Реферат: Колективний договір як правовий інструмент поліпшення умов і охорони праці

Колективний договір, угодаукладається профспілковим комі­тетом підприємства від імені трудового колективу з роботодавцем[1] .

Проект договору (угоди) повинен обговорюватись на зборах (конференції) трудового колективу і затверджуватись зборами (конференцією).

Колективний договір повинен містити основні положення з питань праці і заробітної плати, положення в галузі робочого часу, відпочинку, матеріального стимулювання, охорони праці, удоско­налення виробництва і праці, зміцнення виробничої і трудової дисципліни, соціальні питання та ін.

Договір укладається в письмовій формі терміном на 1 рік і по­ширюється на всіх працівників установи, незалежно від того, чи є вони членами профспілки.

Колективний договір (угода) є найважливішим документом у системі нормативного регулювання взаємовідносин між робото­давцем і працівниками з першочергових соціальних питань, у тому числі з питань охорони праці.

Згідно ст. 47 Конституції України[2] кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Законами України, що входять до Кодексу Законів про Працю[3] «Про охорону праці" та "Про колективні договори і угоди", передбачено внесення комп­лексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці в колективні договори та визначення обов'язків сторін з цих заходів.

Колективний договір повинен обов'язково містити зобов'язан­ня сторін щодо заходів захисту прав та соціальних інтересів осіб, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків або проф­захворювань, а також утриманців і членів сімей загиблих.

Згідно ст. 11 Закону України "Про охорону праці"[4] рекомендо­вано включати до розділу "Охорона праці" договору заходи із по­ліпшення умов праці інвалідів, жінок, підлітків, надання їм пільг за виконання вимог щодо охорони праці.

Згідно з Законом України "Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримі­нального кодексу України", адміністративним правопорушенням вважається ухилення від участі в переговорах щодо укладання, зміни або заповнення колективного договору, угоди; порушення строків переговорів або ухилення від переговорів роботодавців, уповноважених трудових колективів, або незабезпечення роботи комісій із представників сторін по укладенню, зміні або доповнен­ням колективного договору, і передбачає накладення на порушни­ка штрафу в розмірі десяти мінімальних заробітних плат. По­рушення чи невиконання колективного договору особами робото­давців, уповноваженим трудового колективу, представниками тру­дових колективів передбачає накладання штрафу у розмірі до ста мінімальних заробітних плат.

Ненадання особами, які представляють роботодавців або інші уповноважені трудовим колективом органи, представникам тру­дових колективів інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод передбачає накладання штрафу у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Далі я приведу приблизну редакцію розділу «Охорона праці» в колективному договорі[5] .

«Охорона праці»

Власник або уповноважений ним орган зобов'язується.

1. Забезпечити своєчасне виконання комплексних заходів щодо забезпечення норма­тивів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, створення безпечних і нешкід­ливих умов праці, підвищення існуючого рівня охорони праці (додаток до розділу).

2. Створити фонд охорони праці на підприємстві в розмірі одного відсотка від обсягів виробництва.

Кошти фонду використовувати на доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог, підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві або на виконання комплексних заходів, що забезпечують досягнення встановлених нормативів з охорони праці, на придбання спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального за­хисту, проведення атестацій робочих місць на відповідність їх нормативам, актам з охорони праці, придбання устаткування та матеріалів з метою профілактики проф-захворовань та реабіталітації потерпілих від нещасних випадків, проведення техніч­ної експертизи аварійних приміщень і споруд, а також попередження дорожньо-транспортних пригод.

3. До _________ провести аналіз стану та причин виробничого травматизму і за­хворювань, розробити та реалізувати заходи щодо запобігання нещасних випадків та за­хворювань на виробництві (окремий план).

4. До___________закінчити атестацію робочих місць, розробити заходи щодо при­ведення умов праці на робочих місцях у відповідність з вимогами стандартів норматив­них актів з охорони праці.

5. Провести навчання і атестацію працівників, які зайняті на роботах з підвищеною небезпекою (додаток).

6. Забезпечити суворе дотримання посадовими особами та інженерно-технічними працівниками вимог Закону України "Про охорону праці", нормативних актів про охоро­ну праці, технологічних процесів, графіків планово-попереджувальних ремонтів устатку­вання та вентиляції.

7. Працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, без­платно забезпечувати молоком (додаток).

8. Забезпечити умивальники і душові милом або організувати видачу мила працівни­кам (додаток).

9 Своєчасно видавати працюючим, відповідно до норм, спецодяг, спецвзуття, інші засоби індивідуального захисту. Компенсувати працівникам витрати на придбання ними засобів індивідуального захисту, якщо по нормі строк їх видачі закінчився, а на підприєм­стві в наявності їх немає. У випадку дострокового їх зносу не з вини працівників, замі­нювати за рахунок підприємства (додаток).

10. З метою поліпшення умов праці жінок, реалізувати такі заходи:

а) не допускати жінок на важкі роботи з небезпечними умовами праці (додаток);

б) не допускати жінок до піднімання і перенесення вантажу, вага якого перевищує граннчно допустимі норми (додаток).

11. Відшкодовувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим уш­кодженням здоров'я, пов'язаними з виконанням трудових обов'язків у повному розмірі втраченого заробітку, а також оплачувати потерпілому (членам сім'ї та утриманцям поме­рлого) одноразову допомогу. Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлена стійка втрата працездатності, ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку за кожний відсоток втрати ним про­фесійної працездатності.

У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не менше п'я­тирічного заробітку працівника; його сім'ї, крім того, не менше однорічного заробітку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася після смерті.

12. Якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим вимог норма­тивних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшений лише у порядку, що визначається трудовим колективом підприємства, але не більше як на 50%. Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією по розслідуванню нещасного випадку.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--