Реферат: Клінична психологія

¨ аналіз компонентів, що входять до складу психічних процесів,

¨ розвиток і розпад психіки,

¨ роль особистісного компонента в структурі різних форм психічної діяльності.

Медична психологія використовує знання педагогіки, соціології, філософії і т.д. Необхідність комплексного підходу пронизує всю роботу медичного психолога.

II. ПАТОПСИХОЛОГІЯ

Основна увага в пропонованому посібнику приділяється патопсихології, тому що ця область медичної психології є невід'ємною частиною діагностики й експертизи в психіатричних і соматических клініках. В 2-й главі описані порушення різних психічних процесів (пам'яті, уваги, мислення, мови, сприйняття), а також запропоновано кілька психологічних методів для дослідження цих порушень. У 3-й главі описані найбільш розповсюджені психічні захворювання, у діагностиці яких у психіатричній клініці бере участь патопсихолог.

Одна частина в описі хвороби являє собою клініко-описовий метод, використовуваний психіатрами. Акцентується увага на термінах, використовуваних психіатрами. Про цю термінологію психолог повинний бути обізнаний, однак при цьому у своїх висновках повинний використовувати методи і мова психології. Останнє знаходить висвітлення в іншій частині опису захворювання. Там описуються порушення, характерні для визначеного захворювання, що виявляються за допомогою спеціально підібраних тестів.

Патопсихологічне дослідження

Патопсихологічні дослідження порушеної психіки проводилися спочатку тільки в психіатричних клініках. Для виділення критеріїв норми і патології вивчалися паралельно особливості психіки здорових людей. З погляду психосоматической медицини, визначені особистісні особливості людини лежать в основі ряду соматических захворювань. Тоді патопсихологическое дослідження особливостей психіки необхідно проводити й у соматических клініках з метою подальшої психокоррекции особистості і профілактики соматических захворювань.

Патопсихологическое дослідження містить у собі наступні компоненти:

- бесіду з хворим;

- експеримент (тестування);

- вивчення історії хвороби;

- спостереження за поводженням під час дослідження;

- аналіз отриманих результатів;

- оформлення висновку.

Патопсихологические експериментальні завдання підбираються для рішення практичних задач клініки. В основному досліджуються порушення розвитку особистості і порушення психічних процесів:

¨ розладу сприйняття;

¨ розладу уваги;

¨ розладу пам'яті;

¨ розладу мислення;

¨ розладу розумової працездатності.

Тема 2

Порушення розвитку особистості

Існує безліч визначень особистості. У залежності від того, якого визначення особистості дотримує психолог, буде будуватися патопсихологический експеримент, підбиратися визначені тести.

Для дослідження порушень особистості психологу необхідно чітко представляти, що потрібно досліджувати в конкретному випадку: мотиви, установки, інтереси, цінності, конфлікти, интерперсональные зв'язку і т.д.

Б. В. Зейгарник, описуючи порушення особистості, акцентує увага на найбільш розроблених у вітчизняній психології теоретичних поняттях, заснованих на деятельностном системному аналізі. При цьому діяльність досліджується через аналіз зміни мотивів. Спеціально проведені дослідження діяльності хворих з патологією психіки виявили порушення структури ієрархії мотивів. При різних психічних захворюваннях відзначаються відхилення у формуванні адекватного рівня домагань у порівнянні з нормою, формуються різні патологічні потреби і мотиви, порушується смыслообразование, можливість саморегуляції й опосередкування поводження, критичність і спонтанність поводження.

М. С. Лебединський, В. Н. Мясищев розглядають зв'язок багатьох хвороб, їхнє виникнення і плин з особистістю хворого. Вони виділяють розпад, деградацію особистості в результаті органічної поразки головного мозку; патологічний розвиток особистості (психопатії); патологічні реакції і розвиток у формі неврозів. Ендогенні захворювання (МДП і шизофренія) генетично детерминированы, однак особливості особистості нерідко є однією з умов розвитку психозу. У динаміку шизофренії, епілепсії й органічних захворювань настають зміни особистості, характерні для даного захворювання.

Б. Д. Карвасарский виділяє наступні основні задачі дослідження особистості:

1. Вивчення ролі особистості в походженні нервово-психічних і соматических хвороб.

2. Визначення значення особистісного фактора в патогенезі хвороб і формуванні клінічних картин.