Реферат: Інститут президенства в Польщі

Правові акти Президента вважаються дійсними за наявності контрасигнації Голови Ради Міністрів або відповідного міністра, який подає справу Президентові. В цьому положенні ми можемо простежити закладений в ньому механізм взаємодії Президента та уряду, що дістає свій вияв у необхідності обов’язкового погодження (контрасигнації) з боку уряду видаваних Президентом актів.

Проте, тут слід відмітити, що Президенту притаманна можливість видання таких нормативних актів, які не потребують обов’язкової згоди (контрасигнації) уряду в особі Голови Ради Міністрів чи відповідного міністра.

До таких повноважень ст. 47 Конституції Польщі відносить наступні:

1) скликання першого засідання новообраних Сейму та Сенату;

2) розпуск Сейму;

3) призначення виборів до Сейму та Сенату;

4) законодавча ініціатива;

5) підписання та відмова у підписанні закону або розпорядження, яке має силу закону;

6) звернення до Конституційного Трибуналу з пропозицією дати висновок щодо відповідності закону чи розпорядження, яке має силу закону; Конституції;

7) призначення Голови Ради Міністрів та призначення повного складу Ради Міністрів;

8) прийняття відставки Ради Міністрів та доручення їй виконання обов'язків;

9) скликання засідань Ради Міністрів;

10) попередня пропозиція про притягнення до конституційної відповідальності перед Державним Трибуналом;

11) подання пропозицій щодо здійснення контролю Верховною палатою контролю;

12) призначення та відкликання Голови Головного адміністративного суду та голів Верховного Суду;

Президент може призначити державник міністрів для того, щоб вони представляли його у справах, пов'язаних із здійсненням його повноважень.

При президенті створюються різні дорадчі органи, які допомагають йому здійснювати конституційні повноваження.[9] Виконавчим органом Президента Польщі є Канцелярія Президента. Президент затверджує статут Канцелярії, а також призначає та звільняє її начальника.

Звільнення посади Президента до спливу строку його повноважень відбувається внаслідок:

смерті;

відмови від посади;

визнання стійкої нездатності виконувати обов'язки за станом здоров'я постановою Національних Зборів, прийнятою більшістю не менш як у дві третини голосів, якщо присутня не менш як половина загальної кількості членів Національних Зборів;

усунення з посади рішенням Державного Трибуналу.

У разі звільнення посади Президента до того часу, доки її не обійме новий Президент, а також у випадку, якщо Президент тимчасово не може здійснювати свої обов'язки, його заміщає Маршалок Сейму, а якщо і він не може виконувати цих функцій — Маршалок Сенату.[10]

Проте, особа, яка заміщає Президента, не може розпустити Сейм.

За порушення Конституції або законів, а також за вчинений злочин Президент може бути притягнений до відповідальності лише перед Державним Трибуналом.

Президент може бути обвинувачений рішенням Національних Зборів, яке прийняте більшістю не менш як у дві третини голосів від загальної кількості членів Національних Зборів, за пропозицією не менш як однієї четвертої від загальної кількості членів Зборів. Члени Трибуналу обираються Сеймом на строк його повноважень, причому депутати і сенатори не можуть бути туди обрані. До відповідальності перед Державним Трибуналом у відповідних випадках можуть бути притягнені члени уряду та деякі інші державні посадові особи.

З моменту обвинувачення Президента виконання ним своїх повноважень зупиняється.

Таким чином, можна відмітити, що інститут президентства в Польщі, характеризується всіма ознаками притаманними даному інституту в класичній змішаній парламентсько-президентській республіці.

Список використаних джерел та літератури