Реферат: Клініко-патогенетичні особливості перебігу хронічного гастриту на тлі уоденогастрального рефлюксу та удосконалення комплексу патогенетичної терапіїого рефлюкса и усовершенствование комплекса патогенетической терапии

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУФАН Марія Миронівна

УДК: 616.33-002.2-036.12-06: 616.342-009.1] -08

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ

ХРОНІЧНОГО ГАСТРИТУ НА ТЛІ ДУОДЕНОГАСТРАЛЬНОГО РЕФЛЮКСУ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ КОМПЛЕКСУ

ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ

14.01.36 – гастроентерологія

АВТОРЕФЕРАТ

Дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Івано-Франківськ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор ДУТКА Роман Ярославович.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор ВІРСТЮК Наталія Григорівна.

Івано-Франківський медичний університет МОЗ України, кафедра внутрішніх хвороб стоматологічного факультету, професор кафедри доктор медичних наук, професор СВІНЦІЦЬКИЙ Анатолій Станіславович.

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра госпітальної терапії №2, завідувач кафедри.

Захист відбудеться “ 30 ” січня 2008 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 у Івано-Франківському державному медичному університеті МОЗ країни (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Івано-Франківського державного медичного університету МОЗ України (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 7).

Автореферат розісланий “ 15 ” грудня 2007 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор О.І. Дєльцова.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Хронічний гастрит (ХГ) – одне з найбільш поширених захворювань у людській популяції, яким страждає близько 40% усього дорослого населення планети, а в структурі захворювань органів травлення посідає одне з провідних місць (Ю.М. Степанов, І.Я. Будзак, 2005). Поширеність ХГ в Україні за останні 5 років збільшилась на 26,6%, а захворюваність зросла на 19,9% (Ю.О. Філіппов, З.М. Шмігель, 2003).

Дослідження останніх років свідчать про небувалий ріст захворювань, симптоматика яких обумовлена патологічними рефлюксними процесами у верхніх відділах травного каналу, серед яких виділяють гастроезофагальний (ГЕР) та дуоденогастральний (ДГР) рефлюкси (В.Т. Івашкін, Т.Л. Лапіна, 2001; С.С. Белоусов і співавт., 2005; J. Tack, 2006). Якщо питання ГЕР останнім часом всебічно вивчаються (Г.Д. Фадеєнко, 2000; А.С. Свінціцький, Г.В. Шило, 2004; Л.М. Мосійчук, 2006), то проблема ДГР часто залишається поза належною увагою дослідників. Висока розповсюдженість ДГР (45-98%), особливо серед населення працездатного віку, та часте поєднання з ХГ та виразковою хворобою дванадцятипалої кишки (ВХДПК) ускладнюють їх перебіг та лікування (О.Я. Бабак, 2003; В.С. Волков і співавт., 2005). Важливим є вивчення загрозливих змін у слизовій оболонці шлунка (СОШ) у відповідь на агресивну дію ДГР у вигляді наростаючої атрофії, метаплазії та дисплазії, які вважаються потенційно небезпечними в плані гастроканцерогенезу (Ю.М. Степанов, 2005; І.В. Маєв, 2006). Ситуація ще більше ускладнюється з позиції концепції інфекційної теорії походження гастритичних змін СОШ за участі Helicobacter pylori (H. pylori) та ДГР, коли дія етіологічних факторів поєднується (K. Fukuhara, 2004).

Актуальність проблеми полягає у складності та відсутності на сучасному етапі будь-якого “золотого стандарту” або загальноприйнятого методу діагностики ДГР, що викликає проблемність діагностики ДГР (J. R. Malagelada, 2000; А.П. Пелещук, А.С. Свінціцький, 2003).

За останні роки отримані вагомі докази важливості ролі імунної системи в генезі захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки, причому пріоритет в ініціації і формуванні патологічного процесу відводиться цитокінам, які на клітинному рівні регулюють неспецифічний та специфічний імунітет (І.П. Катеренчук, 1999; Т.М. Царегородцева, 2005; Є.М. Нейко, Н.Г. Вірстюк, Н.Р. Матковська, 2006). Однак, практично поза увагою науковців виявилась характеристика імунологічних показників та їх взаємозв’язок із морфологічним станом СОШ при ХГ на тлі ДГР.

На теперішній час лікування хворих на ХГ на тлі ДГР є недостатньо ефективним, а позитивні результати часто короткотривалі, що спонукає до необхідності вивчення нових схем лікування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: „Вироблення критеріїв діагностики та ефективності лікування хронічних захворювань з врахуванням особливостей їх перебігу” (№ держ. реєстрації 0101U009231).

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--