Реферат: Клініко-психопатологічні особливості хворих на посттравматичні стресові розлади і розлади адаптації та їх комплексне лікування
Найменші розбіжності були отримані при зіставленні показників опитувальника IES-R. Ефективність оцінюваних методів терапії виявилася майже однаковою, проте абсолютні показники свідчать на більшу користь комплексного методу терапії. Особливо це характерно для групи хворих на ПТСР, де показники за субшкалою уникання становили (13,19±4,21 і 18,57±4,78 балів відповідно).
Таблиця 1
Порівняльні результати ефективності проведеного комплексного і суто фармакологічного лікування у хворих на ПТСР і РА
Параметр |
хворі на ПТСР (n=59) |
хворі на РА (n=78) | |||
Фармаколо-гічне лікування (n=30) |
Комплексна терапія (n=29) |
Фармаколо-гічне лікування (n=39) |
Комплексна терапія (n=39) | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
Місісіпська шкала | 96,24±14,22 | 78,34±15,18! | 66,42±11,06 | 54,33±10,45 | |
Шкала депресивності Бека | 19,43±4,55 | 14,75±5,38! | 17,57±6,23 | 10,13±4,47! | |
Шкала оцінки впливу травматичної події (IES-R) | Субшкала вторгнення | 23,73±5,26 | 22,04±5,74 | 9,55±6,89 | 8,23±5,92 |
Субшкала уникання | 18,57±4,78 | 13,19±4,21! | 8,84±5,93 | 6,31±4,14 | |
Субшкала фізіологічної збудженості | 16,48±4,19 | 15,23±3,64 | 7,64±5,49 | 6,03±4,59 | |
Опитувальник вираженості психопатологічної симптоматики (SCL-90-R) | Шкала соматизації | 0,48±0,26 | 0,13±0,09! | 0,63±0,47 | 0,42±0,30 |
Шкала обсесивності-компульсивності | 1,07±0,56 | 1,07±0,56 | 0,58±0,33 | 0,43±0,32 | |
Шкала міжособистісної сенситивності | 1,28±0,47 | 0,54±0,36! | 0,71±0,62 | 0,68±0,57 | |
Шкала депресивності | 1,55±0,58 | 0,56±0,49! | 0,84±0,51 | 0,74±0,59! | |
Шкала загальної тривожності | 1,32±0,48 | 1,01±0,53 | 1,06±0,33 | 0,98±0,42! | |
Шкала ворожості | 0,96±0,52 | 0,34±0,32! | 0,46±0,30 | 0,31±0,29 | |
Шкала фобічної тривожності | 0,48±0,36 | 0,19±0,11! | 0,27±0,24 | 0,22±0,18 | |
Шкала паранояльних тенденцій | 0,87±0,43 | 0,42±0,38! | 0,41±0,52 | 0,26±0,21! | |
Шкала психотизму | 0,67±0,31 | 0,34±0,31 | 0,22±0,18 | 0,14±0,12 | |
Примітка: ! - вірогідність розбіжностей за U-критерієм Манна-Уїтні |
Комплексне лікування на основі розробленого ППК у порівнянні із стандартним курсом фармакологічної терапії було ефективнішим як у хворих на ПТСР, так і у пацієнтів з РА. При цьому у групі пацієнтів з ПТСР ефективність виявилась більшою за якісними характеристиками, а у хворих на РА – за кількісними показниками (розбіжності є вірогідними за ц*-критерієм Фішера). Повне одужання в підгрупі хворих на ПТСР, що лікувалися комплексним методом, спостерігалось у 34,48 % осіб, а суттєве поліпшення стану здоров’я – у 41,38 % осіб. Отже у 75,86 % хворих на ПТСР відзначався позитивний ефект від комплексної терапії. У підгрупі хворих на ПТСР, які отримали суто медикаментозне лікування, показники повного одужання і суттєвого поліпшення стану здоров’я були наступними – 23,33 % і 43,34 % відповідно. Тобто у 66,67 % хворих на ПТСР відзначався позитивний ефект від фармакологічного лікування.
У групі хворих на РА, які отримували курс комплексного лікування, повне одужання відзначалося у 53,85 % осіб. У 25,64 % хворих мала місце стійка тенденція до зменшення ознак даного розладу. Отже у 79,49 % хворих на РА зафіксовано позитивний ефект від психотерапевтичного втручання. У пацієнтів з РА, які лікувалися за допомогою лише фармакологічних засобів, повне одужання досягнуто у 46,15 % осіб. У 35,90 % хворих спостерігалася стійка тенденція до зменшення ознак даного розладу. Таким чином, у 82,05 % хворих на РА отримано позитивний ефект від фармакологічного втручання.
Таким чином, використання розробленого нами комплексного методу терапії виявилось більш ефективним у порівнянні зі стандартним медикаментозним лікуванням.
Використання нового психокорекційної-психотерапевтичного комплексу є доцільним під час застосування системи реабілітаційно-профілактичних заходів для всіх категорій постраждалих. По можливості окремі елементи ППК треба застосовувати вже в осередку травматизації. У подальшому необхідно продовжувати цей курс лікування в стаціонарних або амбулаторних установах, в реабілітаційних і кризових центрах, санаторних умовах, де застосування розробленого комплексного методу терапії можливо у повному обсязі.
ВИСНОВКИ
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання – визначення основних клінічних варіантів та типів перебігу ПТСР і РА та розробка на цій підставі нового ефективного комплексного методу лікування хворих на дані психічні розлади.
2. Виокремлено такі клінічні варіанти ПТСР: тривожний (20,33 %), астенічний (22,03 %), дисфоричний (18,64 %), іпохондричний (16,95 %), соматоформний (15,25 %) та змішаний (6,77 %). Виділено також два основні клінічні варіанти розладів адаптації: афективний (80,77 %) і поведінковий (19,23 %). Варіант афективних порушень включає три підваріанти: депресивний (30,77 %), тривожний (32,05 %) і змішаний (17,95 %).
3. Виявлено такі типи перебігу ПТСР: прогредієнтний (18,64 %) – характеризується незначними змінами змісту, але помітним зростанням ч?