Реферат: Характеристика сутності та змісту класичної школи управління
Бенедиктовська система показала, як ефективно може бути виконана будь-яка робота, коли вона упорядкована, коли примуси заміняють співробітництвом, коли використовуються всі здібності людини.
Аналогічні висновки можна зробити і розглядаючи досвід управління екологічною діяльністю монастирів у Росії, де монастирі як господарство відрізнялися високою культурою, чіткою організацією і духом співробітництва.
У Росії склалася нова форма трудової діяльності - артіль. Які ж відмінні риси російської артілі як форми управління.
По-перше, артіль була добровільним товариством цілком рівноправних працівників, що на основі взаєморозуміння і взаємодопомоги могли вирішувати практично будь-які господарські і виробничі задачі.
По-друге, члени артілі були зв'язані між собою круговою порукою. Ця відповідальність друг за друга найважливіша відмітна ознака.
У третіх, в артілі, як у будь-якій організації, один із членів виконував розпорядницькі функції, але якщо він намагався експлуатувати інших членів артілі, то такі спроби жорстоко припинялися. У керівниках артілі цінувалася тверда воля, яка виражала інтереси артілі, але не гнітюча самостійність її рядових членів.
Артіль можна розглядати як самокерований трудовий колектив.
1.2. Розвиток теорії управління.
Розвиток теорії управління і насамперед управління людьми в процесі виробничої діяльності описується авторами з різних позицій. Наприклад, Р. Скотт, розглядаючи теорію управління в розвитку з двох точок зору: з погляду закритої і відкритої систем і з погляду раціонального і соціального факторів, виділив чотири етапи в розвитку теорії і практики управління. При цьому під відкритою системою він розумів систему, що сприймає і реагує (у відмінності від замкнутої) на зовнішні впливи, будь то зміна цін на сировину, жорсткість конкурентної боротьби або інші фактори.
Раціональний же фактор управління, у противагу соціальному, зводить роль людини в процесі виробництва до простого механізму, віддаючи пріоритет чисто технічним аспектам.
Виділені Р. Скотом чотири етапи досить вдало конкретизуються і доповнюються класифікацією А. Сіладьї, що характеризує теорії управління на тлі еволюції середовища (насамперед науки і промисловості), а також управлінським континуумом Клода Ст. Ждоржа – молодшого (табл. 1.).
З початку століття (тобто моменту зародження теорії управління) і до 60-х років принципи управління були побудовані по закритому типу. Інакше кажучи, керівників мало цікавили проблеми, що виникають за межами підприємств, а саме: конкуренція, питання збуту й інші зовнішні проблеми. Робота фірми розглядалася з погляду закритої системи.
На таких підприємствах дотепер базувалася управлінська діяльність і в нашій країні.
Лише з розвитком суспільства, ускладненням продукції, що випускається, зростом наукомістких виробництв управлінська наука стала підходити до вирішення виникаючих проблем виходячи з тієї обставини, що робота фірми багато в чому обумовлена зовнішнім середовищем.
Еволюція думки про процес управління. Таблиця 1.
Вклад в розвиток науки |
Видатні представники |
Зовнішнє середовище |
Класична школа | ||
Наукове управління; система контролю; хронометраж; Вивчення рухів; функції управління; адміністративна теорія | Гант (1908), Тейлор (1911), Гілберт (1914), Черч (1914), Файоль (1916), Муні и Рейлі (1931), Девіс (1935), Урвік (1943), Гьюлік (1943). | Ріст розмірів організації; ріст ринку товарів і послуг; перша світова війна; депресія; постіндустрійна рево-люція; зниження ролі власника в управлінні; ріст впливу професій-них менеджерів. |
Поведінкова школа | ||
Партисипативний підхід; прикладна мотивація; професійні менеджери; хоторнсь-кі дослідження; управління в цілому. | Ротлісбергер (1939), Барнард (1938), Мейо (1945), Друкер (1945), Макгрегор (1960), Лікерт (1961). | Друга світова війна; ріст профсоюзів; потреба в підготовлених менеджерах. |
Школа управленческой науки | ||
Дослідження операцій; моделювання; теорія ігор; теорія рішень; математичні моделі. | Черчмен (1957), Марч и Саймон (1958), Форрестер (1961), Райфа (1968). | Ріст розмірів корпорацій,; конгломерати; «холодна війна»; спад виробництва; військово-промисловий комплекс |
Ситуаційний підхід в управлінні | ||
Динамічне оточення; органікомеханістична теорія; матричні розробки; соціальна відповідальність; організаційні зміни; інформаційна система. | Бернс Сталкер (1961), Вудфорт (1965), Томпсон (1967), Лоуренц и Лорш (1967). | Економіка що розширюється; космічне суперництво; високотехнологічні продукти; війна у В’єтнамі; боротьба за громадянські права; ріст числа професій, які потребують високої кваліфікації. |
З іншого боку, як це видно в табл. 1. має місце еволюція й в іншому напрямку – від раціонального фактора до соціального. Раціональний (можна назвати – механічний) фактор має на увазі досягнення конкретних цілей – насамперед максимізацію прибутку. Виходячи з цього побудована вся робота організації.
Закрита система | Відкрита система | |
Фактор раціональності |
1. 1900-1930 Вебер, Тейлор |
1. 1960-1970 Чандлер, Лоуренс, Лорш |
Фактор соціальний |
2. 1930-1960 Мейо, Барнард, Селзінк та інші. |
К-во Просмотров: 195
Бесплатно скачать Реферат: Характеристика сутності та змісту класичної школи управління
|