Реферат: Історіографія досліджень голодомору
ПитанняпропричиниголодоморунаУкраїнієоднимзнайскладнішихіводночасоднимз найважливішихпитаньновітньоїукраїнськоїісторії. Цієюпроблемоюзаймалисьізаймаютьсяне тількиукраїнськітаросійські, алетакожічисельнізахідніісторики. Насьогоднішнійденьсеред науковцівсвітуодностайноїдумкищодопричинголодоморунемає.
Докінця 1980-хроківпроблематикоювизначенняпричин, масштабівтанаслідківголодомору займаласятількизахіднаісторіографія. Цепояснювалосятим, щодотогочасурадянській історичнійнауцівціломуіукраїнськійзокремабулозабороненовивчатицеісторичнеявище, бо радянськийурядневизнававсамогофактуголодунаУкраїніу 1932-1933рр. Більшістьзахідних істориківсхиляєтьсядодумки, щоосновнимипричинамиголодоморубулинаціонально-політичні чинники. ПершезначнедослідженняголодоморупровівУ. Чемберлен, якийназвавголодомор засобомнаціональноїполітикибільшовиків, свідомовжитийдлятого, щобзламатиопір українськогоселянстваколективізації. ВидатнийісторикДжеймсМейсвважаєголодомор московськимінструментомпригніченнянаціональнихпочуттівукраїнськогоселянства, якебуло основнимносіємнаціональнихрисукраїнськогонароду. Крімцього, більшовикималивсіпідстави ворожеставитисядоселянства, бо, якзазначаєусвоїйстатті„Політикаголодомору" Дж. Мейса покипролетаріат... грабуєнаграбоване, експропріюєекспропрійоване..., селянамтимчасомєщо втрачати - землю, насамперед, нажитевласноюпрацеюіуспадкованевідпредківгосподарство тощо".
АналогічноїдумкидотримуєтьсяіРобертКонквест, авторпершорядногодослідженняпроголод „Жниваскорботи. Совєтськаколективізаціяітерорголодом". Усвоїхпрацяхвіндоводить, щоголо; буввлаштованийбільшовикаминасампереддлятого, щобзламатиукраїнськийнаціоналізм. осередкомякоговважалосяселянство,
Проблемаголодоморунезалишиласяпроблемоювласнеісториків, томущоїїбулозалучено західнимидержавамидоідеологічноїборотьбизСРСР. Так, у 1983 роціамериканськийуряд висунувнапершийплануборотьбізСРСРправалюдини^ щонадалоційтемібільшеполітичного змісту. Алезайваполітизація, використанняісторичноїнаукивполітичнійборотьбінесприяли об’єктивномуаналізуданогоісторичногоявища. Досихпірзахіднаісторіографія, яказробила значнийвнесокувивченняпроблемиголодомору 1932-1933 рр., дотримуєтьсядумкипроте, що голодбуврезультатомцілеспрямованихдійбільшовицькогоурядунаправленихназнищення селян-українців. Середзахіднихісториківєі прибічникипоглядівСтефенаВіткрофта (Мельбурнськийуніверситет), якийвважавголод результатомполітичнихпомилок, злочинногонедбальстваідужескрутногоекономічного становищаСРСР, алеажніякнерезультатомцілеспрямованоїполітики. Російськаісторіографія 1980-1990-хроківневиокремлювалапроблемиголодунаУкраїні, не виявляючидослідницькогоінтересудоцього явища. ІсторикиВ.П. Данилов, I.Є. Зеленін; М.О. ІвнцькийтаД.О. Волконоговцілкомслушноіаргументовановиділялиосновніекономічніта соціальніпричиниголодомору (колективізація, розкуркулення, хлібозаготівлі), Алевонине виходилизарамкиінтернаціональноїпозиціївоцінцігеографії тамасштабівголодомору, цілковито заперечуючийогоантиукраїнськунаправленість. Дотогожрозбіжностіупоглядахросійськихта українськихдослідниківнабулиполітичногозабарвлення. Так, М.0. Іваницький, одинзпровідних спеціалістівІнститутуросійськоїісторіїРАН, уоднійзісвоїхстатейвисловивпідозру, щоукраїнська сторонабажаєвикористатитрагічністорінкизагальноїісторіїУкраїнитаРосіїдляобґрунтування непростихросійсько-українськихвідносинсучасності.
Сьогодніочевидноюєнеобхідністьпозбутисяполітичноїза ангажованостіприаналізіданого історичногоявищатаоб'єднатиіснуючігіпотези.
Першимиукраїнськимидослідниками, якізаймалисяпитаннямпропричиниголодоморубули представникиукраїнськоїдіаспори: М. Вербицький, 0. Второпай, В. Гришко, В. Давиденкотаінші. Публікуючивеликукількістьрозвідокіматеріалівстосовноголодомору, вонинамагалисядати відповідьнаголовнепитання - якіпричиниголодоморуіхтовньомувинен. Вонивважають. що основнимзавданняморганізованогобільшовикамиголодоморубулоякщоневинищення, то всебічнеослаблення, упокоренняукраїнськоїнації.
ВукраїнськійрадянськійісторіографіївпершепоставивпитанняпроголодС.В. Кульчицький. Він вбачаєуголодоморінасампереднайбільшжахливийкаральнийзасіб, застосованийСталіним протиколгоспників, якізробилиспробудобросовіснопрацюватитількинаприсадибнійділянці, ане вгромадськомугосподарстві.
УкраїнськідослідникиВ. ДаниленкоіП. Бондарчуквважаютьнадмірнізаготівлі (афактичновилучення) зернауселянпрямоюпричиноюголодомору. Дослідникизазначають. щонаціонально-культурнийрозвитокУкраїнизачасівукраїнізаціївикликавглибокезанепокоєнняуМоскві, яка бояласьдецентралізаціїсуспільногожиттяСРСР, по-перше, могутнімкаталізаторомукраїнізації" вмістівиявилосьсело, якебулобазоюукраїнізації"...По-друге, у 20-тірокивідбуваласьчіткадиференціаціяміждвома національнимикультурами - архаїчноюімодерною. Дляпершоїбулохарактерним...існування разомзколоніальноюструктурою. Інша - модернаідинамічна - буланетерпимадоколоніальних структурінамагаласяїхзнищити, Однієюзознак такоїнаціональноїкультурибулогасло ХвильовогогетьвідМоскви". В. ДаниленкоіП. Бондарчуктакожнаголошуютьнанеобхідності розглядатибільшглибокіпричиниорганізованогобільшовизмомголодомору. Сталіннаголошував натому, щобезселянськоїарміїнебуваєінеможебутисильногонаціональногорухуіщо національнепитанняєпитаннямселянським. Тобтонаціональнатаселянськаполітикабільшовиків евзаємопов'язаними - ударпоселянствубувлишеоднієюзіскладовихполітикинаступуна українськийнаціональнийрух, Отже, надумкудослідників, головноюпричиноюголодомору 1932-1933 роківєполітикаМоскви, направленанапідривтапридушенняукраїнськихнаціональнихсил.
Такимчином, цілкомслушнимєзауваженняДж. Мейса, щоможназрозумітиполітикутапроцесилишевконтекстісукупності (тотальності) їхніхвзаємовідносин, вконтекстіпроектусуцільної трансформаціїсуспільствапідпроводомрежиму, якийфанатичноувірував, щовін (ітількивін) володієнауковими" формуламистворенняутопії".
Наосновіцієїдумкимимаємозвернутиувагусаменапершоджерелакомуністичноїідеології. Вжеу «маніфестікомуністичноїпартії» МарксатаЕнгельсаможназнайтидеякіпоясненняголодомору 1932-1933рр. У„Маніфесті" написано, щоселяни ,,нереволюційні, аконсервативні. Навітьбільше, вониреакційні: вонипрагнутьповернутиназадколесоісторії", Вжетутмибачимовороже ставленнятворцівкомуністичноїідеологіїдоселянства, якенебулосхильнимдоідеї, що заперечувалаприватнувласність, втойчасколидляселянинасвояземлябуланайціннішим засобоміснування. Тобтоу„ світломукомуністичномумайбутньому " основоположникимарксизму невиділялимісцяселянамяк традиційномукласу.
РозглядаючиситуаціювласневРадянськійРосіїпісля 1917 року, мизнаходимопередумови більшовицькоготерорупротисела. Післязахопленнявладибільшовикипочалибудуватиідеальнесуспільствоувідсталійаграрнійкраїні, десучаснийсектор економікибувнезначним. ІснуючатодіуРосіїпромисловістьнемоглазабезпечитимодернізацію, тобтоперехідсільськогогосподарстванановийтехнологічнийіорганізаційнийрівень індустріальногогосподарства. Більшовикизробилиспробумодернізаціїсільськогогосподарстване еволюційним, априскореним, сутополітичнимшляхом - впровадженнямкомунякновогоспособу організаціїсільськогосподарськоговиробництва. Алевбільшостісвоїйселянствонетількине підтрималоцюспробубільшовиків, алейвиступилопротирадянськоївладизізброєюзруках. Шляхомпоступок (відмінакомуніпродрозкладки) татероруопірселавдалосязламати. Увсіх партійнихдіячівсклалосятвердепереконаннявтому, щоселянство (якізазначалиМарксз Енгельсом) являєтьсянереволюційнимкласом, апотенційнимворогомрадянськоївладичисельнимтадоситьжорстоким, щопродемонструвалиподіїгромадянськоївійни.Процещев квітні 1917 рокупопереджавбільшовицькекерівництвоЛенін: „Неможнапролетарськійпартії покладатитепернадіїнаспільністьінтересівзселянством".
Теоретичнобільшовикимализмогуповільноздійснюватимодернізаціюселашляхомйого технологічноїмодернізаціїіпоступовогоперетворенняселянваграрнихробітниківіндустріального тилу. Цепотребуваловеликихкапіталовкладеньусільськегосподарствоічасудля„комуністичного перевиховання" селянства. ЯкзазначилаЄ. Шаталіна, „вольовіідеолого-політичні, урядово-партійнірішеннявладизгідноздоктринерськимипрограмамийшливрозрізіззакономірностями об’єктивногопроцесусоціально-економічногозбалансованогорозвиткувсіхгалузейнародного господарства". Поступовий, еволюційнийваріантрозвиткуунеможливлювавсямесіанським характероммарксизмувзагаліійогоросійськоговаріантузокрема. Метоюбільшовиківбулоне будівництвокомунізму„уокремовзятійкраїні", асвітовареволюція. Ленінтвердив, щопролетаріат, якийперемігуоднійкраїні, повинен„ повстати... протикапіталістичногосвіту, залучаючидосебе пригніченікласиіншихкраїн... виступаючиуразінеобхідностінавітьзвоєнноюсилоюпроти експлуататорськихкласівтаїхніхдержав", Сталін, продовжуючидумкувождяпролетаріату, вбачав значенняЖовтневоїреволюціївтому, що„ вонаскладаєпершийетапсвітовоїреволюціїта могутнюбазуїїподальшогорозгортання". ДестабілізаціяекономікитаполітичноголадуСШАі західноєвропейськихкраїнвнаслідоккризиперевиробництватасвітовоїдепресії 1929-1933 рр. спонукалаСталінаприскорититемпипідготовкидодругогоетапусвітовоїреволюції. В 1929 роцінапленуміЦКВКП(б) буловирішеноприскорити„ будь-якоюціною" розвитокмашинобудуваннятаіншихгалузейважкоїпромисловості. Iвтомужроцібулоприйнято курснафорсовануколективізацію, босільськегосподарствобулоневзмозізабезпечитиміста навітьнеобхідниммінімумомпродовольства - з 1928 рокувмістахбуловпровадженохлібні картки. Сталінописувавцюситуаціютак. „Основанашиххлібнихтруднощівполягаєвтому, що зріствиробництватоварногохлібаідевнасповільніше, ніжзрістпотребухлібі... Виробництво товарногохлібаростестрашенноповільнимитемпом". ПричиноюцихтруднощівСталінвважавте, щовскладінародногогосподарстваєелементи, „щонепіддаютьсяпокищоплануванню. є, нарешті. ворожінамкласи, якінеможнаподолативиключнопростимдержплановським плануванням".
Надумкубільшовицькогокерівництва, основнимекономічнимзавданнямколективізаціїбуло забезпеченняпромисловихцентрівнеобхідноюсільськогосподарськоюпродукцієютасировиною. а такожробочоюсилоюзсела. Політичнимжезавданнямбуланегайналіквідація„ ворожихкласів: '. Навітьзаоптимальнихумовзамінаоднихформорганізаціївиробництва (індивідуальних) принциповоіншими (колективними) призводитьдотимчасовоїдезорганізаціїданогосектору економіки. В Радянському ж Союзі така зміна не була забезпечена ні технологічними поставками нової техніки, ніідеологічно - ефективноюпропагандоюперевагколективнихформвиробництва Крімтого, становищепогіршувалосятим. щотемпипереходубулиприскореними. Єдине. що більшовикизробилиналежнимчином, булаполітичнапідготовкадоколективізації. Шляхом репресій, виселеннятазнищення ..куркулі" та ..підкуркульники" булиліквідованіякклас.Таким чиномбулоліквідованоможливихнайактивнішихорганізаторівопоруколективізації. Якзазначав
М. Івницький, „ ліквідація„ куркульства" яккласу, врезультатіякоїнайбільшдієздатнийіпрацелюбний прошарокселянствабулоекспропрійованоізначнуйогочастинудепортовано , призвеладо падіннясільськогосподарськоговиробництва". Алеосновноюпричиноюпадіння сільськогосподарськоговиробництваукраїнськідослідникивважаютьнездатністьколгоспів організуватиефективневиробництво, щозазначивС. Кульчицькійусвоїйстатті„ Кризаколгоспноголаду".
Більшовицькекерівництвонебачило (абонебажалобачити) об'єктивнихпередумовпродовольчоїкризи, розцінюючинеефективнуроботуколгоспівякрезультатсаботажуселян, Крімцього. Сталінубуловідомопронищенняреманенту. худобисамимиселянами, „якінебажаливіддаватисвоєдобро, нажитеважкоюпрацею". О.ДБойкоповідомляє, що„ заперіод 1929-1932 рр. ВУкраїніпоголов’явеликоїрогатоїхудобискоротилосяна 41%, коней - на 33,3%, свиней - на 62,3%; овець на 74%. РічнийваловийзбірзерновихкультурвСРСР 1933 і 1934 рр. Становив 680млнц (найнижчіпоказники післяголодного 1921 р.)". Цесприймалосябільшовикамиякборотьбаселянствапротирадянської влади. С. Кульчицькийзазначає, що„ опірселянствавідбувавсяврізнихформах. Цейопірбув абсолютнонеорганізованим, алейогосилаполягалавмасовості". 3 оглядунацеСталінвирішив зробитикрокназад. 2 березня 1930 рокубулоопублікованойогостаттю«Запамороченнявід успіхів» деу„ перегинах" упроцесіколективізаціївінзвинувативвладунамісцях. Зразупісляцієї публікаціїпочавсямасовийвихідселянзколгоспів, щоправдаселян„ випускалинаволю" без худоби, реманенту, їмвиділялисялишегіршіземлі, втойчасколиколгоспникималипевніпільги, алевжевосени 1930 рокууколгоспахзалишилосяменшетретиниселянськихдворів. Увересні 1930 рокувийшладиректива, уякійЦКВКП(б) наказувавзавершитиколективізацію вирішальнихсільськогосподарськихрайонівпротягом 1931 року. Цеозначалоприскорення колективізаціїнаУкраїні. якузавждивважаливсесоюзною„ житницею". Тількипротягом 1930 року булодепортованоблизько 75 тисячселянськихродин. Зарокисуцільноїколективізаціїбуло експропрійованопонад 200 тисячселянськихгосподарств, Хочау 1930 роцівжебулопроведено кампаніюпроти ..куркулів", нагрудневомупленуміЦККП(б)Убуловирішенопровестиповторний „нещаднийнаступнаглитаяповсьомуфронту". Алецейнаступ , засловамиС. Кульчицького. не обов'язковоозначаврозкуркулення. Рекомендувалосянаступатинаньогохлібозаготівлямиі... посиленнямоподаткування. Наступалинатих, хтонедававзгодинаколективізацію. Самеїх оголошуваликуркулями".
НаУкраїнібільшовикивживалиособливожорстокихзасобівдляпридушенняопоруселянства колективізації. Нацебулодекількапричин. По-перше, Українабуладужеважливим сільськогосподарськимрегіоном - „ житницею" СРСР. Зривколективізаціївукраїнськомуселі означавбизагостренняпродовольчоїкризи; яказ'явиласяраніше - післяпереходудоколективних формвиробництва, атакожвтратуМосквоюконтролюнадстратегічноважливимрегіоном.Це, в своючергу, означалобзривприскореноїіндустріалізації: чогобільшовикидопуститинемогли. По-друге, більшовицькікерівникималидосвідгромадянськоївійни, колиукраїнськеселопроявило здатністьдосамоорганізаціїзметоюопору. Тепер, колимасиселянбулиневдоволені колективізацією,
репресіямитависеленнями, вонимоглизновупіднятисязізброєюврукахнаборотьбузрадянською владою. чомубільшовикипрагнулизапобігтишляхомповторнихрепресій, надмірних хлібозаготівельтаіншихзасобів. По-третє, Українабулапограничноюзоноюімалабстати плацдармомрозгортаннядругогоетапусвітовоїреволюції, 3 оглядунацеМосквапрагнула придушитивсілякийрухопорунаційтериторії, поставитиУкраїнупідповнийконтрольукраїнське селоявлялособоюбазу, якапостійнопороджуваланаціоналістичнінастрої. Внаслідокпритоку колишньогосільськогонаселеннядопромисловихцентрів. націоналістичнінастроїмоглив перспективіпоширитисяісередміськогонаселення. Такимчином, відуспішноїсуцільної колективізаціїУкраїнизалежаловирішенняпродовольчої тасировинноїкризи, насичення промисловихцентрівробочоюсилоюзселатапридушеннянаціональногорухувукраїнському селі. Дляцьогобільшовикинезастосувалисвоїзвичайнізасоби (розстріли, каральніекспедиції), томущобоялисямасовогозбройногоопору. Ю. I. Шаповалпише, що„ влададобрепам'ятала масштабиселянськогоспротивувУкраїніу 1930-1931 р.р. колипроти„ великогоперелому" воювалицілимиселами, бохтожвіддаєзаробленепростотак". Увересні 1932 рокуСталінписав доКагановича: „ ЯкщоневізьмемсятепержезавиправленняположеннянаУкраїні, Україну можемовтратити... ПоставитисобізаметуперетворитиУкраїнуунайкоротшийстрокнасправжню фортецюСРСР...". IМосквавирішилазастосуватитерорголодом. Якщопродовольчакризав СРСРмалаоб'єктивніпередумови, тоголодоморнаУкраїні 1932-1933 рокахбувштучним, організованимМосквоюзметоюупокоренняукраїнськогосела.
АналізпостановЦККП(б)УтаЦКВКП(б), законодавчихактівРНКУСРРтаСРСРза1929-1933 роки даютьнамможливістьстверджувати, щоголодомор 1932-1933 роківбуввлаштований більшовикамиштучнозметоюупокоренняселянства,,проведеннясуцільноїколективізації українськогоселатапридушенняукраїнськихнаціональнихсил. В. I. Марочкопише, що „збереглосячималодокументівполітбюроЦККП(б)У, радянськогоуряду... якіможназважати такими, щопідтверджуютьспрямованутаобґрунтовануполітикусамогогеноцидувусіхйого проявах: масовевинищенняетнонаціональних тарелігійнихгрупнаселеннявУкраїні. депортація закласовимитанаціональнимиознаками, навмиснезастосуваннярепресійпротиукраїнцівта іншихнаціональностей, ліквідаціяінтелігенції, штучнепереселенняпредставниківіншихнаційз Росіїдоукраїнськогоселатощо".
20 листопада 1932 рокуурядУСРРвидавпостанову„ Прозаходипосиленняхлібозаготівлі", виконанняякоїпризвелодопозбавленняукраїнськихселянпродовольстваі, якслідствозцьогодо масовогоголодомору. 21 листопадаРаднаркомУСРРпровадивподвійнеоподаткуваннятакзваних „ індусів" - індивідуальнихселянськихгосподарств. Цесвідчитьпронавмиснеісвідоместворення умовдлявиникненняголодоморунаУкраїні, томущоіурядуУСРР, іурядуСРСРбуловідомопро ситуаціюнаселіібільшовицькікерівникиусвідомлювалинаслідкисвоїхпостановтарозпоряджень. Функціїстатистиків таінформаторіввиконувалиорганиДПУ, якінадавалиоб'єктивніданіпро масштабитахарактерсоціальноїкатастрофинаселі. Виходячизцього, мимаємовсіпідстави визнатинеприйнятноюверсіюпроте, щоголодоморбувслідствомпомилок. прорахунківабо недбальстварадянськогокерівництва. ВлистідоШолоховаСталінписав, що„ хлібороби... проводили... саботажінепротибулизалишитиробітників, ЧервонуАрміюбезхліба. Тойфактщо саботажбузтихимтаззовніневинний (безкрові), - цейфактнеміняєітого, щоповажніхлібороби вели„ тихувійну" зРадянськоювладою. Війнуназмор, дорогийтоваришШолохов". Цепоказує відношеннярадянськогокерівництвадоселянства, колиневиконаннянимзавищених планів хлібозаготівельсприймалосяякоб'явленнявійни, саботаж.
Упостанові „ Прозаходипосиленняхлібозаготівлі" зазначалосящопотрібно„ припинитивидачу будь-якихнатуральнихавансівповсіхколгоспах, щонезадовільновиконуютьплани хлібозаготівель". Тіколгоспи, яківжевидалинатураванси, повиннібулиорганізуватиповернення селянаминазад«незаконнорозданогохліба». Тобтобільшовикипозбавляликолгоспниківхліба, а тих, хтонепішовдоколгоспу, обкладаливеличезнимиподатками. Торгівлюзерномбуло заборонено, зернофактичновилучалосязсімейногоужитку. 6 грудня 1932 рокуРаднаркомУСРР разомзЦККП(б)Увидалипостанову„ Прозанесенняначорнудошкусіл, якізлісносаботують хлібозаготівлі". Додеякихукраїнськихсілурядомбулозастосованоособливізаходи:
1.Товаропостачанняприпинялося, усілякаторгівлязаборонялася, атоваризкрамниць вивозилися.
2.Всілякекредитуванняприпинялося, стягненнярізноманітнихфінансовихзобов'язань проводилосядостроково.
3.Кооперативнийтадержавнийапарат„ очищувався" від„ ворожих" та„ контрреволюційних" елементів.
20 січня 1933 рокусоюзнийурядзапровадивпрактику„ твердихзавдань" дляодноосібних господарств. Невиконанняїхпризводилодозастосуваннярепресивно-каральнихзаходів, а виконанняфактичнопризводилоголоднусмертьусієїродини. Крімцього, існувала загальнодержавнаустановка - невидаватиселянамтрудодні, якіневиконалиплану хлібозаготівель, основнихзерновихкультурзавиробленінимитрудодні. Післяприпинення продовольчогопостачаннямайжеутретинурегіонівУкраїни, позбавленняселянвинагородиза працютазапровадження„ чорнихдошок" означалисмертнийвирокселянству. ЦККП(б)Утаголова урядуВ. Чубарзналипроголоднаселі, малидокладнуінформацію, але, являючисьоднимиз організаторівгеноциду, незробилинічогодляполегшенняжиттяселян. Більшетого, хлібозаготівлі супроводжувалисярепресіямипроти„ саботажників": селян, членівправліньколгоспів, уповноваженихтавсіхінших. РепресіїпосилилисяпісляпостановиЦВКтаРНКСРСР„ Проохорону майнадержавнихпідприємств, колгоспівтакоопераційIзміцненнягромадської (соціалістичної) власності" від 7 серпня 1932 року. Закрадіжкуколгоспногомайнадавали 10 роківтаборівз конфіскацієюмайна, абопросторозстрілювали. В. Марочкоповідомляє, що тільки ,,усічні 1933 рокуу 182 районахУСРРзасудилизанесдачухліба 1309 осіб, арепресіїнабулипланового характерутасвоєрідногозмаганняміжрайонами: хтобільшезнищить„ саботажників" В. М. Кривонісзазначає, що„ органиюстиціїнепроводилислідства, небралидоувагиекономічної спроможностіселянськихгосподарств, покладалисянаспискисільськихрад ...". Наркомюст та генеральнийпрокурорреспублікипідтримувалитерордержавнихструктурівлистопаді 1932 року видалинаказ, вякомузокремаговорилося : „ Репресія, щоєодназмогутніхзнарядьподолання класовогоопорувхлібозаготівлях, повиннастатисправжнімчинникомборотьбизахліб. Своєчасно таправильновжитасуворарепресіяобумовлюєуспіхтаефективністьборотьбизізривачами хлібозаготівель. Требазастосовуватинещаднукарудокуркулівівсіхкласовихворогів, що зриваютьбогальмуютьуспішнуборотьбузахліб".
Втойчасселянизнаходилисяфактичноукріпоснійзалежностівідрадянськоївлади. бонаселі малипаспортилишепредставникивлади. Селянинмігвиїхатизамежіселалишезаконтрактомта заплановимнаборомробочоїсилидляновобудовпершоїп'ятирічки, амолодьдлянавчанняу вищихзакладахтатехнікумах. Самочинне„ відходництво" селянневизнавалосязаправомірнеі „уходників" поверталиназаддоколгоспу-резервації. Українськеселобулосоціальноюрезервацією, дехлібороби, педагоги, дітивинищувалисяплановоіметодично. прощосвідчатьфактимасової смертності, епідемійтаканібалізму.
ЗанаказомурядуСРСР 21 тисячагосподарствзіншихрегіонівпідлягалапереселеннювукраїнські села, спустошеніорганізованимбільшовизмомголодоморомтакарально – репресивними діями державнихорганів, щосвідчитьпроспрямованістьдійрадянськоївладипротиукраїнського селянства.
ГолодоморнебувнаслідкомнестачікоштівуСРСР, як твердитьСтефенВіткрофт. Коштив наявностібули, алевонинаправлялисянепростонаіндустріалізацію, ананебаченихтемпіві масштабівмілітаризацію. Так, наприклад, ХарківськийіСталінградськийтракторнізаводи, які теоретичномоглизабезпечитисільськегосподарствопринциповоновоютехнікою, перетворилися внайбільшівсвітіцентританкобудування. В 1931 роцівСРСРбуловиготовлено 740 танків, ав1932 році - вже 3121 ТакийтемпзберігавсядопочаткуДругоїСвітовоївійни. Всьогоза 1929 – 1933 ррбуловиготовлено 7500 танківякі„ малисуттєвуперевагунадтанками, щознаходилисьна озброєннізахіднихармій! '.Дляпорівнянняслідзауважити, щоарміяВеликобританіїнапочаток ДругоїСвітовоївійнимала 922 танки, США - 320 танків, аФранціяза 17 роківпісляДругоїСвітової війнивипустилавсього 280 новихтанків - в 2,6 разименше, ніжСоюзу 1931 році! Танк – цезброянеоборони, анаступу. Длякраїни. яказбираєтьсяоборонятися. наступальназброя втакихкількостяхнепотрібна. Цещеразпідтверджуєте, щоосновноюметоюколективізаціїбула неіндустріалізація, амілітаризаціязметоюпідготовкидорозв'язаннявійни. Самепрагнення більшовиківдоздійснення«світовоїреволюції»сталопричиноюприскореноїфорсованої колективізації. Репресійпроти„ класововорожого" українськогосела, яківсвоючергуспричинили голодомор 1932-1933 років.
Кількістьпомерлихвідтероруголодомвстановитидоситьважко. Iдотепернемаєточнихданихпро кількістьжертвбільшовицькоготерору, Існуєвеликакількістьрізноманітнихверсій,якіналежатьяк українським, такііноземнимдослідникам. Однакслідзазначити, щодеякідослідженнянеє обґрунтованимистатистичноівнихнаводятьсязавищеніцифри, якіприваблюютьтих, хтонадто емоційноставитьсядоподійминулого. ВтойжечаснзЗаходієвідомівчені. якітвердять. щов 1932-1933 рокахвУкраїніневідбувалосянічогоособливого. С. Кульчицькийзвертаєувагунате щодеякіісторичніміфинебезпечні, боздатніпосіятинедовірудоочевиднихявищнавітьтакихяк українськийголодомор". Необхідністьоб'єктивногонауковоговивченнядемографічних наслідківголодоморупосилюєтьсянеобхідністюспростуваннярезультатів„ сумнівних" досліджень. ПершимповідомивпроголодвСРСРанглійськийжурналістМалькольмМаггерідж. Уберезні 1933р. угазеті„Манчестергардіан" булоопублікованойогостаттю, вякійвінописавсвоївраження відпоїздкипоголодуючійУкраїнііПівнічномуКавказу. Цястаттяіщедвінаступнихзасвідчували масовузагибельселян, аленіякихцифрненаводили. Першакількіснаоцінкаполеглихвід голоду з'явиласяузарубіжнійпресівсерпні 1933 року. Газета„Нью-Йоркгеральдтрібьюн" опублікувала матеріалРальфаБарнса, якийнаписавпроодинмільйонзагиблихвідголоду. Буквальночерез кількаднівупресіз'явилосясвідченняФредерікаБерчелла, засловамиякогокількістьзагиблих становила 4 мільйони. Московськийкореспондент« Манчестергардіан» УільямЧемберлен, якийза завданнямредакціївідвідавУкраїнутаПівнічнийКавказ. виїхавзСРСРівидавкнигу„ Залізнийвік Росії", деповідомлялосяпроохопленіголодомтериторіїзнаселенням 60 мільйоніві 3-4 мільйони померлих,
Суттєвимнедолікомвсіхнаведенихоцінокбулоте, щовониробилисябезопоринзстатистичнідані, „зпташиногольоту". Так, наприклад, у 1938 роціФредБілвидавуЛондонікнигу, дерозповівпроте, щоіноземнийробітникнахарківськомузаводідізнався відвідповідальногопрацівника, щоПетровський (головаВУЦВК) говоривпро 5 мільйонівзагиблихвід голодоморунаУкраїні. Подібніданіповиннірозглядатисякритично, особливозоглядунаполітичнезабарвленняпитанняпроголодомор.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--