Реферат: Клініко-параклінічні особливості адаптації у дітей та підлітків з хронічною патологією гастродуоденальної зони
4. Визначити рівень кортизолу та адренокортикотропного гормону (АКТГ), як стрес- реалізуючих гормонів у підлітків із хронічною патологією верхніх відділів травної системи.
5. Визначити наявність та особливості синдрому ендогенної інтоксикації у дітей і підлітків з ХГД, ВХ ДПК, ГЕРХ на основі визначення рівнів молекул середньої маси (МСМ), лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) та циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) в сироватці крові.
6. Оцінити ефективність корекції виявлених клінічних особливостей, змін вегетативного, психоемоційного статусу, гормонального гомеостазу, синдрому ендогенної інтоксикації у підлітків із ХГД, ВХ ДПК, ГЕРХ препаратами метаболічної та седативної дії.
Об’єкт дослідження: хронічні захворювання ГДЗ у дітей та підлітків.
Предмет дослідження: клінічні особливості, стан вегетативного та гормонального гомеостазу, психоемоційний статус, синдром ендогенної інтоксикації у дітей та підлітків.
Методи дослідження:клінічні, лабораторні, імуноферментні, інструментальні, психологічне тестування, математично-статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. В роботі запропоновано комплексний підхід до оцінки вегетативного гомеостазу у дітей та підлітків із хронічними захворюваннями верхніх відділів травної системи за допомогою клінічних даних та інтегрованих показників КІГ та КОП. Встановлено та патогенетично обґрунтовано домінуючу роль симпатичної ланки ВНС у пацієнтів із ГЕРХ та парасимпатичної - у хворих із ХГД і ВХ ДПК.
Доведена наявність у дітей і підлітків з ХГД, ВХ ДПК, ГЕРХ хронічного стресу, про що свідчить низький рівень кортизолу незалежно від нозології при існуючий тенденції до підвищення вмісту АКТГ у обстежених з ХГД і ГЕРХ та достовірне підвищення концентрації АКТГ у пацієнтів з ВХ ДПК. Найбільший дисбаланс показників концентрації в крові кортизолу і АКТГ встановлено переважно у пацієнтів з ВХ ДПК, особливо асоційованою з Helicobacter pylori (Нр).
Вивчено психоемоційний стан дітей і підлітків з хронічною патологією ГДЗ, встановлено, що він характеризується високим рівнем особистісної тривожності, агресії, порушенням шкільної адаптації та супроводжується ВД. Визначена психовегетативна реакція може бути однією з основних причин тяжкості захворювання і зумовлює необхідність використання психореабілітаційних заходів у пацієнтів з ХГД, ВХ ДПК, ГЕРХ.
Встановлено наявність у дітей і підлітків з хронічними захворюваннями верхніх відділів травної системи СХНІ та ендогенної інтоксикації, що посилюється в пубертаті, проявляється загальною слабкістю, зниженням апетиту, швидкою втомлюваністю, головним болем і головокружінням й зростанням рівнів МСМ, ЛІІ, ЦІК. Доведено, що максимально вираженим СХНІ і ендогенної інтоксикації був у підлітків з ВХ ДПК.
На підставі результатів визначення наявності ВД, змін гормонального статусу, психоемоційного стану у підлітків з ХГД, ВХ ДПК і ГЕРХ обґрунтована доцільність корекції знайдених порушень шляхом включення в базисну терапію препаратів метаболічної та седативної дії.
Практичне значення отриманих результатів. Обґрунтована доцільність комплексного клініко-функціонального дослідження вегетативного гомеостазу з включенням у діагностичний алгоритм електрокардіографії (ЕКГ), КІГ, КОП, оцінки гормонального статусу, психоемоційного стану дітей і підлітків із ХГД, ВХ ДПК, ГЕРХ, що сприяє підвищенню ефективності виявлення ранніх дезадаптивних змін і можливості їх вчасної корекції.
Доведена необхідність визначення проявів синдрому ендогенної інтоксикації на підставі визначення МСМ, ЛІІ і ЦІК в сироватці крові, наявність яких відіграє суттєву роль в патогенезі інтоксикаційного синдрому та порушень ВНС.
Обґрунтована і доведена ефективність застосування в патогенетичній терапії хронічних захворювань шлунку та ДПК лікарських засобів метаболічної і седативної дії (на прикладі препарату метаболічної дії Кардонат та настойки Фітосед), які сприяли більш швидкому регресу клінічних симптомів захворювання, нормалізації показників дисбалансу ВНС й психоемоційного стану хворих.
Впровадження результатів досліджень в практику. Основні результати роботи впроваджено в лікувальну практику обласної дитячої клінічної лікарні та міської дитячої клінічної лікарні м. Івано-Франківська, Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні, Полтавської обласної клінічної лікарні, Чернівецької міської дитячої поліклініки, Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні. Наукові розробки за матеріалами дисертації використовуються в навчальному процесі на педіатричних кафедрах Івано-Франківського державного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням, де автором самостійно обґрунтовано актуальність і необхідність проведення дослідження, його мету, завдання, проведено аналіз наукової літератури, виконано відбір тематичних хворих. Автором особисто проведено клінічні спостереження, інструментальне обстеження пацієнтів, статистичну обробку одержаних даних, їх аналіз, написано розділи дисертаційної праці, сформульовано основні положення, висновки, практичні рекомендації. Підготовлено до друку наукові праці та доповіді.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідались на: ІV міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених “Молодь та перспективи сучасної медичної науки (м. Вінниця, 2007), міжнародній науково -практичній конференції студентів, інтернів, магістрів та молодих вчених “60 ювілейна” (м. Ужгород, 2007), всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Медична наука –2007 (м. Полтава, 2007), науково –практичному симпозіумі “Новітні перспективні технології діагностики та контролю лікування органів травлення” (м. Вінниця, 2007), ІV конгресі педіатрів України “Актуальні проблеми педіатрії” (м. Київ, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових праць (в авторефераті наведено 9 робіт), з них: 9 статей у фахових виданнях, 4 - тези доповідей з’їздів, конгресів, конференцій.
Обсяг та структура дисертації. Робота викладена на 196 сторінках тексту і включає вступ, огляд літератури, три розділи власних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих результатів досліджень, висновки, практичні рекомендації. Роботу ілюстровано 31 таблицею, 4 рисунками та 3 додатками, які займають 36 сторінок. Перелік використаних джерел налічує 323 найменувань, що займають 31 сторінку.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Об’єкт та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було проведено комплексне клініко-лабораторне, інструментальне та психологічне обстеження 291 дитини віком 7 - 18 років, яка знаходилась на стаціонарному лікуванні в обласній дитячий клінічній лікарні м. Івано-Франківська. В залежності від нозології діти були розподілені на наступні групи: 101 дитина з ХГД із підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунку, 91 - з ВХ ДПК та 99 - з ГЕРХ. Згідно до періодики дитячого віку пацієнти кожної із нозологій були розподілені наступним чином: діти віком 7 - 12 років та підлітки віком 13 - 18 років. Середній вік пацієнтів з ХГД склав (10,48 ± 0,29) у дітей і (15,19 ± 0,10) у підлітків, при ВХ ДПК – (12,05 ± 0,29) і (15,83 ± 0,09), відповідно, при ГЕРХ – (10,57 ± 0,34) і (14,15 ± 0,10), відповідно. Групою контролю були 20 практично здорових дітей та підлітків аналогічного віку.
Верифікація хронічних захворювань ГДЗ проводилась за допомогою фіброезофагогастродуоденоскопії (ФЕГДС) дитячим ендоскопом GIF -К20 (Японія), з використанням комп’ютерної внутрішньошлункової рН -метрії. Для детекції Нр проводили імуноферментний аналіз крові з використанням діагностичного набору „UBI Magivel” (США) та полімеразну ланцюгову реакцію визначення ДНК Нр в слині (за допомогою ПЛР –тест -системи “АмпліСенс Helicobacter pylori”).
Стан ВНС оцінювали за допомогою КІГ та КОП. Оцінку ВВТ проводили за опитувальником А.М. Вейна та шляхом розрахунку індексів внутрішньо - (Кердо) та міжсистемних (Хільдебрандта) співвідношень (А.М. Вейн, 2000). КІГ реєстрували на вітчизняному трьохканальному кардіографі “Біосет -3” в ІІ стандартному відведенні. Аналізували динамічний ряд із 100 послідовних циклів R -R за допомогою спеціального обчислювального комплексу на базі ЕОМ ЕС -1841 за спеціальною програмою. За допомогою КОП оцінювали вегетативну забезпеченість діяльності. КОП проводили з вимірюванням частоти серцевих скорочень, артеріального тиску (АТ) за класичною методикою під контролем ЕКГ - моніторингу на електрокардіометрі ЕКМ -01.
Психологічний статус оцінювали за методикою САН, діагностикою рівнів шкільної тривожності Філліпса (Д.Я. Райгородскій, 2002) та визначенням типу відношення до хвороби за особистісним опитувальником Бєхтєрєвського інституту (В.Д. Менделевич, 2001).
Стан гормонального гомеостазу вивчали за рівнями концентрації в сироватці крові АКТГ та кортизолу. Рівень АКТГ визначали імуноферментним аналізом з використанням поліклональних антитіл кіз до АКТГ людини. Концентрацію кортизолу -імуноферментним методом за допомогою соліднофазного ферментозв’язаного набору, створеного за принципом конкуренції.
Вивчення ступеня ендотоксикозу здійснювали шляхом визначення вмісту в сироватці крові МСМ скринінг -методом в модифікації Н.І. Габрієляна (1986), ЛІІ за методом Я.Я. Кальф -Каліфа (1941) та ЦІК (Digеon, 1977).
З метою корекції виявлених психосоматичних змін на фоні базисної терапії застосовували комплексний препарат метаболічної дії Кардонат і настойку Фітосед.
Протягом 6 місяців здійснювали диспансерне спостереження за 89 пацієнтами із хронічною патологією ГДЗ, серед яких у 32 хворих був діагностований ХГД, у 27 –ВХ ДПК та у 30 –ГЕРХ.
Статистичну обробку отриманих даних проводили на персональному комп'ютері за допомогою пакету статистичних програм “Statistica for Windows 98”. Використовували двохвибірковий та кореляційний аналізи з довірливою вірогідністю (1-Р) 0,95. Оцінку ефективності лікування перевіряли за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу із множинним порівнянням середніх значень та побудовою ряду переваг. Для статистичної перевірки гіпотез істотності впливу деякого фактора на ознаку використовували критерій знаків (П.Л. Свердан, 1998).
Результати досліджень та їх обговорення. Проаналізувавши розподіл пацієнтів із хронічною патологією ГДЗ за віком, встановлено, що переважна частина обстежених (82,5%) була віком від 13 до 18 років. Розподіл в віковій групі 7 - 12 років становив - 41,2% дітей з ХГД, 21,6% - з ВХ ДПК та 37,2% з ГЕРХ. Серед підлітків розподіл по нозологіям був рівномірним -обстежені із ХГД, ВХ ДПК та ГЕРХ складали по 33,3% випадків, відповідно.