Феодалізм в Західній Європі в своєму розвитку минув декілька етапів. Історія західноєвропейського феодалізму ділиться на три великі періоди. Ранній феодалізм (раннє середньовіччя) – з V ст. до кінця Х ст. Це час формування феодального ладу, його генезису, коли складається феодальне крупне землеволодіння і відбувається поступове закріпачення феодалами вільних селян – общинників. Повністю панує натуральне господарство. Найбільш значною ранньою феодальною державою було королівство франків. Період розвиненого феодалізму (розквіт середньовіччя) охоплює XI–XVст. Це час не лише повного розвитку феодального способу виробництва в селі, але і успіхів середньовічних міст з їх цеховим ремеслом і торгівлею. На зміну політичної роздробленості приходять централізовані крупні феодальні держави. І, нарешті, це час потужних селянських повстань, що приголомшували середньовічне суспільство. Період пізнього феодалізму (пізнє середньовіччя) – кінець XV – середина XVII d. – час розкладання феодалізму і визрівання в його надрах нового, капіталістичного способу виробництва.

Основною формою, в якій здійснювалася експлуатація феодалами селян, була феодальна рента, що поглинала частенько не лише додаткову працю, але і частку необхідної праці кріпосних селян. Феодальна рента була економічним вираженням власності феодала на землю і неповної власності на кріпосного селянина. Історично існувало три її вигляду: відробіткова рента (панщина), рента продуктами (натуральний оброк) і грошова рента (грошовий оброк). Зазвичай всі ці види феодальної ренти співіснували одночасно, проте в різні історичні періоди феодалізму одна з них була такою, що превалює. Спочатку домінуючою формою феодальної ренти була відробіткова, потім – рента продуктами, і на останніх етапах феодального способу виробництва – грошова рента.

Таким чином, в V–XVст. для аграрного сектора західноєвропейського регіону були властиві деякі спільні риси: формування крупного феодального землеволодіння (англійський манор, французька і німецька сеньйорія), що обробляється працею різних категорій залежних селян (сервів, вілланів, коттерів, копигольдерів), розвинена система імунітету і васально-ленних стосунків. Спільною була також тенденція дії товарно-грошових стосунків на аграрний лад: поступове згортання доменіального господарства феодалів, зростаюче значення натуральною, а потім і грошової ренти, звільнення селян від особистої залежності, посилення їх майнового розшарування, зростання економічної ролі селянського господарства. Спільним явищем було також раннє виникнення міст.

Таким чином, V–XVст. з'явилися найважливішим етапом в розвитку західноєвропейського регіону. У цей період сформувалася і удосконалювалася феодальна структура, спостерігався прогрес в аграрному секторі. Крупних успіхів досягли міста, що стали динамічними центрами народного господарства, в яких зародилися зачатки капіталістичного виробництва.

Список використаної літератури

1. Грузицкий Ю.Л. Экономическая история Беларуси и зарубежных стран.-Мн.: "Экоперспектива", 1999.

2. Нарысы гiсторыi Беларусi. У 2-х ч. Ч. 1. М.П Касцюк, У.Ф. Iсаенка, Г.В. Штыхау iiнш. – Мн.:Беларусь, 1994.

3. Эканамiчная гiсторыя Беларусi. Вучэбны дапаможнiк: /Выд. 2-е, дап. I перапрац./ В.I/ Галубовiч, Р.I. Ермашкевiч, Г.П. Бушчык iiнш.; Пад агульнай рэд. В.I. Галубовiча. – Мн. "Экаперспектыва", 1995.

4. Экономическая история зарубежных стран. Курс лекций / Н.И. Полетаева, В.И. Голубович, Л.Ф. Пашкевич и др. Под общ. ред В.И. Голубовича. – Мн.: Экоперспектива, 1996. – 432 с.

5. Экономическая история капиталистических стран: Учеб.пособие для экон. вузов; Под общ. ред. В.Т. Чунтулова, В.Г. Сарычева. – М.: Высш.шк., 1985. – 304 с.