Реферат: Клінічні особливості, лікування та запобігання розладів місцевого і загального характеру при застосуванні зубних протезів на основі сплавів металів

Серед пацієнтів групи порівняння і І підгрупи такі зміни відзначили, відповідно – 28 (23,3%) і 46 (39,0%) пацієнтів. За таких умов, низький рівень показників ЯЖ впродовж останнього року було визначено, відповідно – у 131 (60,4%) пацієнтів ІІ підгрупи проти 45 (38,1%) пацієнтів І підгрупи і 41 (34,2%) пацієнтів групи порівняння. Натомість, показники високого рівня ЯЖ встановлено у 25 (21,2%) пацієнтів І підгрупи, 16 (13,3%) – групи порівняння і лише у 8 (3,7%) пацієнтів ІІ підгрупи. Ознаки нестійкого неповноцінного характеру НАР за самооцінкою було виявлено у 5 (4,2%) пацієнтів І і 46 (21,2%) пацієнтів ІІ підгрупи; нестійкого повноцінного – відповідно, у 52 (44,1%) і 103 (47,5%); стійкого повноцінного – у 61 (51,7%) пацієнтів І і лише 68 (31,3%) пацієнтів ІІ підгрупи.

Серед пацієнтів ІІ підгрупи було найменше осіб – 9 (4,1%) – з покращенням самопочуття після протезування зубів, а також з високим рівнем показників ЯЖ – 8 (3,7%). Загалом, у 149 (68,7%) пацієнтів ІІ підгрупи після протезування зубів був нестійкий характер НАР, у 163 (75,1%) – несприятливі особистісні реакції на ускладнення, що свідчило про несприятливі умови і обставини протезування зубів як передумови виникнення розладів.

За даними амбулаторного обстеження, серед 118 пацієнтів І підгрупи зареєстровано 219 випадків (1,86 на 1 клінічне спостереження), у 217 пацієнтів ІІ підгрупи – 420 (1,94) випадків застосування сплавів металів (ЗлСрМ 900-40 і ЗлСрПлМ 750-80-90, а також НСт 20X18H9T, НСт 25X18H102 С, КХС, Целліт П, Целліт Н, Wiron 99, Remanium CS, Remanium GM 380, Heranium NA, Wirobond C, Biosil). ЗП-М з різних сплавів металів були у 73 (61,9%) осіб серед пацієнтів І підгрупи та у 143 (65,9%) осіб ІІ підгрупи. Виявилося, що НСт, КХС і Целліт П були застосовані у 105 (89,0%) пацієнтів І підгрупи і 204 (94,0%) – ІІ підгрупи, що склало, відповідно – 85,4% і 84,5% випадків застосування сплавів металів у пацієнтів обох підгруп. Згідно з одержаними результатами, неоднорідність хімічного складу і структури НСт і КХС, наявність пластичних зсувів в окремих блоках зерен Remanium GM підтвердили структурно-нестійкий стан ЗП-М.

Водночас, зниження технологічного компоненту якості литих і штамповано-литих (паяних) комбінованих ЗП-М виявлено за розбіжністю показників твердості, модуля пружності сплавів золота, НСт і КХС; литих і штамповано-литих (паяних) незнімних ЗП-М – через схильність до крихкого руйнування, без пластичної деформації Целліту П, а до в‘язкого руйнування після значної пластичної деформації – НСт. Загалом, одержані результати свідчили про несприятливий за фізико-механічними властивостями вибір сплавів металів у 73 (61,9%) пацієнтів І підгрупи і у 139 (64,1%) пацієнтів ІІ підгрупи. (рис. 2).

За результатами експериментальних досліджень, на 1-му і 2-му етапах спостереження рівень виділення цинку, заліза, кадмію, хрому, нікелю, кобальту ЗП-М у 0,9% розчині NaCl мав суттєві відмінності: з виготовлених нами ЗП-М через 10, 30 і 90 діб експерименту цей рівень був у 4,3 – 12,0 раза нижчим, ніж при обстеженні.

Водночас, цитостатична і цитотоксична дія в культурі клітин L1210 солей важких металів більшою мірою залежала від концентрації сполук, ніж від тривалості експерименту. Важливим свідченням відсутності цитотоксичного впливу НСт 20Х18Н9Т, НСт 25X18H102С, КХС у культурі клітин була несуттєва різниця (р>0,05) кількості неживих клітин L1210S і L1210R щодо контролю, що свідчило про придатність сплавів металів за формулою складників для протезування зубів за відсутності гальванічних подразнень. Одержані результати засвідчили, що жоден зі сплавів металів не є “ідеальним”, є лише кращі за певними показниками, а проблему становить не “непереносимість” сплавів металів, а несприйняття ЗП-М. Тим самим підтверджено необхідність оцінки придатності ЗП-М до застосування (придатні, умовно придатні, непридатні) за біосумісністю і станом поверхні на етапах обстеження і лікування, що дало змогу скласти індивідуальні рекомендації правильного вибору конструкційних матеріалів у кожному клінічному випадку.

Диференційну діагностику розладу місцевого характеру у 39 пацієнтів ІІ підгрупи зі скаргами на кисло-металевий присмак, відчуття в роті “струму”, “обпечення” впродовж місяця після протезування зубів (при огляді – гіперемія ясен, язика, тьмяність і почорніння окремих ділянок поверхні ЗП-М) на 1-му етапі спостереження проводили з хронічним пародонтитом (К05.3), медикаментозним стоматитом (Т49.7) у 25 пацієнтів ІІІ підгрупи основної групи. З’ясовано підвищену вразливість організму до подразнень, зумовлену підвищеним (p<0,05) вмістом хлорид-йонів – 0,32±0,02 проти 0,14±0,1 ммоль/мл (чутливість 79,8%, специфічність 78,9%) як непрямим показником йонізації електролітів ротової рідини при електрохімічній корозії ЗП-М, зростанням (p<0,05) різниці потенціалів – 204,3±2,1 проти 155,3±1,6 мВ і сили струму 26,2±4,1 проти 16,6±3,5 мкА «метал–СОПР» (чутливість 74,2%, специфічність 62,3%), а також різниці потенціалів – 109,6±2,3 проти 48,1±1,7 мВ і сили струму – 28,3±3,5 проти 13,6±2,1 мкА «метал–метал». Водночас, низький рівень SIgA ротової рідини (0,4±0,01 проти 2,2±0,2 мг/мл) і ППКЕ СОПР (0,3±0,1 проти 2,4±0,3), що були статистично (p<0,05) відмінними на 1-му і 2-му етапах спостереження, а також результати цитоморфологічних досліджень на 1-му етапі – велика кількість зруйнованих СНЛ з ознаками незавершеного фагоцитозу, поява зернистості в цитоплазмі, розпад ядер окремих клітин епітелію на тлі вакуольної дистрофі?