Реферат: Клінічна оцінка аналізу видихуваного газу у підлітків із гастродуоденальною патологією

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Академії медичних наук України»

Науковий керiвник: доктор медичних наук, професор,

заслужений дiяч науки i технiки УкраїниКоренєв Микола Михайлович,

керівник відділення педіатрії та реабілітації ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України», директор інституту.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Ручко Анатолій Федорович,

Харківський національний медичний університет;

МОЗ України, професор кафедри факультетської педіатрії

доктор медичних наук, професор

Крючко Тетяна Олександрівна,

ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія»,

завідувач кафедри госпітальної педіатрії та дитячих інфекційних хвороб.

Захист дисертації відбудеться «4» червня 2008 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.02 при Харківській медичній академії післядипломної освіти (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58).

Автореферат розісланий «3» травня 2008 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент В.М. Савво

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.Патологія верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) є однією з найвагоміших у педіатрії та гастроентерології (Коренєв М.М., 2007, Бєлоусов Ю.В., 2007, Лук’янова О.М., Денісова М.Ф. та співав., 2000). Найпоширенішими ураженнями органів ШКТ є хронічні запальні захворювання органів гастродуоденальної зони (ГДЗ) (58-72%), до яких відносяться хронічний гастрит (ХГ), хронічний гастродуоденіт (ХГД), виразкова хвороба (ВХ) шлунка та дуоденальна виразка (ДВ).

Верифікація діагнозу ГДП на даний час неможлива без використання цілого ряду інвазивних методів дослідження – ендоскопії, рН-метрії, гістологічного аналізу біоптату слизової оболонки (СО) шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) та ін. (Бєлоусов Ю.В., 2007, Пархоменко Л.К., 2004, Казак С.С., 2006). Ці діагностичні підходи мають високу собівартість, трудомісткі та, насамперед, є інвазивними для пацієнта й супроводжуються рядом ризиків (Солодчий В.А., 2006). В сучасній гастроентерології бракує неінвазивних методів діагностики, які були б безпечні для пацієнтів, спрощували існуючий діагностичний алгоритм та надавали додаткову інформацію за рахунок можливості моніторингу та повторного застосування (Передерій В.Г. та співав., 2003). Особливо це стосується педіатричної практики, де потреба в неінвазивних діагностичних методах є найбільшою (Назарова Е.В., 2006; Баранов А.А., 2002).

Проблема аналізу видихуваного газу (ВГ) людини придбала останнім часом особливий інтерес у зв'язку з пошуками нових можливостей у медичній діагностиці (Amann A., 2005, Marczin N., 2002). ВГ людини містить понад 500 летючих органічних і неорганічних компонентів, які відбивають індивідуальний метаболічний профіль людини, а його компоненти змінюються при різних патологічних станах. В сучасній гастроентерології також застосовується ряд дихальних тестів (ДТ), переважно для діагностики хелікобактерної інфекції (ХІ) (Ricci C., 2007; Tummala S., 2007; Hino B., 2004; Кошля В.И., 2005; Корниенко Е.А., 2005; Салтанова С.Д., 2005; Губергриц Н.Б., 2004; Передерій В.Г., 2000). Всі вони мають уреазну природу та визначають бактерію Helicobacterpylori (HP) за рівнем продуктів розщеплення сечовини – аміаку і міченого вуглекислого газу (¹³ СО₂ ) в ВГ досліджуваного (Pathak R., 2004). Слід зауважити, що крім НР в природі існує багато інших бактерій, які також синтезують уреазу, але зазвичай не виживають в агресивній кислій екосистемі шлунка (Brandi G., 2006). Втім, нещодавні дослідження встановили, що у хворих із низькою кислотністю шлункового соку спостерігається посилений ріст уреазопродуцентів нехелікобактерного походження (BrandiG., 2006). СО ротової порожнининита глотки також можуть бути контаміновані умовнопатогенними уреазопродукуючимибактеріями (HoshiK., 2002). Це призводить до появи хибнопозитивних результатів уреазних ДТ (Nurgalieva Z.Z., 2006; Hoshi K., 2002; Brandi G., 2006; Machado R.S., 2006). В зв’язку з цим виникає потреба в розробці нових ДТ для діагностики інфекції HР за неуреазними продуктами її життєдіяльності.

Передумовою для проведення даного дослідження стало відкриття вітчизняними вченими ефекту газової чутливості органічних сполук – похідних солей 7,7,8,8-тетрацианохінодиметану (TCNQ), які за своєю природою є органічними провідниками. Пілотні випробовування показали відмінності відгуку нових сенсорів у хворих з виразковою хворобою порівняно зі здоровими добровольцями (KamarchukG.V., 2005, 2006). Це зумовило наш інтерес до проведення подальшої роботи в цьому напрямку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної роботи Державної Установи «Інститут Охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України» – «Розробити спосіб неінвазивної діагностики хронічного гастродуоденіту та виразкової хвороби у підлітків з використанням нових газочутливих сенсорів» (№ державної реєстрації 0106U001171) та підтримана Академією наук Австрії в рамках програми «ErnstMarchgrant».

Мета дослідження. Вдосконалення методів неінвазивної діагностики захворювань травної системи у підлітків на основі вивчення параметрів видихуваного газу за допомогою нових газочутливих сенсорів.

Задачі дослідження:

1. Дати клініко-інструментальну характеристику хронічної гастродуоденальної патології у підлітків, що досліджувалися.

2. Охарактеризувати відгук сенсорів у підлітків із деструктивними та запальними формами хронічних захворювань органів гастродуоденальної зони з урахуванням інфікування Нelicobacterpylori.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--