Реферат: Класифікація інтелектуальних мереж (IN)
де – інтенсивність передачі пакетів для -ї послуги;
– середня довжина пакета для послуги .
Інтенсивність передачі пакетів для кожної послуги безпосередньо залежить від інтенсивності надходження запитів на цю послугу та складності алгоритму її реалізації (кількості необхідних службових даних):
, (8)
де – інтенсивність викликів до послуги ;
– середня кількість пакетів, що передаються під час обслуговування виклику -ї послуги.
2 IN із зовнішньою та внутрішньою функцією взаємодії
Відповідно до існуючих стандартів і рекомендацій, взаємодія платформи інтелектуальної мережі з базовою комутованою мережею може здійснюватися двома способами.
Перший спосіб передбачає, що функція взаємодії з базовою комутованою мережею реалізується безпосередньо у вузлі/вузлах базової комутованої мережі. Такий спосіб може бути реалізовано у тому випадку, якщо вузол комутації базової ТМЗК дооснастити функцією комутації послуг (SSF).
Другий спосіб припускає, що функція комутації послуг реалізується у виділеному транзитному вузлі/вузлах, що підтримує безпосередню взаємодію з логікою послуги. При цьому вузли базової комутованої мережі, що підключаються до такого вузла, у термінах рекомендацій ITU-Т є вузлами доступу до IN (NAP).
При підключенні платформи IN із внутрішньою функцією взаємодії (IWF1) необхідною умовою є підтримка обладнанням АМТС функції комутації послуг і можливості взаємодії із зовнішньою логікою послуги згідно з протоколом INAP.
При підключенні платформи IN, що реалізує зовнішню функцію взаємодії (IWF2), до обладнання АМТС не висувається жодних спеціальних або додаткових вимог за винятком можливості маршрутизації викликів до інтелектуальних мереж зв'язку згідно з п'ятьма-шістьма цифрами номера ABCab(x).
Для забезпечення можливості доступу до послуг IN різних операторів з будь-якої міжміської зони, виконання цієї вимоги має бути обов'язковим для всіх АМТС ТМЗК.
Таким чином, вузол комутації (АМТС) може підтримувати як тільки одну зовнішню, так і обидві – зовнішню та внутрішню – функції взаємодії одночасно (рис. 3).
Рисунок 3 – IN із зовнішньою та внутрішньою функціями взаємодії
Вибір конкретного способу підключення здійснюється оператором IN з урахуванням типу платформи, яку він використовує (розподілена або централізована), а також можливостей обладнання АМТС.
Оператор базової комутованої мережі за наявності технічних можливостей не повинен перешкоджати реалізації на основі свого комутаційного обладнання можливості підключення платформ IN, що належать різним операторам.
Способи підключення платформ IN різного типу до вузлів базової ТМЗК ілюструє табл.
Таблиця 1 – Підключення платформ IN різного типу до базової ТМЗК
Тип платформи IN | Функція взаємодії | ||
зовнішня | внутрішня | ||
Класична розподілена | + | + | |
Централізована | SSCP | + | + |
SN | + | – |
В будь-якому випадку, при наданні послуг IN виникатимуть додаткові затримки виклику у ТМЗК, оскільки не всі абоненти IN підключаються безпосередньо до вузла, що виконує функції комутації послуг. Припустимо, що розглянута телефонна мережа містить лише одну станцію з функціональними можливостями SSР. Інформація про виклик послуги надходить від усіх станцій на SSР за заздалегідь установленими маршрутами. На рис. 4 показано фрагмент такої мережі у вигляді дерева, у вузлах якого розташовані АТС, а вітки відповідають основним маршрутам проходження сигнальних повідомлень від АТС до SSР. Тут не показані обхідні маршрути передачі сигнальних повідомлень.
Рисунок 4 – Дерево маршрутів від телефонних станцій до SSР
SSР розташовано на станції, що відповідає кореневому вузлу дерева маршрутів, а всі інші вузли () є кінцевими, тобто кожен з них створює абонентське навантаження виклику послуги IN. Сумарна інтенсивність надходження викликів на SSP від усіх АТС:
(9)
де – загальна кількість АТС, підключених до SSР;
– середня кількість викликів послуги IN від кожної зі станцій у ЧНН
,
де – середня кількість заявок на послугу, що надходять у ЧНН від одного телефонного абонентського номера в одиницю часу;