Реферат: Клонування 2

XXI століття людина зустрічає як лідер еволюційного процесу. Проте вона ще не готова взяти на себе відповідальність за життя на Землі, оскільки ще до кінця не усвідомила, що сaме життя є вищою цінністю. Не усвідомила людина і ступінь розширення своїх обов'язків. І досі платонівська проблема досягнення гармонії між індивідуальною чеснотою і суспільною справедливістю залишається нерозв'язаною. І сьогодні можна повторити, слідом за Сенекою, що «найбільшу частину життя ми витрачаємо на погані справи, чималу — на неробство, і все життя — не на ті справи, що потрібно» .

3.3 Біотехнологія у міфології.

Міфологічний кентавр тьм'яніє порівняно з перспективою створення людини-амфібії, людини-павука, людини-трансформера, людини-тіні, людини-невидимки, робота-поліцейського, хоча все це позитивні персонажі (негативних набагато більше).

У гонитві за сенсаціями засоби масової комунікації не завжди неупереджено висвітлюють нові факти, пов'язані з клонуванням, що лише посилює суспільний негативізм навколо цієї проблеми.

Численні фантастичні, навіть абсурдні заперечення проти клонування свідчать не тільки про відсутність розуміння цього питання у багатьох людей, а й про необхідність роз'яснення його сутності, обговорення етапів, можливих наслідків і перспектив клонування у найглибшому і найширшому — філософсько-етичному аспекті. Філософія має багатовіковий досвід проведення громадських обговорень, диспутів, розв'язання складних проблем, що може сприяти сторонам утриматися від софістики (суперечок заради суперечок), перейти до толерантного аналізу аргументів і, в остаточному підсумку, до соціального консенсусу.

Висновок

У даній роботі, висвітлила основні питання про розвиток біотехнології не лише по сторінкам дослідницьких першоджерел , а й виробила власне бачення ситуації. І прийшла до висновку, що людині треба передивитися свої погляди на природу, екологію, та на свою власну поведінку.

Прикладом цивілізованого діалогу може бути завершення інциденту, що стався на першому форумі, присвяченому проблемі клонування тварин, — Міжнародному генетичному конгресі в Берклі (США, 1973 р.). Його учасник Л. Корочкін описав цей інцидент як факт негативного сприйняття молоддю соціальних аспектів клонування. «Коли ми прийшли вранці на урочисте відкриття конгресу, то були здивовані і вражені тим, що замість організаторів нас зустріло щільне оточення з кремезних поліцейських, озброєних автоматами», — ділиться він своїми враженнями [12]. Виявляється, дізнавшись, що на конгресі обговорюватиметься проблема клонування людини, студенти університету організували мітинги і демонстрації протесту, де таврували ганьбою учасників наукового форуму. Виникла загроза зриву його роботи. Тоді організатори вдалися до роз'яснювальних заходів: писали в газетах, виступали по телебаченню, намагаючись пояснити, що йдеться не про клонування людей, а лише про можливість копіювати тварин. Конфлікт було вичерпано. Американські студенти виявилися сприйнятливими до нової інформації і налаштованими конструктивно. Протистояння сторін поступово перейшло у дискусію і цілком мирні бесіди. Не випадково у документах конгресу було зазначено, що проблема клонування зовсім не така проста, як спочатку уявлялося.

Список використаної літератури :

1. Шевчук Е. Н . Философско-этические последствия клонирования человека // Социально-правовые аспекты клонирования человека. — Одесса: ЛАТСТАР, 2001. — С. 89—124.

2. Хамітов Н., Гармаш Л., Крилова С. Історія філософії. Проблема людини та її меж. — К. : Наук. думка, 2000. — С. 12—17.

3. Гиппократ. Избр. книги. — М.: Госполитиздат, 1936. — С. 87—88.

4. Корочкин Л. В лабиринтах генетики // Новый мир. — 1999. — №4. — С.112.

5. Программа действий. Повестка дня на 21 век и другие документы конференции в Рио-де-Жанейро в популярном изложении. — Женева, 1993.

6. Корочкин Л. В лабиринтах генетики // Новый мир. — 1999. — №4. — С. 111.

7. Беккет Ф. Природа в опасности // Курьер ЮНЕСКО. — 1993. — №8.