Реферат: Клініко-лабораторна оцінка та обґрунтування застосування нового силіконового підкладочного матеріалу для зубних протезів
Доведено, що МП з матеріалу “ПМ-С” характеризується трикратним запасом міцності при динамічному жувальному навантаженні. Збільшувати терміни клінічної експлуатації МП з матеріалу “ПМ-С” необхідно за рахунок удосконалення методики їх виготовлення (забезпечуючи профілактику крайових дефектів, мікроструктурних порушень та розривів), а підвищення міцності зв’язку з акриловим базисом в крайовій та базальних зонах МП можливо досягати шляхом формування тангенційної форми країв суцільної вибірки та локальних координатних вибірок базису.
Оцінка площі зон запалення СО протезного ложа пацієнтів першої клінічної групи показала, що в середньому через 7 діб після виготовлення МП має місце значне (Р<0,05) зменшення середньої площі зон запалення в порівнянні з жорстким базисом: від (1,10±0,13) см2 до (0,52±0,09) см2 ; через 1 місяць середня площа зон запалення зменшилась (Р<0,05) та склала (0,19±0,04) см2 , а через 6 місяців цей показник склав (0,16±0,05) см2 . Однак, через 9 місяців спостерігалась тенденція до збільшення середньої площі зон запалення, що свідчить на користь формування передумов для підвищення бактеріальної забрудненості знімних ортопедичних конструкцій та потребує застосування заходів по знезаражуванню протезів або заміни МП.
При оцінці площі зон запалення СО протезного ложа пацієнтів другої клінічної групи спостерігалась аналогічна закономірність змін середньої площі зон запалення у визначених періодах. У термін спостереження, що дорівнює 1 місяць, середня площа зон запалення СО у пацієнтів першої клінічної групи була достовірно (Р<0,05) менша, ніж у пацієнтів другої клінічної групи.
Виявлено, що в мазках з МП через 1 міс. клінічного використання протезів показники C. albicans зросли (Р<0,05) з (1,60±0,11) до (2,31±0,11) lg КУО/мл; St. saprophyticus (Р<0,05) – з (3,87±0,08) до (4,27±0,11) lg КУО/мл. Через 6 міс., у порівнянні з першим періодом, показники Lactobacteriumsp. збільшились (Р<0,05) з (5,40±0,23) до (5,86±0,08) lgКУО/мл; C. albicans (Р<0,05) – з (1,60±0,11) до (2,60±0,10) lg КУО/мл; St. saprophyticus (Р<0,05) – з (3,87±0,08) до (4,50±0,10) lgКУО/мл; St. aureus (Р<0,05) – з (3,64±0,10) до (4,40±0,10) lg КУО/мл.
Порівняльний аналіз динаміки бактеріальної забрудненості під впливом різних режимів знезаражування протезів дозволив визначити, що режим “А” („Корега Табс”, 10 хв. експозиції) незначно впливає на видовий склад мікрофлори МП, однак достовірно (Р<0,05) зменшує бактеріальну забрудненість (якісний показник зниження бактеріальної забрудненості склав 52,8 %). Загальний показник залишкового (після знезараження в режимі “А”) бактеріального забруднення МП достовірно (Р<0,05) нижче, ніж до знезаражування та складає (34,8±1,7) lg КУО/мл проти початкового - (73,7±2,6) lg КУО/мл; при цьому відмічено зменшення бактеріальної забрудненості переважно за рахунок аеробних форм мікроорганізмів.
Відносно більш ефективним є режим “В” знезаражування (0,5 % розчин гіпохлориту натрію, 10 хв. експозиції), оскільки на тлі значного зменшення видового складу мікроорганізмів, якісний показник зниження бактеріальної забрудненості склав 68,4%.
З’ясовано, що клініко-функціональна ефективність застосування матеріалу “ПМ-С” за показником КФЕ у 2,4 рази більша (Р<0,05), ніж матеріалу “UfiGelP” (1,00 та 0,414, відповідно). Клініко-економічна ефективність застосування матеріалу “ПМ-С” - вища (Р<0,05), ніж матеріалу “UfiGelP”.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено нове вирішення наукової задачі - підвищення ефективності лікування пацієнтів з адентією знімними протезами на основі системного аналізу теоретичних знань та клініко-експериментальних даних, що полягає в розробці нового вітчизняного конструкційного матеріалу „ПМ-С” та обґрунтуванні його клінічного застосування, зокрема:
1. Експериментально обґрунтовано рецептуру та досліджено властивості нового конструкційного матеріалу “ПМ-С” для м’якої підкладки акрилового базису знімних протезів. Розроблений силіконовий матеріал холодної полімеризації “ПМ-С” за показниками фізико-механічних та клініко-технологічних властивостей відповідає вимогам ISO 10139-2 та ТУ У 724. 6-00481318-027-2003; складено інструкцію щодо його клінічного застосування.
2. З’ясовано, що за клініко-технологічним показником: „загальний робочий час” матеріал “ПМ-С” ((63,5±0,93) с) переважає (Р<0,05) аналогічний показник матеріалу “Silagum AVComfort” ((61,5±0,93) с); час структуризації матеріалу “ПМ-С” ((290,5±4,2) с) достовірно (Р<0,05) переважає цей показник матеріалу “Silagum AVComfort” ((255,5±5,5) с); мікропористість поверхні матеріалу “Ufi Gel P” ((0,161±0,003) ммк) переважає (Р<0,05) цей показник матеріалу “ПМ-С” ((0,122±0,001) ммк). За показником деформації при стискуванні матеріал “ПМ-С” ((38,3±0,79)%) достовірно (Р<0,05) переважає матеріал “Ufi Gel P” ((34,1±1,18 %), що в клінічних умовах здатне забезпечувати зниження окклюзійного тиску на тканини протезного ложа.
3. Удосконалено методику ортопедичного лікування пацієнтів знімними протезами із застосуванням нового конструкційного матеріалу “ПМ-С”, засновану на урахуванні податливості слизової оболонки протезного ложа та показника ”ефективної товщини” м’якої підкладки, який для матеріалу “ПМ-С” ставить ≥ 2,7 мм.
4. За результатами порівняльного аналізу клінічного застосування матеріалу “ПМ-С”, встановлено достовірно більша (у 2,4 рази) клініко-функціональна ефективність реабілітації пацієнтів, ніж при застосуванні матеріалу “Ufi Gel P”. Клініко-економічна ефективність застосування матеріалу “ПМ-С”, АТ “Стома” за узагальненим показником (КЕЕМП ) перевищує ефективність застосування матеріалу “UfiGelP”, Voco.
5.