Реферат: Клініка, діагностика та концептуальні основи ортопедичних заходів у комплексному лікуванні дефектів та деформацій зубо-щелепної системи хворих з незрощеннями верхньої губи та піднебіння
12-16 років
(53 чол.)
Всього
(126 чол.)
У загальній структурі аномалій найбільшу частку складають аномалії зубних рядів (53,0%), і їх відсоток з віком зростає, а загальна кількість аномалій на одного обстеженого склала 8,2 аномалій і з віком має тенденцію до зростання (табл. 3).
Таблиця 3
Загальна структура окремих видів аномалій зубо-щелепної системи, виявлених у дітей з природженими незрощеннями піднебіння
| Вид аномалій | Вік обстежених дітей і кількість виявлених аномалій | |||||
| 7-11 років | 12-16 років | Всього | ||||
| абс. | % | абс. | % | абс. | % | |
| Аномалії положення окремих зубів | 84 | 16,4 | 108 | 21,0 | 192 | 18,7 |
| Аномалії зубних рядів | 260 | 50,6 | 285 | 55,4 | 545 | 53,0 |
| Аномалії прикусу | 62 | 12,1 | 40 | 7,8 | 102 | 10,0 |
| Аномалії піднебіння | 107 | 20,9 | 81 | 15,8 | 188 | 18,3 |
| Всього | 513 | 100 | 514 | 100 | 1027 | 100 |
З метою виявлення особливостей розвитку склепіння піднебіння у дітей з цією патологією, на гіпсових моделях верхньої щелепи проведено вимірювання висоти та ширини твердого піднебіння від рівня найбільшого заглиблення прикріплення ясенного краю у ділянці іклів, премолярів і молярів.
Зважаючи на винятково важливу роль велофарингіального змикання у процесі звукоутворення у дітей із природженими незрощеннями піднебіння, проведено вимірювання ширини щілини між заднім краєм відтвореного м’якого піднебіння та задньою стінкою глотки.
За результатами дослідження встановлено, що формування склепіння піднебіння у цієї групи дітей залежить від тяжкості природженої патології верхньої щелепи та оперативних втручань.
Склепіння піднебіння у дітей 7-11 років після хірургічного лікування часткового незрощення характеризується зменшенням його висоти у середній та задній частинах, але збереженням куполоподібної форми з центром у ділянці других премолярів. У 12-16 років спостерігається зменшення висоти склепіння у передній та середній частинах та збільшення висоти купола у ділянці першого та другого постійних молярів, після прорізування останніх. Ширина основи склепіння піднебіння характеризується загальним рівномірним розширенням у мезіодистальному напрямку при загальному зменшенні ширини у середньому на 2 мм.
М’яке піднебіння у дітей із природженими незрощеннями після оперативного лікування часткових природжених незрощень плескате, малорухоме, рубцевозмінне, найчастіше без сформованого язичка. Велофарингіальне зімкнення відсутнє, а ширина велофарінгіальної щілини дорівнює, у середньому від 15,3±2,5 мм до 16,8±2,6 мм (табл. 4).
Таблиця 4
Середні розміри вело-фарингіальної щілини у дітей після хірургічного лікування природжених незрощень
| Вік (роки) | Вид незрощення | Ширина щілини (M±m, мм) |
| 7-11 | Часткове | 15,3±2,5 |
| Однобічне | 19,8±2,8 | |
| Двобічне | 25,3±2,8 | |
| 12-16 | Часткове | 16,8±2,6 |
| Однобічне | 20,7±1,9 | |
| Двобічне | 26,1±2,7 |
У обстежених дітей після хірургічного лікування однобічних наскрізних незрощень піднебіння характеризується низьким плескатим склепінням без вираженого куполу. Його висота, особливо у ділянці жувальних зубів, практично однакова. Характерним є те, що з віком висота склепіння має тенденцію до зниження. Ширина основи склепіння піднебіння характеризується загальним нерівномірним звуженням, яке з віком посилюється. М’яке піднебіння характеризується відвислим коротким скатом. Вело-фарингіальне зімкнення відсутнє, а ширина щілини дорівнює у середньому від 19,8±2,8 мм до 20,7±1,9 мм.
У дітей після хірургічного лікування двобічних наскрізних незрощень склепіння відтворене піднебіння плескате і вкрите грубими післяопераційними рубцями. Висота склепіння з віком зменшується. Ширина склепіння загально звужена, особливо у ділянці ікол. З віком, унаслідок рубцевих змін, ширина основи склепіння “твердого” піднебіння зменшується. М’яке піднебіння у обстежених дітей після хірургічної пластики двобічних наскрізних незрощень практично відсутнє. Ширина вело-фарингіальної щілини дорівнює від 25,3±2,8 мм до 26,1±2,7 мм.
Отже, у дітей після оперативного лікування незрощень розвиток та формування піднебіння характеризуються зменшенням висоти та ширини склепіння та наявністю вело-фарингіального незмикання. Ці зміни виникають унаслідок післяопераційних рубцевих деформацій тканин піднебіння і залежать від тяжкості природженої патології та якості проведеної операції і поглиблюються з віком.
Нами також вивчена загальна динаміка та особливості формування зубних рядів у неоперованих та оперованих дітей з природженими незрощеннями піднебіння у залежності від виду незрощення і оперативних втручань на піднебінні.
Отримані величини окремо для неоперованих та оперованих пацієнтів співставлялися із визначеною нами середньою нормою для дітей із нормогнатичним прикусом. У кожній віковій групі обстежених хворих були обчислені середні величини відхилень ширини і довжини верхніх зубних дуг від "норми".
У результаті проведеного дослідження встановлено, що у хворих із ненаскрізними незрощеннями піднебіння, обстежених до операції, істотні деформації зубних дуг верхньої щелепи не виявлені. Спостерігалися лише незначні відхилення, пов'язані з аномалією прорізування окремих зубів і дефектами зубного ряду.
У хворих з цією же формою незрощення, обстежених після операції, деформації верхніх зубних дуг були більш виражені. Відзначалося їхнє звуження, але форма дуги у загальному зберігалася. Проте, починаючи з 10-річного віку переважало звуження зубного ряду верхньої щелепи в ділянці премолярів, а зубна дуга набувала "ліроподібної" форми. Зуби часто розташовувалися аномально, підсилюючи деформацію.
Математичний аналізі даних вимірів виявив, що у не оперованих хворих із ненаскрізними незрощеннями піднебіння спостерігалося рівномірне звуження верхніх зубних дуг на рівні іклів від 1 мм у віці 7 років до 1,4 мм у віці 9 років та двобічне розширення у ділянці молярів від 1,15 мм у 7 років до 2,4 мм у віці 9 років.
У оперованих хворих з цим же видом незрощення спостерігалося значно більше виражене звуження верхніх зубних дуг, яке у віці 7 років дорівнювало: на рівні іклів – 1,0 мм, перших премолярів – 2,1 мм, перших постійних молярів – 0,75 мм. У віці 13 років звуження верхньої щелепи у хворих з цієї групи дорівнювало: на рівні іклів – 1,8 мм, перших премолярів – до 3,0 мм, других премолярів – до 3,6 мм, на рівні перших молярів – до 2,3 мм.
У хворих з однобічними наскрізними неоперованими незрощеннями піднебіння у віці 7 років спостерігалося тільки розширення зубної дуги у ділянці перших постійних молярів до 3,5 мм на боці незрощення при збереженні її ширини на рівні інших зубів наближено до норми.
У віці 11 років відзначалося звуження зубної дуги на боці незрощення на рівні іклів – до 1,6 мм та її розширення з двох боків на рівні перших молярів до 2,0 мм на неураженому боці і до 1,3 мм на боці незрощення.
Найбільш типовою деформацією у хворих з однобічними незрощеннями піднебіння після операцій було звуження верхніх зубних дуг, більше виражене на боці незрощення та особливо виражене у старших дітей (11-13 років) операції яким були здійснені у 9-10 років.
Так, якщо у оперованих дітей у віці 7 років звуження на боці незрощення сягало від 0,9 мм на рівні іклів до 0,75 мм на рівні постійних перших молярів, то у віці 12-13 років звуження зубних рядів було значно виражено і спостерігалося не тільки на ураженому боці (на рівні іклів – 5,5 мм, на рівні перших премолярів – 6,0 мм. на рівні перших молярів – 2,5 мм), а і на неураженому боці (на рівні іклів – 1,1 мм, на рівні перших премолярів – 2,5 мм, на рівні других премолярів – 2,4 мм).
Найбільш виражена деформація зубного ряду виявлена у сагітальній площині і характеризується вона зменшенням довжини щелепи у сагітальному напрямку. Характерним є і те, що цей вид патології посилюється з віком дитини, незалежно від форми незрощення.
Так, якщо довжина верхньої щелепи у дітей з неоперованими ненаскрізними незрощеннями піднебіння у віці 7 років дорівнює нормі, то у віці 10 років недорозвиток верхньої щелепи у сагітальному напрямку досягає 3,0 мм. У оперованих дітей з цією ж патологією у віці 13 років недорозвиток верхньої щелепи за сагіталлю дорівнює, в середньому, 7,0 мм.
У дітей з неоперованими наскрізними однобічними незрощеннями сагітальні розміри верхньої щелепи у віці 7 років відповідали "нормі", а у віці 11 років були меншими за норму на 4,2 мм.