Реферат: Іслам та тероризм
Багато шиїтських сект поділилися за принципом визнання певного імама. Інколи їх поділяють на "помірковані" та "крайні".
Імаміти.
Найчисленніша течія у шиїзмі. Ідейні засади сформували шиїти, які проповідували, що згідно з божественною волею, імамат є прерогативою тільки роду Алі й передається "ясною вказівкою" вустами Пророка або попереднього імама. Імаміти визнають дванадцять імамів. Вважають, що спасителем виступить дванадцятий імам Мухаммед абуль Касим, який народився в 873 р. у Багдаді й зник у дванадцятирічному віці. Віруючих у дванадцятого імама називають "дванадесятниками". Імамітське віровчення зводиться до таких принципів (основ) віри:
1) вчення про єдиного Бога;
2) віра в божественну справедливість;
3) визнання пророчої місії Мухаммеда;
4) віра в воскресіння мертвих, судний день і потойбічне життя;
5) вчення про імамат (головний догмат імамітського ісламу).
В основі імамітської доктрини — уявлення про божественну природу верховної влади. Розглядаючи імамат як "божественне установлення", як продовження пророцтва, імамітські богослови вважають, що божественне одкровення має два аспекти: зовнішній і внутрішній. Імамат виступае головною космічною силою, а імам є виконавцем божественного веління. Він — духовний керівник, своєрідний центр, навколо якого обертаються всі сфери буття. [8]
Це вчення є державною релігією Ірану та Іраку. Імаміти живуть в Афганістані, Бахрейні, ОАЕ, Катарі, Кувейті, Лівані, Омані, Сирії, Саудівській Аравії, Бірмі, В'єтнамі, Таїланді, Індії, Азербайджані, Єгипті, Судані, Ефіопії, Кенії.
Розділ ІІІ. Проблема ісламського тероризму.
Ісламістський тероризм - тактика насильницьких розправ з опонентами, що знаходить собі ідеологічне обгрунтування і виправдання в трактуваннях мусульманського віровчення як спрямована на захист ісламського світу проти політичного і культурного впливу невірних (не мусульман), особливо Західного світу. На початку XXI століття - найбільш поширена за кількістю проявів форма тероризму. Зазвичай використовується радикальними організаціями, членів таких організацій і називають ісламістами або бойовиками-ісламістами. Нерідко поєднується з етнонаціоналістичним тероризмом. [1]
Для виправдання його використовуються зазвичай розпливчасті посилання на приписаний правовірним обов'язок вести священну війну, хоча в мусульманському богослов'ї ставиться під сумнів трактування цього обов'язку як потреба у фізичних розправах з іновірцями.
Термін ісламський тероризм вважається неполіткоректним, оскільки передбачає зв'язок тероризму і всього ісламу в цілому, що більшістю мусульман сприймається негативно.
Ряд політологів вважає, що ісламський тероризм зародився на Близькому і Середньому Сході після закінчення Першої світової війни. Терористична організація «Брати-мусульмани», створена в цей період, організовувала теракти проти британських колоніальних властей в зоні Суецького каналу. [5]
Ісламістський тероризм є одним з варіантів релігійного тероризму. Його характерною рисою є виправдання вбивства мирних жителів, включаючи жінок і дітей, оскільки вони розглядаються як складова частина ворожої системи - фінансують армію податками, є потенційними солдатами і так далі.
Ісламістський екстремістський рух став набирати силу і поширюватися, перш за все, з території Єгипту в 50-60-х роках. У чималому ступені розвитку даних процесів сприяла і боротьба мусульманських країн за незалежність, яка активно розгорнулася практично в цей же період. Причому, якщо першопочатеові дії ісламських релігійних екстремістів були спрямовані проти іноземної присутності, то сьогодні об'єктом тероризму стають і мусульманські громади. Дії екстремістів на початковому етапі счвалювались релігійним завзяттям, але з часом до релігійних мотивів приєдналися і політичні амбіції. [9]
"Аль-Каїда"
"Аль-Каїда" (перекладається з арабської як "база", "основа") - радикальне інтернаціональне терористичне ісламістське угруповання, створене в 1988 році Усамою бен Ладеном. Сили "Аль-Каїди" нараховують, за різними даними, від декількох сотень до декількох тисяч чоловік. Основне джерело поповнення рядів організації - більше 50 тис. ветеранів війни в Афганістані та інші ісламські радикали.
Осередки "Аль-Каїди" працюють у 35 країнах світу, в тому числі в США і Канаді. "Аль-Каїда" отримує підтримку з боку антиамериканських і антиізраїльських кіл в урядах мусульманських країн.
"Аль-Каїда" має ієрархічну структуру, на чолі якої стоїть Усама бен Ладен. Організація складається з невеликих осередків, члени яких знають лише людей зі свого осередку. Осередки можуть роками не виявляти ніякої активності або займатися мирною релігійною діяльністю. Осередки діляться на "планувальні" і "виконавчі". [4]
Фінансова база міжнародної терористичної організації "Аль-Каїда", за найконсервативнішими оцінками, може сягати п'яти мільярдів доларів. Про це заявив провідний європейський експерт з питань "тіньової економіки" та наркоторгівлі професор університету міста Лінц Фрідріх Шнайдер. Річний бюджет "Аль-Каїди", що нараховує до 3 тис активних членів, становить від 20 до 50 млн доларів. Значна частина грошей направляється лідерами організації на створення банківських і торговельних структур по всьому світу, а також на фінансування наркоторгівлі. Потім навколо цього бізнесу формуються терористичні осередки.
"Аль-Каїда" займається також активним збором коштів у країнах Європи і США через "мусульманські гуманітарні організації". Це підтверджує і недавня знахідка в одній з мечетей Франції каси з 7 млн франків готівкою, які, по ряду ознак, повинні були піти на фінансування терористичної діяльності ісламістів.
"Ісламський джихад Палестини"
"Ісламський джихад Палестини" існує з кінцня 1970-х років. Очолив організацію і керував до загибелі в 1995 році доктор Фатхі Шакакі. Організація складається з чотирьох груп. "Ісламський джихад" - військова організація, не прагне придбати масову популярність. Управляється організація зі штаб-квартири в Дамаску. Розпорядження про вбивства та інших подібних акціях надходять в офіси "Ісламського джихаду" в Англії, Німеччині, на Кіпрі і в США, звідки за допомогою електронної або кур'єрського зв'язку доставляються в "Раду Шури", що складається з десяти членів. "Шура" представляє собою підпільний орган, який координує дії військових структур "Ісламського джихаду": від "Шури" розпорядження відправляються в стали базою для терористів "Ісламського джихаду" табору біженців - Хан Юсиф, Шейх Радван і Джелазун. Оперативне керівництво діяльністю бойовиків здійснює Рамадан Абуллах Сапах. [11]
Безпосередньо терористичні акції здійснюються бойовиками бригад "Аль-кассем" або бойових сил "Ісламського джихаду". Термін "Аль-кассем" має власне значення - "присяга". Доктор Шакакі восени 1994-го оголосив про створення формування в 70 смертників, підготовлених для терактів проти Ізраїлю. У секторі Газа "Аль-кассем" мають до 20 бойовиків, ще 10 - на Західному березі Йордану. У загони "Аль-кассем" входять фанатичні релігійні молоді люди, готові пожертвувати собою в ім'я перемоги ісламу в Палестині. [3]
"Ісламський джихад" не має соціально-економічної платформи і не прагне стати масовим або політичним рухом. Він перш за все є військовою організацією, але все ж має ідеологічну підтримку в особі мусульманських мулл, контролюючих більше двадцяти мечетей в секторі Газа. Мулли цих мечетей своєї проповідницькою діяльністю залучають нових прихильників до лав ісламістського руху і наставляють бойовиків на самопожертву. Під впливом ісламської революції в Ірані Ф. Шакакі написав книгу "Хомейні - ісламська альтернатива і рішення", яка стала посібником для ісламської молоді. Організація дотримується ідеології, спрямованої на знищення держави Ізраїль і вигнання ізраїльтян з займаних ними територій: "Наша кінцева і стратегічна мета - мобілізація ісламської нації на визволення нашої землі і керівництво священною війною проти сіонізму. Збройна боротьба - єдиний спосіб завдати поразки Ізраїлю на грунті Палестини".
"Хезболлах "
Шиїтський рух ісламізму радикального спрямування в Лівані. Назва руху буквально перекладається з арабської. як "партія Аллаха" (коранічний термін, антипод "партії сатани", тобто, ворогів ісламу).