Реферат: Институт аудита в Украине
Діяльність Аудиторської палати грунтується на принципах демократії і самоуправління, колегіальності і гласності за умови одночасного збереження комерційної таємниці, виборності органів управління, власної ініціативи та персональної відповідальності аудиторів.
До повноважень Аудиторської палати України належать:
1. сертифікація і ліцензування суб'єктів, що мають намір займатися аудиторською діяльністю;
2. затвердження норм і стандартів аудиту, програм підготовки аудиторів;
3. ведення реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, і оприлюднення його даних;
4. створення на території Україні регіональних відділень, визначення їх повноважень і контроль за їх діяльністю;
5. встановлення розміру плати за проведення сертифікації осіб, які претендують на отримання сертифікату;
6. розгляд скарг на діяльність окремих аудиторів та аудиторських фірм з питань її компетенції;
7. застосування до аудиторів стягнень за неналежне виконання своїх професійних обов'язків у вигляді попередження, зупинення дії сертифікату та ліцензії на строк до одного року або їх повне анулювання ;
8. сприяння виданню нормативних, методичних та інших матеріалів з питань аудиторської діяльності;
9. підготовка пропозицій з питань розвитку аудиту в Україні та винесення їх на розгляд відповідних інстанцій;
10. брати участь в роботі міжнародних організацій з питань аудиту;
11. визначення порядку оформлення офіційних документів за наслідками надання аудиторських послуг.
Для виконання своїх повноважень АПУ може створювати тимчасові комісії та робочі групи з питань, віднесених до її компетенції.
Аудиторська палата України формується шляхом делегування до її складу п'яти представників від професійної громадської організації аудиторів України, по одному представникові від Міністерства фінансів України, Головної державної податкової інспекції України, Національного банку України, Міністерства статистики України, Міністерства юстиції України та окремих фахівців від навчальних, наукових та інших організацій. Фахівці від навчальних, наукових та інших організацій делегуються за їх згодою професійною громадською організацією аудиторів України в кількості п'яти представників і по одному представнику за пропозицією Міністерства фінансів України, Головної державної податкової інспекції України, Національного банку України, Міністерства статистики Україні: та Міністерства юстиції України. Загальна кількість членів АПУ становить двадцять осіб. Члени Аудиторської палати набувають своїх повноважень з дня делегування до АПУ. Повноваження кожного члена не можуть передаватися іншим особам, а їх термін не повинен перевищувати п'яти років.
Кожен член АПУ має право:
1. приймати участь в обговоренні питань, що розглядаються на засіданнях;
2. вносити пропозиції та проекти рішень для розгляду на засіданнях;
3. одержувати від Секретаріату інформацію про діяльність АПУ;
4. користуватися матеріально-технічною базою АПУ для виконання своїх функціональних обов'язків.
Разом з тим кожен член АПУ має додержуватися Закону України "Про аудиторську діяльність", інших законів України, положень Статуту АПУ та її рішень, а також бути присутнім на засіданнях АПУ, адже пропуск більше трьох засідань підряд без поважних причин розглядається як підстава для клопотання про дострокове припинення його повноважень.
Члени АПУ виконують свої обов’язки на громадських засадах, а витрати на службові відрядження покриваються за рахунок коштів АПУ.
Персональний склад Аудиторської плати України та кожного регіонального відділення згідно Положення про ротацію членів Аудиторської палати України підлягає щорічній ротації в кількості не менше трьох членів палати та двох членів кожного регіонального відділення.
При проведенні ротації в першу чергу враховують:
1. добровільне вибуття члена Аудиторської плати України та кожного регіонального відділення на підставі особистих заяв;
2. звільнення членів Аудиторської плати України або її регіонального відділення із організації, яка його делегувала;
3. відкликання члена Аудиторської плати України та кожного регіонального відділення та ініціативою органу, який його делегував;
4. відсутність підряд більше ніж на трьох засіданнях палати або відділень без поважних причин;
5. невиконання обов'язків п