирішення тих чи інакших конкретних соціальних і економічних проблем на основі використання інформаційних технологій.
По-перше, мова йде про інформаційні аспекти промислової політики федерального уряду. Важливим висновком промислової політики США в ХХ столітті можна вважати прийняту в кінці 2000 р. конгресом “Національну стратегію стандартизації для США”.
По-друге, необхідно відмітити державну підтримку інформаційних технологій, а також формування на цій основі сприятливого для інформаційно-технологічної промисловості іміджу її перспективного розвитку. Серед напрямів державного попиту на інформацію можна виділити:
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--