Поряд з цим була сформована база для елітного відпочинку й оздоровлення, а також ринок елітного виїзного туризму. Створювалися комерційні організації, що пропонують для платоспроможного населення подорожі й екскурсії пізнавальної спрямованості.

У 1925-1928 рр. функціонувало державне акціонерне товариство "Радянський турист" , що організовувало далекі поїздки на потягах і теплоходах по путівках, обслуговувало групи відпочиваючих по заздалегідь визначених маршрутах загальноосвітнього і краєзнавчого характеру. В обов'язок входило створення мережі туристських баз і маршрутів на всій території Радянського Союзу, тобто розвиток планового туризму.

Цей період характеризується наступними тенденціями:

· створення дрібних і середніх комерційних підприємств туристської спрямованості;

· формування ринку туристських послуг і елітність їхнього споживання;

· створення туристської інфраструктури: ресторани, готелі, транспортна мережа;

· формування туристського ринку, у якому просліджуються два основних елементи: елітний туризм для заможних прошарків і екскурсійний (рекреаційний) туризм для інтелігенції;

· поява туристських фірм, бюро, компаній, клубів, суспільств.

4. Організаційно-централізований період (1930-1970 р.)

У 1929 р. було засноване Всесоюзне акціонерне товариство "Інтурист" (ВАТ "Інтурист"), що було пов'язано з початком розвитку іноземного туризму й упорядкуванням прийому закордонних гостей. До початку 1930-х років екскурсійний і спортивний туризм став масовим явищем.

Збільшення обсягу діяльності, розширення мережі туристських організацій, розробка нових маршрутів, поліпшення матеріально-технічної бази вимагали вирішення проблеми кадрів. Необхідно було підготувати практичних працівників туристського апарата, персоналу обслуговуючих підприємств, кваліфікованих гідів-екскурсоводів, провідників, громадських організаторів.

У той же час у туристському русі стали накопичуватися труднощі й утворився ряд проблем: невідповідність між ростом туристсько-екскурсійного руху і наявною матеріальною базою, відчувався дефіцит кваліфікованих фахівців з туризму.

До цього часу склалися два основних напрямки в туризмі серед трудящих: походи трудящих у рамках самодіяльного туризму, туристсько-екскурсійні поїздки і подорожі по планових маршрутах. Ці напрямки вимагали створення сприятливих умов для подальшого їх розвитку.

Період розвитку туризму з 1936 по 1970 рр. характеризується впровадженням нових організаційних форм управління. У 1937-1940 р. була проведена комплексна реорганізація структури туризму, в основу якої було покладено тверде державно-партійне планування капіталовкладень, кадрів і географій рекреаційної діяльності. У 1940 р. увели туристські звання за особливі заслуги. Почесні туристи нагороджувалися значком "Турист СРСР".

Розвитком масового самодіяльного і спортивного туризму займалася Вища рада фізичної культури, при якому була сформована Всесоюзна секція туризму.

В роки Великої Вітчизняної війни туристсько-екскурсійна діяльність була припинена; матеріально-технічна база піддалася розграбуванню і руйнуванню. У квітні 1945 р. Всесоюзна Центральна Рада Професійних Союзів прийняла рішення про поновлення діяльності Туристсько-екскурсійного управління. У післявоєнний час відновлювалася і налагоджувалася система туристсько-екскурсійних установ. Однак цей процес йшов повільно.

З метою розвитку молодіжного міжнародного туризму в червні 1958 р. утворилося міжнародне молодіжне бюро "Супутник". Бюро займалося питаннями обміну молодіжними групами СРСР з іншими країнами. Однак у період з 1960 по 1970 року в закордонні поїздки виїжджали лише 0,4% громадян СРСР.

На початку 1960-х років стала активізуватися туристська діяльність. Тому організовувалися Ради по туризму, що розробляли й освоювали туристські маршрути.

У багатьох великих містах створювалися бюро подорожей і екскурсій, що працювали спочатку тільки з орендованими транспортними засобами (автобусами, потягами, теплоходами).

З 1960-х років одержав поширення туристсько-екскурсійний відпочинок у вихідні і святкові дні, організовувалися залізничні подорожі. Усі види туристської діяльності в країні розвивалися за підтримкою держави і профспілок.

У 1960-і роки профспілковими туристсько-екскурсійними організаціями були розроблені лінійні, кільцеві і радіальні маршрути. Планові маршрути, що починаються в одному місті і закінчуються в іншому, звуться лінійними. Якщо маршрут починався і закінчувався в тому самому місці, він називався кільцевим. Багато планових маршрутів відносилося до радіальних, коли туристи весь період відпочинку знаходилися на одній і тій же базі, у туристському готелі чи пансіонаті, роблячи екскурсії і нетривалі походи з ночівлями.

Поряд із плановим туризмом розвиток одержав самодіяльний туризм, що організовувався туристською групою по маршрутах, розробленим самими учасниками, починаючи від нескладних походів вихідного дня до спортивних походів вищих категорій складності.

Також існували маршрути з активними способами пересування: пішохідні, лижні, водяні, велосипедні, кінні.

Крім відновлення зруйнованого війною туристського господарства, розвитку різних видів туризму організаційно-централізований період також характеризується наступними рисами:

· створення матеріальної бази для рекреаційного туризму (доми відпочинку, санаторії, піонерські табори);

· лімітування зовнішнього (виїзного) туризму.

5.Адміністративно-нормативний період (1970-1990 р.)

Розвиток туризму в цей період відбувався у відповідності з планами, виконання яких було обов'язкове. Вони розроблялися на тривалі терміни (5-10 років) і затверджувалися вищими органами по туризму. Нормативні показники планів, що бралися за основу при розвитку туристської індустрії й обслуговування, підлягали твердому контролю.

Туризм використовувався як засіб виховного впливу на молоде покоління. Так, у 1970-х роках проводилися всесоюзні походи й експедиції школярів і молоді. Мета таких масових туристських підприємств складалася у вихованні патріотизму, ексурсійно-краєзнавчій роботі, спортивному тренуванню і загартуванню.

З цього часу почали впроваджуватися нові форми відпочинку: деякі турбази стали приймати батьків з дітьми. Збільшився асортимент туристських послуг у туристських господарствах.

Центральна рада по туризму й екскурсіям відкрила Центральні туристські курси підвищення кваліфікації туристсько-екскурсійних працівників і Центральне рекламно-інформаційне бюро "Турист", що випускало методичну літературу по туризму й екскурсійній справі. Величезна увага зверталася на благоустрій діючих туристських готелів, баз, кемпінгів.