Реферат: Характеристика діяльності агломераційного цеху
- до прибуття пожежної команди керівництво гасінням пожежі покладається на старшого в зміні оперативного чергового або ІТП електрослужби, що прибули до місця пожежі.
- після визначення вогнища пожежі, старший в зміні, спільно з черговим персоналом, вживає заходів щодо створення безпечних умов персоналу, який бере участь у ліквідації пожежі (проводить необхідні відключення електрообладнання, зняття напруги з електроустановок) і приступає до гасіння пожежі силами і засобами пожежогасіння, що є в наявності.
- виділяє для зустрічі пожежних підрозділів працівника, який добре знає розташування під'їзних шляхів, безпечних проходів в цеху і в електроустановках цеху, розташування пожежних гідрантів.
- до прибуття пожежної команди, одночасно з гасінням пожежі, оперативний персонал зобов'язаний негайно зняти напругу з палаючих кабелів і з кабелів, на які може поширитися полум'я. У першу чергу напруга знімається з кабелів напругою 6кВ і постійного струму.
- відключення негайних кабелів проводиться без попереднього дозволу керівництва цеху, з подальшим його повідомленням і записом в оперативному журналі.
- у разі пожежі таких розмірів, що неможливо визначити місце спалаху, відключаються всі кабелі, прокладені у відсіку, каналі або електропомещеніі.
- слід мати на увазі, що найбільш інтенсивне поширення полум'я відбувається у бік руху повітря по приміщенню.
- з метою виключення припливу повітря в зону пожежі, необхідно відключити всі вентустановкі, кондиціонери ділянки, закрити їх шибери і перевірити щільність закриття дверей приміщень, де сталося загоряння, попередньо переконавшись у відсутності людей в них.
При виникненні пожежі в кабельному тунелі відключаються вентустановкі всього цеху, за винятком димососів і ексгаустерів.
- персонал, не бере участь у гасінні пожежі, повинен бути виведений у безпечне місце.
5 Охорона навколишнього середовища
Україна через високий рівень промислового виробництва та сільського господарства, внаслідок хижацького використання природних ресурсів протягом десятиріч перетворилася в одну з найнебезпечніших в екологічному відношенню країн. Нинішня екологічна ситуація в Україні характеризується як глибоко еколого-економічна криза, котра зумовлена закономірностями адмінистративно-командноі економіки .
Україні притаманні такі екологічні проблеми, як кислотні дощі, природне забруднення, руйнування озонового шару, потепління клімату, накопичення відходів, особливо токсичних та радіаційних, зниження біологічного різноманіття Аварія на Чорнобільській атомній електростанції 1986 року з її величезними медично-біологічними наслідками спричиняла в Україні ситуацію, що наближається до рівню глобальної екологічної катастрофи.
25 червня 1991 року був прийнятий закон України "Про охорону природного середовища". Закон передбачає систему гарантій екологічної безпеки людини, вносить певну упорядкованість в систему управління в галузі природокористування. Він закріплює право на безпечне для життя навколишнє середовище. На це направлений і закон України "Про охорону атмосферного повітря", прийнятий 16 жовтня 1991 року
Природоохоронною є будь-яка діяльність, спрямована на збереження якості навколишнього середовища на рівні, що забезпечує стійкість біосфери. Існує два напрямки природоохоронної діяльності підприємств. Перший - очищення шкідливих викидів. Однак цей шлях не завжди ефективний оскільки за його допомогою не завжди вдається повністю припинити надходження шкідливих речовин в біосферу. Наприклад, встановлення вологих фільтрів для газоочищення дозволяє скоротити забруднення повітря, але збільшення ступеня забруднення води. досягнення високо еколого-економічних результатів необхідно процесс очищення шкідливих викидів сумістити з процессом утилізації речовин, що зробить можливим об'єднання цього напрямку з усуненням забруднення. Реалізація цього напрямку вимагає розробки маловідходних, а в перспективі і безвідходних технологій виробництва, котрі дозволяли б комплексно використовувати вихідну сировину та утилізувати максимальну кількість шкідливих для біосфери речовин.
При агломерації руди викид діоксиду сірки становить 190 кг на 1 т руди. Одна агломераційна стрічкова машина дає близько 700 т сірчистого газу на добу! Вміст діоксиду сірки у викидах може складати від 500 до 1500 мг/м3. Крім того, в повітря надходить значна кількість оксиду вуглецю і пилу. При виробництві окатишів в процесі агломерації повітря забруднюється газами, що відходять, містять пил з оксидів заліза (91,5%), марганцю, кальцію, магнію, алюмінію, кремнію, титану, ванадію, фосфору, натрію, калію.
Відходи агломераційного виробництва відносяться до частково утилізованим. Розсипанню агломерату збирається і повністю утилізується на аглофабриці у вигляді добавки в шихту. Таким же чином утилізується коксова дрібниця, і пил, відсіви вапняку і агломерату. На даний момент не вирішена проблема з утилізацією накопичилися у шламонакопичувачі аглошламов. Можливо буде доцільно застосовувати оборотні цикли водопостачання, що включають корпусу зневоднення. Це дозволить припинити скидання шламів у шламонакопичувач.