Реферат: Характеристика особи потерпілого і злочинця

Слід також звернути увагу і на те, що переважна більшість осіб – 60,0%, які проходять по даній категорії справ характеризувалися позитивно, лише 15,0% – беззаперечно негативно, а інші – 25,0% мають в своїх характеристиках суперечливі відомості, з різних джерел. Певною мірою це обумовлюється тим, що характеристики запитує не тільки слідчий, а їх подають підозрювана особа, її захисник, близькі родичі, тощо.

Значний інтерес представляє зв’язок злочинця з потерпілим. Майже кожен п’ятий злочин вчинила особа, яка перебувала в родинних відносинах з потерпілим (4,5% – брат або сестра; 3,4% – батько або мати; 6,7% – інші родичі). Значна кількість злочинців перебувала в тих чи інших дружніх стосунках з потерпілим (сусіди – 13,5%; друзі по роботі, навчанню – 16,9%; познайомилися напередодні злочину – 19,7%). Разом з тим, слід зазначити, що значна кількість злочинів вчиняється особами, які не знайомі потерпілому – 35,4%, а тому слід на першому етапі розкриття злочину вжити можливі заходи для встановлення додаткових джерел інформації про особу злочинця.

Характеризуючи особу злочинця, неможливо обійти увагою мотив заподіяння тяжких тілесних ушкоджень. Вивчення кримінальних справ показало, що переважна більшість таких злочинів вчиняється із хуліганських спонукань – 31,5%; із ревнощів – 18,5%; із помсти – 17,8%; із користі – 13,0%; із конкуренції і ворожнечі – 6,2% та 5,5%.

Відомо, що злочин за своїм складом має двоякий характер, тобто об’єктивний і суб’єктивний. І саме тому в процесі розслідування злочину пізнавальна діяльність здійснюється в двох напрямках, тобто пізнання об’єктивної і суб’єктивної сторони злочину. Вірно з цього приводу зазначає В.О. Коновалова, злочин – це акт, в якому виявляється складна взаємодія соціальних, економічних, психологічних і інших чинників[11]. Саме тому, підтримуючи думку А.В. Старушкевича[2] вважаємо, що характеризувати особу, яка вчинила злочин без висвітлення її психічних особливостей просто неможливо.

Під час написання роботи, ми вивчали висновки психіатричних і психологічних експертиз, які були проведені при розслідуванні злочинів даної категорії і дійшли таких висновків, що найбільш часто повторювані відомості, які характеризують особу злочинця, це: алкоголізм, або наркоманія, завищена самооцінка, виразний егоцентризм, нетерпимість до обмежень, емоційна нестійкість, схильність до паразитичного способу життя, до асоціальних форм поведінки, до брехні, до розрядки емоційної напруги, акцентуація характеру, розвинений синдром тривожності. Відомості які зустрічаються не так часто, але зустрічаються в характеристиці характеру злочинця, це: різноманітні аномальні відхилення особистих якостей, психопатичні риси характеру, інфантилізм, зниження інтелекту, різні стадії склерозу судин головного мозку і т.ін.

Також, в психологічному плані важливого значення в структурі злочину набувають мотиви прагнення вчинення злочину[13]. Відповідно до даних отриманих під час нашого дослідження, типовими мотивами навмисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження були помста, неприязнь, ревнощі, користь.

Розглянемо їх докладніше. Помста – даний мотив дуже цікавий, оскільки в більшості виникає миттєво, а реалізуватися може як миттєво, як відповідна реакція на будь-який подразник, так і через певний проміжок часу, навіть досить тривалий, коли потерпілий навіть забув про сварку, або примирився з майбутнім злочинцем.

У досліджуваної категорії злочинів в переважній більшості випадків мотив злочину являється наслідком міжособистісних стосунків. Зрозуміло, що психологія людських стосунків складна та багатогранна, так само і стосовно мотиву, тобто їх (мотивів) може бути декілька (помста за минулу образу і разом з цим заздрість, що в нього і в родині і на роботі все добре, і злість саме за це і навіть ревнощі стосовно стосунків з власною дружиною).

Аналіз наукових джерел та слідчо-судової практики свідчить про те, що певна категорія осіб, які вчинили даний злочин приховують справжні мотиви, прагнучи ухилитися від кримінальної відповідальності, або сподіваючись на пом’якшення покарання. В переважній більшості випадків підозрювані, обвинувачені приховують корисливі та хуліганські мотиви завуальовуючи їх іншими, які на їх думку можуть впливати на висновки слідчого і суду з метою уникнення або пом’якшення покарання. І навпаки, особи, які вчинили дані дії через неприязнь, або ревнощі в стані сильного душевного хвилювання майже ніколи не приховують мотиву заподіяння тяжких тілесних ушкоджень і навіть частенько заявляють, що не жалкують про вчинене і якби можна було б повернути все назад вони вчинили так само. Так само і потерпілі або через почуття сорому, або честолюбства, або навіть майбутньої помсти особі, яка завдала їм тілесних ушкоджень можуть не викривати справжній мотив злочину.

Стосунки, які виникають на підґрунті неприязні, як показує практика, не виникають раптово, вони народжуються і становляться за певний проміжок часу, інколи досить тривалий. Звісно, інколи зустрічаються випадки, коли неприязне ставлення до певної особи формується у короткий проміжок часу, але зазначаємо що не раптово. Як правило, передує цьому аморальна, або безпринципна поведінка певної особи, яка вступає у конфлікт з менталітетом іншого індивідуума. Зазвичай в таких випадках злочин відбувається імпульсивно, тобто особа яка вчинює його не усвідомлює мету та мотив своїх дій.

? ???????? ? ????????????? ???????????, ???? ??????? ?? ? ??????????, ??? ????? ????????, ?? ???????? ?? ?????? ??. 64 ??? ???????. ???? ? ?????????????? ??????? ??ᒺ??????? ??????? ???????. ???????????? ???? ??????? ? ?? ????????? ???????? ???? ?? ??? ????????? ???????????? ?????, ?? ?? ?? ?????????? ? ?????? ???????? ???????? ????? ????????????? ??????? ???????. ???, ?? ???? ?????, ???? ?????????? ??????? ???????? ?????? ??????? ??? ?????????, ??? ?????????? ???????, ?? ???? ? ????䒺???? ????????? ?????????? ????????? ?????????? ??ᒺ???. ???? ???????????? ???? ????????? ????????? ???????????? ?????????? ???????, ?? ???? ??????????? ?????????? ????? ????? ???????????? ???????? ?????? ??????? ? ???. ?????, ? ?????? ??????? ???????? ??????? ???????? ?????????? ?? ??????? ?????????? ???????? ????????? ?????????? ??? ???????, ????? ?????????? ??????????? ????? ????? ????[1]. ?????????, ?? ???? ????, ?? ????????? ????????? ?????????? ?????, ?????? ?? ????? ?????? ??ᒺ??? ????????? ??????????? ????? ??????? ??????????. ???, ??? ????????? ?????? ?????? ??????? ??ᒺ?? ???? ???? ?????? ????? ????. ?????????, ? ?????? ??????? ???? ? ????????? ????? ??????? ??????????, ? ? ?????? ? ????? ??????? ???????? ?????. ???? ????, ?????????? ???? ??? ??? ????????????? ???????? ??? ?????????? ?????? ???????? ????????? ??????? ????????? ????????????. ???? ????????? ????????? ?????????? ??????. ????????? ?????????? ?? ???????? ??? ???????? ???????? ??????. ???, ? 1999 ???? ????????? ????????? ????????? ? ??䒿??? ???????? ??????? ???????? ???? ????????? ? ????????? ?????? ?? ?????, ?? ??????? ???? ????? ??????? ??????????. ???? ?????? ?????? ???????? ? ????, ??? ?? ?????? ??? ????????? ???? ?????????? ?????????, ???????? ??? ?? ????? ????? ????? ?? ????????? ????????? ???????, ? ??? ?????, ???? ???????? ??? ?????????? ? ????? ??????? ???? ???.???? ????, ???? ??????????? ???? ????????? 䳿, ????? ?????? ???????? ??? ????? ?????, ??? ??????? ??????, ?? ????? ???? ????.?????? ??????-??????? ???????? ????????, ?? ????????? ????????? 65,0% ??????????? ?????????? ???????????? ????? ?????????? ????????? ?? ?????????? ???? ?? ??????? ?????????? ???????? ???? ???????? ????????. ? ?????????? ?? ?????, ?? ?? ????? ?????????? ?? ??????? ???????? ????????????? ????????? ? ????? ?????? ???? ???????, ?? ??????? ???????????????? ??????????????. ??? ???? ?????????, ?? ? ????? 35,0% ???????????? ????? ??? ????? ??????? ?????????? ????????????? ??? ???? ??????? ???????? ????????? ????????????? ? 30,0%, ????????? ?????????? ? 2,0%. ?????, ??? ??????? ??????, ? ????????? ???????? ? 25,0% ???????, ?? ????? ?? ??? ???? ????????? 䳿 ???????????, ??? ????????? ???? ??????? ????? 䳿 (????????? ???????, ?????? ? ?.??.), ??? ?????? ??????? ? ????? ???????????, ? ???????? ?????????? ????? ???????? ???? ? 3,0%; ????????? ??????????, ??????? ???????? ? 3,5%; ???????, ?????????, ????????? ?? ??????????, ????????? ? ?.??. ? 2,0%.ϳ??????? ????????, ???? ?????????, ?? ????????? ??????????? ??????? ?????????? ????? ????????, ?? ?????? ????? ???????? ????? ??????? ???????? ??? ??????????? ??????-???????????? ?????? ??? ??? ????????? ?? ????????????? ???????????? ????? ??? ????? ??????? ??????????. ??????????? ????? ???????? ???????????????? ? ???????????? ?? ????????? ??????, ???????? ???????? ?????? ???????? ?????????. ???? ???? ???????? ??????????? ??????? ????? ????????? ???? ???????????? ?????? ??? ??????????? ??????? ? ???, ????????? ????????????? ?????????? ? ????????? ? ????????????? ?????? ???????? ????????? (?????????? ??????).

Не меншого значення для розслідування цих злочинів має характеристика потерпілого. Проведене дослідження показало, що із загальної кількості постраждалих чоловіки складають 73,0%. Тобто відносно жінок, незважаючи на слабку стать, вчиняється лише кожне четверте посягання на тілесну цілісність.

За віковими характеристиками потерпілі розподіляються наступним чином: до 18 років – 15,1%; 18 – 25 років – 25,3%; 25 – 30 років – 21,9%; 30 – 40 років – 11,6%; 40 50 років – 12,3%; 50 – 60 років – 7,5%; після 60 років – 6,2%. Отже, найбільше вразливою є категорія осіб у віці до 30 років, на долю яких припадає більше половини усіх тяжких тілесних ушкоджень (62,0%).

По відношенню до суспільно-корисної праці потерпілі розподіляються так: кожен четвертий постраждалий навчався (у школі – 7,5%; коледжі – 4,8%; інституті – 13,0%). Майже половина таких осіб працювали: на підприємстві – 17,1%; в установі – 10,3%; займалися підприємницькою діяльністю – 11,6%; були керівниками або власниками фірм тощо – 8,2%. Не працював і не навчався кожний п’ятий постраждалий – 19,9%.

Слід зазначити, що під час вчинення злочину майже половина постраждалих перебувала в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння – 44,6% та 4,0% відповідно. Співставлення цих даних з даними, що характеризують злочинця показує, що негативні риси цих категорій осіб збігаються. Інтереси молодих людей обох груп зосереджені в основному на прослуховуванні сучасної музики та грі на музичних інструментах. Лише одиниці з них займалися конструюванням, малюванням, спортом або брали участь в гуртках за інтересами[4].

? ????? ??? ? ???????? ???????? ??????? ??????????? ????? ?? ?????? ????????????? ??? ????????? ? ?????????? (????????? ? ??????). ???????? ???? ??? ?? ?????? ????????? ?? ??䳺? ???????. ???, ?? ????? ?.?. ???????, ??????????? ??????, ??????? ????????? ? ??????????????? ??????[11]. ??? ????????? ??????? ??????? ??? ?????????? ? ????????? ???????? ? ?.?. ????????. ³? ????????, ?? ????????? ??????????? ??? ??????? ??? ????????? ? ?????????? ????? ????????? ???????? ?????? ???????? ???????, ???? ???? ?????? ?????????? ??? ????? ????, ??? ? ?????? ??????? ? ?????????? ?? ???????????[2]. ??????? ????? ???? ????????????? ?????????? ?????? ???????? ?????????, ???????? ??????? 66% ?????????? ?????????? ? ????????, ???????? ?? ????? ????????? ? ?????????. ? ????? ??????? ??? ??????????? ????????? ?????? ??????? ???????? ????? ????????? ??? ????? ?????????? ??????????? ? ????????. ????????? ??????????? ????????, ?? 26,0% ????? ???? ??????? ? ????? ????????; 1,8% ? ? ??䒿??? ?????? ???????; 7,4% ? ? ?????? ???????; 6,8% ? ?? ????? ??????; 47,6 % ? ? ?????? ?????????? ??????; 9,3% ? ? ?????? ????????? ???????. ???????? ???? ??????????? ???????? ??? ??????? ???????? ? ?????????? ?? ?????? ?? ??????????, ?? ???? ??????????? ? ??????? ????????? ? ????????? ??????? ??????.

В криміналістиці, на відміну від кримінально-правового поняття предмету злочину, безпосереднім предметом посягання розглядають людину, тобто її тілесну організацію, як фізико-біологічну систему, яка, вступаючи у різні форми взаємодії, відображає себе у матеріальному середовищі[8].

В досліджуваній категорії злочинів, які спрямовані проти особи, жертва як особа завжди виступає у вигляді об’єкту, а як матеріальний субстрат (тіло і психіка) у вигляді предмету замаху[7]. Відповідно до цього, при заподіянні тяжких тілесних ушкоджень жертва злочину проявляє себе у криміналістичній характеристиці як елемент, який безпосередньо відображає ознаки об’єкта злочину. Тобто, при заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, як свідомий і активний елемент кримінальної ситуації становить невід’ємний елемент механізму злочину і обстановки його вчинення.

Наслідки такого замаху, відображаються і проявляються на тілі і в психіці жертви. Сучасна криміналістика покликана займатися дослідженням жертв злочинів, їх властивостей, якостей їх дій, як в момент безпосереднього вчинення злочину так і до і після нього, а також з’ясуванням їх роли в механізмі злочину. Жертва злочину, зазначає П.С. Елькінд, – поняття більш широке, ніж поняття потерпілий від злочину[3].

Питання, які стосуються особи потерпілого завжди цікавили науковців різних галузей знань. Найпершими в цьому звісно були кримінологи. Саме вони почали приділяти увагу вивченню особи потерпілого після появи нового напрямку у вивченні злочинності – віктимології[2].

Враховуючи вищезазначене, можна дійти висновку, що в криміналістичній характеристиці злочинів взагалі і зокрема тяжких тілесних ушкоджень відомості про особу потерпілого мають дуже важливе значення. Так, володіючи відомостями про фізичні, психічні і соціальні ознаки потерпілого, слідчий в процесі розслідування може створити приблизну модель його особистості, а це в свою чергу сприяє висуненню версії про обставини, мотиви заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, про особу злочинця.

На нашу думку, під час розслідування тяжких тілесних ушкоджень вкрай важливо збирати відомості про особу потерпілого: вік, стать, фізичні особливості, сімейний стан, стиль життя і недавні зміни у стані життя, соціальна адаптованість, інтелект, взаємовідносини, успішність у навчальному закладі (місці роботи), особливості темпераменту, манера поведінки, місце проживання (попереднє і останнє), репутація вдома і на роботі, історія хвороби (фізичні і психічні особливості), особисті звички (вживання алкоголю, наркотиків), соціальні звички, захоплення, пристрасті, дружні і ворожі стосунки тощо.

Важливість наведених вище даних про потерпілих в криміналістичній характеристиці тяжких тілесних ушкоджень можна пояснити двома обставинами: перша – це певна вибірковість у діях злочинця свідчить про взаємозв’язок між особливостями особи злочинця і потерпілого; друга – це наявність зв’язку між злочинцем та потерпілим, яка впливає на мету, мотив, місце, час, способи вчинення і приховання злочину.

Звісно, жертва тяжкого тілесного ушкодження тісно пов’язана зі всіма компонентами криміналістичної характеристики даної категорії злочинів, але найбільший інтерес викликає її зв’язок зі злочинцем, адже саме він дозволяє розробити рекомендації, які забезпечують безпосередній «вихід» на злочинця. Взаємозв’язки жертви і злочинця різноманітні і простежуються по лінії спільності їх персонографічних, морально-психологічних, поведінкових, цільових, мотиваційних, просторово-часових і інших характеристик і відношень[2].

Статеві, вікові та загальноосвітні особливості жертви можуть виступати в якості індикаторів, які вкажуть на певну групу осіб, серед яких може знаходитися не тільки злочинець, а і очевидці даного злочину.

Аналіз кримінальних справ про заподіяння тяжких тілесних ушкоджень дозволив нам виділити три рівня спілкування жертви і злочинця. На першому рівні знаходиться побутове та інше її оточення. Зв’язки жертви із злочинцем в даному випадку постійні і досить міцні. На другому рівні знаходиться побутове та інше оточення потерпілого. Зв’язок з цим оточенням відрізняється ситуаційністю, інерційністю і епізодичністю. І, в решті решт на третьому рівні, можна вести мову про подальше оточення будь-якої особи; зв’язки з яким визначаються не міжособистими відносинами, як у попередніх, а просторово-часовими та іншими чинниками. Саме цим зв’язкам притаманна випадковість їх перетворення у відносини. Розшук злочинця по даній категорії справ повинен здійснюватися по лінії переходу від дослідження найближчого зрізу до дослідження наступних рівнів оточення.

Досліджуючи поведінку постраждалого, яка передувала заподіянню йому тяжкого тілесного ушкодження, ми отримали такі результати: потерпілий ображав словами, або жестами особу, яка потім заподіяла йому тяжкі тілесні ушкодження, або іншу особу – 30,0%; потерпілий першим починав вчинювати фізичний вплив – 20,0%, потерпілий першим починав сварку – 15,0%, або чіплявся до будь-кого – 15,0%, і в 20,0% потерпілий мав різні варіанти поведінки. Так, нейтральна поведінка жертви, це усякі юридично та соціально правомірні вимоги, висловлювання зауважень щодо аморальної або неправомірної поведінки будь-кого, надмірне виховання, або настанови, втручання в спілкування інших осіб, рознімання бійки, відмова виконувати якісь дії (дати сигарету, щось купити і т.ін.), загравання до інших осіб, не реагування на зауваження і т.ін. Взагалі під нейтральною поведінкою розуміють таку поведінку людини, яка не створює негативних, шкідливих умов або обставин, і не викликає об‘єктивної необхідності відповідної реакції людини. Наприклад, двоє громадян сварилися і штовхали один одного біля гуртожитку університету ім. Драгоманова. Сторонній громадянин, мешканець даного гуртожитку, проходячи повз них навіть не зупиняючись, лише один раз промовив щоб вони не сварилися, як раптом ці два громадянина не домовляючись між собою накинулися на незнайомця і завдали йому тяжкі тілесні ушкодження.

В переважній більшості – 90,0% потерпілих після отримання тяжкого тілесного ушкодження припиняють активну діяльність, намагаються залишитися на самоті та надають собі самостійно першу допомогу інколи звертаються по допомогу до сторонніх осіб. Дехто з потерпілих, приблизно – 5% після отримання тяжких тілесних ушкоджень намагаються покинути місце де було заподіяно ушкодження, а дехто 5% навпаки намагаються продовжувати активні дії. В переважній більшості вони виражаються в спробі забрати знаряддя злочину, вчинити фізичне насильство стосовно свого кривдника. Приблизно 3% з них погрожують фізичною розправою, або іншою помстою особі, яка заподіяла їм тяжке тілесне ушкодження. Така погроза може бути здійснена як самим потерпілим, так і його друзями або родичами. Це пояснюється сильним душевним хвилюванням, стресом, або страхом. Інколи відстані, які вони долали були досить значними, а інколи вони мали ушкодження, які не дозволяли рухатися. Так, потерпілого Г. викинули з 4 поверху гуртожитку. Від падіння серед інших ушкоджень мав перелом двох ніг, але зміг пробігти відстань майже з півкілометра де його і знайшли пересічні громадяни та викликали швидку.

Важливим в криміналістичному аспекті є встановлення взаємозв’язків жертви і злочинця залежно від їх характеру. Аналіз слідчо-судової практики по справам зазначеної категорії дозволяє розрізняти дружні, нейтральні і неприязні стосунки, а також їх відсутність до виникнення злочинного результату.

Криміналістична значимість неприязних стосунків проявляється у можливості використання відомостей про них для встановлення особи злочинця, мотивів його поведінки, джерел інформації, для висування версій про мотив і мету злочину, про спосіб вчинення і приховування злочину, про місце знаходження об’єктів, що цікавлять слідство тощо. Відповідно до цього злочинці частенько намагаються приховати конфліктність, та неприязнь у стосунках з потерпілим від оточуючих. Відсутність відомостей про реальний характер стосунків жертви з різними особами серйозно ускладнює розкриття злочинів.

Криміналістичне значення досліджуваних нами зв’язків в межах системи «злочинець – жертва» полягає в тому, що вони певним чином впливають на встановлення оточення жертви і характер взаємозв’язків з нею, виявлення у жертви специфічних інтересів, потреб, кола занять і типових місць спілкування з найближчим оточенням тощо. Саме тому вищезазначені зв’язки можуть бути і повинні використовуватися в теорії при розробці проблем висування версій, планування і визначення алгоритму розслідування, моделювання особи злочинця, встановлення напрямків пошуку і можливих місць знаходження злочинця і очевидців, виявлення способів вчинення злочину і протидії розслідуванню, вибору тактики слідчих дій тощо.