Реферат: Історія розвитку сучасної обчислювальної техніки. Роль інженерної діяльності у появленні та розвитку новітньої техніки та технології

Зміст

Вступ

1.Історія розвитку сучасної обчислювальної техніки та роль інженерної діяльності у історії її розвитку

1.1 Історія появлення першої найпростішої обчислюваної техніки і вклад дослідників і інженерів у цю справу

1.2 Поява цифрових електронних обчислюваних машин

1.3 Вклад вітчизняних вчених та інженерів у створенні ЕОМ

1.4 Напрямки у розвитку ЕОМ

2.Роль інженерної діяльності у появленні та розвитку новітньої техніки та технології

2.1 Властивості імпульсних твердотілих лазерів

2.2 Поява перших лазерів

2.3 Вклад радянських та американських вчених у створенні нових методів генерації та підсилення електромагнітного випромінювання

Висновок

Література

Вступ

обчислювальний техніка лазерний інженерний

Тема реферату «Історія розвитку сучасної обчислювальної техніки. Роль інженерної діяльності у появленні та розвитку новітньої техніки та технології» з дисципліни «Історія інженерної діяльності».

Мета роботи – розкрити питання з історії появлення першої найпростішої обчислюваної техніки і вклад дослідників і інженерів у цю справу; появи цифрових електронних обчислюваних машин; вкладу вітчизняних вчених та інженерів у створенні ЕОМ; напрямку у розвитку ЕОМ та появи і розвитку персональних комп’ютерів; вкладу радянських та американських вчених у створенні нових методів генерації та підсилення електромагнітного випромінювання; появі перших лазерів; властивості імпульсних твердотілих лазерів та вкладу вітчизняних та іноземних вчених та інженерів у розвиток лазерної техніки та розширення їх можливостей у різних галузях науки, техніки, оборони.

1.Історія розвитку сучасної обчислювальної техніки та роль інженерної діяльності у історії її розвитку

1.1 Історія появлення першої найпростішої обчислюваної техніки і вклад дослідників і інженерів у цю справу

Вже багато століть тому назад людина зрозуміла, що для різних підрахунків потрібні знаряддя, що ще у доісторичні часи навчилися виготовлять знаряддя для добичі та оброблення їжі, тоді ж зрозуміли, що знаряддя, які допомагають праці розуму, також корисні, як i ті, що полегшують працю рук.

Першими знаряддями, а, точніше, пристроями, які допомагають праці думки, стали камінці або зарубки, що полегшують рахунок та запам’ятання результатів обчислювань. Ту ж роль грали вузли на мотузках – прийом, що не забутий й до теперішніх часів. Є люди, що зав'язують вузли на пам'ять і тепер.

Винахід письменності привів також до утворення цифр, a потім і систем рахунку.

Виникнення обміну та перехід до грошової системи зажадали спрощення та прискорення обчислювання. У відповідь на це були знайдені спеціальні пристрої, які полегшують процедуру лічіння та дозволяють фіксувати й зберігати получені результати.

Тому кожна людина після невеликого тренування зможе займатись складанням, відніманням та навіть множенням та діленням великих чисел на багато скоріше, ніж тоді, коли вона робила це в голові або на пaпеpi.

Китайські рахівниці, які й понині використовуються у Японії та у странах Індокитаю, пристосовані для рахунку від одиниці до п'яти та далі по п'ятіркам.

Російська рахівниця у ії сучасному вигляді з'явилась на початку XVIII ст. Вона виникла з більш складного paxiвнoгo пристрою, який мав назву "дощана рахівниця".

Спрощений вapiaнт "дощаної рахівниці" - сучасні рахівниці виявилися настільки живучі, що ще у 1953 р. була видана спеціальна книга "Техніка обчислення на рахівницях."

Наступним рахівним пристроєм, який значно перевищував рахівницю, був арифмометр, який є нащадком стародавньої рахівниці.

Biн побачив світ у 1641р. і його автором був вісімнадцятирічний Блез Паскаль. Biн дав машині назву - підсумкової. Цю машину робив дуже сумлінно та бажав їй довголіття. Але цей винахід не пішов у життя.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--