Реферат: Комерційний банк
Саме на виконанні цих функцій і створюється той фундамент, на якому розвивається робота банку.
2. Структура та органи управління.
2.1.Заснування банку.
Організація банку являє собою досить складну процедуру та регулюється, як правило, загальним чи спеціальним (для банків) законодавством. В більшості країн необхідним є дозвіл на відкриття банку, але в ряді випадків засновники можуть обмежитись простою реєстрацією.
В США реєстрація нового банку суворо регламентована. Щоб почати діяльність, банк повинен отримати чартер чи ліцензію від влади відповідного штату (банк штату) чи ж зробити запит контролеру грошового обігу про видачу федерального чартеру (національний банк). При цьому слід виконати ряд умов, стосовно капіталу банка, його майбутніх операцій, якості управління і т.д.
При отриманні федерального чартера банк може бути організований не менше як 5 особами. Величина капіталу повинна відповідати мінімальним нормам, що встановлюються законодавством та залежать віл чисельності населення пункта, де організовується банк (для національних банків 100-200 тис. доларів, в крупних фінансових центрах значно більше). Далі, в заявці, що подається на ім`я контролера, повинні бути вказані фамілії та адреси засновників, кількість акцій, на які підписались засновники, одобрювальна резолюція трьох офіційних представників. Крім того, додається проспект банківського уставу, сертифікат про структуру капіталу та ряд інших документів.
При розгляді заяв до уваги приймається дуже багато факторів: умови створення, достатність капіталу, перспективи отримання прибутку, компетенція керівного складу, потреба в новому банку, де він створюється і т.д.
Органи влади ретельно аналізують конкурентну ситуацію в районі, де він створюється: чи не ущимить створення банку інтереси вже існуючих банків, чи не виникне загроза невідповідної концентрації. В цілому десь біля половини всіх заявок, що подаються, відкидаються контролером грошового обігу за тими чи іншими мотивами.
Видача ліцензії на право проведення операцій діє і в багатьох інших країнах.
В Німеччині, наприклад, дозвіл на відкриття банку видає Федеральне відомство по контролю за банкам, яке втановлює обов`язкові вимоги для банківських установ. Для отримання ліцензії засновники повинні мати:
- початковий капітал не менше 6 млн. марок;
- двух “надійних” та “професійно підготованих” виконавчих директорів.
Банк повинен бути організований лише в формі акціонерної компанії чи партнерської фірми.
В Швейцарії засновники повинні звертатися за ліцензією в Федеральну банківську комісію. Основні вимоги:
- банк повинен точно визначити характер і сферу своїх ділових операцій та передбачити таку систему організації, що б забезпечила їх виконання;
- банк повинен мати мінімальний капітал, що повністю оплачується;
- особи, шо очолюють банк, мають мати хорошу репутацію та мати кваліфікацію, необхідну для управління банком;
- більшість керівників повинні бути резидентами Швейцарії.
За звичай комісія вимагає наявність мінімального капіталу у розмірі 29 млн. швейцарських франків, який необхідний для його твердих позицій та активної діяльності на міжнародному фінансовому ринку.
В Японії жоден банк не може бути започаткований без спеціальної ліцензії міністерства фінансів. Для отримання останньої засновники повинні забезпечити відповідність капіталу, активів та пасивів банку встановленим стандартам, володіти необхідним досвідом та знаннями та мати певний соціальний статус. Банк повинен бути організований у формі акціонерного товариства і мати капітал не менше 1 млрд. йен. В назві банку повинно фігурувати слово “гінка” (банк).
Разом з заявою засновники повинні представити:
- детальне обгрунтування необхідності створення банку;
- сертифікат про заснування та копію реєстраційного свідотства;
- протокол засновчих зборів;
- прогноз отримання прибутку на найближчі три роки;
- curriculum vitae членів ради директорів та аудиторів;
- список крупних акціонерів з вказанням місця проживання, громадянства, роду заннять та кількості придбаних акцій;
- баланс банка;
- перелік всіх філіалів банка.