Реферат: Інформаційна технологія класифікації клінічних діагнозів на основі семантико-синтаксичної моделі

(4)

(5)

(6)

(7)

(8)

(9)

(10)

(11)

(12)

Група клінічних діагнозів які відрізняються різноманітними клінічними проявами, може бути описана у вигляді фрейму, тобто деякої структури, що описує безліч ситуацій, які можуть мати місце при формуванні діагнозу. Ядром кожного такого фрейму має бути визначена нозологія або клас захворювань, у якості якого може виступати один з елементів статистичної класифікації − міжнародної класифікації хвороб D(K) (1), і при цьому фрейм діагнозу не може бути порожнім (2). Фрейм діагнозу F(d) містить слоти клінічних характеристик Z_i і слова-константи, що не залежать від слоту КХ С₀ (3). Слот КХ(4,5) містить у собі знаки-роздільники I_i : I_1i ,I_2i , змінні КХ X_i , знаки які визначають обов'язковість, умовність і можливість наявності декількох значень даної КХ одночасно S_i :s_1i ,s_2i ,s_3i , слова-константи які відносяться до змінної C_x : С_1i ,С_2i , слова-константи C_3i за слотом КХ, ряд вкладених слотів зі змінними P(X_i ). Вкладений слот P(X_i ) залежить від виконання відношення R¢(I¢_i ,S¢_i ,X¢_i ,С¢_i ) (6). Кожній змінній як основної, так і залежної клінічної характеристики, відповідає хоча б одне можливе значення даних D¢(X_i ) (7,8), D¢(X_ij ) (9). Значення основної змінної КХ D¢(X_i ) може бути простим x_ik і комплексним F¢¢(X_i ) (8), а значення залежної змінної (КХ) D¢(X_ij ) − тільки простим x¢_ijm (9). У випадку комплексного значення змінної маємо справу з фреймом другого рівня F¢¢(X_i ) (10), модель якого еквівалентна F(d). Особливістю фрейму другого рівня є виключення зон залежних КХ (11). Як дані D¢(X¢¢_ij ) пов'язані з клінічними характеристиками фрейма другого рівня, можуть виступати тільки прості значення x¢¢_ils (12).

Семантикою формальної моделі є множина клінічних діагнозів, яка може бути представлена у вигляді набору формул, основаних на аксіомах, що виступають в ролі метамови і вказують на засоби та шляхи побудови цих формул. Доменом інтерпретації цих формул є скінчена кількість класів клінічних діагнозів та їх клінічних характеристик.

Наступним кроком є побудова модель синтаксичної складової класифікації яка складається з множини граматик, кожна з яких є компактним записом усіх варіантів певного діагнозу. Мета-модель, яка полягає в основі моделей (граматик) і здатна відображати як загальний процес трансформації деякої кодової комбінації в Т-термінальний ланцюжок (натурально-мовне описання клінічного діагнозу), або порядок завдання деякого діагнозу за правилами граматики, так і можливу структуру шаблону діагнозу, що задає відповідну граматику, описана правилами (13)-(25).

Кожний клінічний діагноз може бути віднесеним до одного з шаблонів, пов’язаним зі статистичним діагнозом (нозологією МКХ-10):

. (13)

Правило (14) показує структуру шаблону, яка складається з початкового термінального рядка б_i , який може бути пустим, тобто віднесеним до множини терміналів з пустим ланцюжком, та набору слотів-атрибутів, пов’язаних з даним шаблоном:

. (14)

Правило (15) показує структуру набору слотів-атрибутів розширеного опису діагнозу, пов’язаного з кодом K_i :

. (15)

Правило (16) показує синтаксичну структуру слота, де l₁ ,l₂ – термінальні символи, які визначають границі слоту, Р_ij – ядро слоту, – термінальні рядки, – залежні слоти з аналогічною структурою:

. (16)

Правила (17-21) показують варіанти структури слота. Додаткові знаки „*” і „!” вказують на обов’язковість підстановки одного зі значень замість нетермінального символу. Знак „&” вказує на можливість підстановки декількох значень нетермінального символу одночасно. Знак розширеної нотації формальних граматик „+” означає обов’язкову підстановку одного або декількох значень замість нетермінального символу.

(17)

(18)

(19)

(20)

. (21)

Правила (22-23) описують варіант залежності слотів у шаблоні (слоти У_ik і У_il залежать від У_ij ) у разі обов’язкової та необов’язкової клінічної характеристики. Відповідні правила для формул (19)-(20) будуються аналогічним чином.

(22)

(23)