Спостерігаються й такі стійкі характерологічні особливості як чутливість, підвищена залежність від інших людей, соціальна боязнь.

Отримані результати досліджень були враховані нами при побудові реабілітаційної програми.

У четвертому розділі “Експериментальне обгрунтування методики фізичної реабілітації дітей з церебральним паралічем другої групи важкості захворювання” подано організацію основного педагогічного експерименту, розробку експериментальної програми фізичної реабілітації школярів з церебральним паралічем та визначення її ефективності.

На цьому етапі дослідження із загальної кількості школярів 13-15 років, які взяли участь у констатуючому експерименті, були задіяні лише ті школярі, яким 1 вересня 2001 р. виповнилося 14 років і які хворіли на диплегію та геміпаретичні форми ДЦП, в кількості дев’яти осіб.

У розробленій нами реабілітаційній програмі було реалізовано такі основні завдання: 1) сприяння нормалізації дихання; 2) формування правильної постави, поліпшення координації діяльності аналізаторних систем; 3) тренування рівноваги, поліпшення загальної рухливості і координації рухів; 4) набуття життєвоважливих прикладних навичок з метою інтеграції дітей-інвалідів у суспільне життя з використанням традиційних і нетрадиційних засобів фізичного виховання.

До експериментальної програми, окрім традиційних відновлювальних заходів (ЛФК, масаж, фізіотерапевтичні процедури, медикаментозне лікування та ін.), було введено нетрадиційні засоби фізичного виховання: спеціальні дихальні вправи, фізичні вправи спрямовуючого впливу (для формування правильної постави, корекції порушень просторового сприйняття, тренування вестибулярного апарату і м’язового відчуття, поліпшення координації рухів), рухливі ігри та вправи на тренажерних пристроях.

Водночас нами застосовувалися: йод-електрофорез на пошкоджені кінцівки (тривалість процедури 15-20 хв через день; курс лікування – 15 процедур); йодо-бромні ванни з температурою 37-38ºС (тривалість процедури – 15-20 хв через день; курс лікування – 20 процедур); парафіно-озокеритові аплікації на пошкоджені кінцівки температурою 45-48ºС (тривалість – 20 хв.; курс лікування – 10 процедур); масаж м’язів (при підвищеному тонусі – розслаблювальні прийоми, при ослаблених м’язах – зміцнювальні), що постійно поєднувався з масажем комірцевої зони.

Реалізація поставлених завдань планувалася нами на місяць (оперативне планування), на етап (поетапне планування), на півріччя (поточне планування), на весь навчальний рік (перспективне планування). Річне планування (зі всіма його формами) передбачало поступове збільшення фізичних навантажень за обсягом та інтенсивністю. Загальний розподіл часу на розвиток рухових якостей наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл затраченого часу на розвиток рухової функції і фізичних якостей у річному циклі тренувальних занять (в хв.)

Потужність тренувального навантаження визначалася за формулою О.С. Куца у нашій модифікації:

Р тр. = Р спок. + 60 % (Р макс. – Р спок.), де

Р тр. – частота пульсу під час тренувального навантаження;

Р спок. – частота пульсу в умовах спокою перед заняттям;

Р макс. – максимально допустима частота пульсу для школяра певного віку

Р макс. визначається за формулою:

Р макс. = Р спок. + 70%_. Р спок., якщо Р спок. < 80 уд/хв

Р макс. = Р спок. + 50%_. Р спок., якщо Р спок. > 80 уд/хв.

Проаналізувавши дані інших авторів (Г.Н.Грец, Ю.А. Гросс, Лі Єн Сан) щодо розвитку рухової функції і фізичних якостей, можна ствердити, що не всі методи рівнозначні. Тому для розвитку сили, швидкісно-силових якостей, витривалості ми використовували коловий метод, для розвитку гнучкості – повторний, для розвитку швидкості і спритності – інтервальний.

Впровадження експериментальної програми у процес фізичного виховання учнів 14-15 років засвідчило високу ефективність використаних і апробованих засобів і методів фізичної реабілітації та поліпшило рівень соматичного здоров’я, рухову функцію і психічний стан учнів.

Вихідною концепцією при проведенні описаних у цьому розділі досліджень був комплексний підхід, зміст якого полягав у застосуванні фізіотерапевтичних методів у поєднанні з традиційними і нетрадиційними засобами фізичного виховання.

Реалізація завдань основного етапу педагогічного експерименту позитивно вплинула на соматичне здоров’я учнів 14-15 років.

Таблиця 2

Динаміка показників соматичного здоров’я учнів 14-15 років за 2001-2002 навчальний рік (n – 9)

За даними таблиці 2, стосовно всіх показників соматичного здоров’я відбулися позитивні зміни: життєвий індекс зріс на 6,83 мл/кг у хлопців і на 10,19 мл/кг – у дівчат; силовий індекс відповідно – на 2,95 і 1,97%; індекс Робінсона – на 2,24 і 2,21 ум.од.; індекс Руф’є зменшився у хлопців на 2,56 відн.од. і у дівчат – на 2,16 відн.од. Істотні розбіжності були встановлені тільки у дівчат за показником життєвого індексу та у хлопців з індексом Руф’є – Р < 0,01. За всіма іншими показниками соматичного здоров’я розбіжності виявилися незначними (Р > 0,05).

За якісною оцінкою отриманих результатів, у показниках соматичного здоров’я учнів також відбулися позитивні зміни. Наприкінці педагогічного експерименту кількість учнів з церебральним паралічем, у яких виявився середній рівень кількісних показників стану здоров’я, зросла від 28,5 до 36,6 %, відповідно зменшилася кількість учнів з нижче середнього на і низьким рівнем – на 3,7 і 4,3 %.

Отримані дані педагогічного експерименту значною мірою засвідчили підвищення рівня розвитку рухової функції і фізичних якостей школярів з цере бральним паралічем (рис. 1, рис.2).

Експериментальна програма дозволила значно збільшити як загальний обсяг рухової активності, так і фізкультурно-оздоровчу його частину.

Контрольні вимірювання і оцінка рухової активності учнів з церебральним паралічем на основі розроблених нами оцінювальних таблиць засвідчили значну вірогідність розбіжностей між вихідними і кінцевими результатами педагогічного експерименту. Загальна рухова активність у хлопців збільшилася на 5,81%, фізкультурно-оздоровча – на 7,54 %; у дівчат відповідно – на 6,2 і 6,46%. У всіх випадках рівень вірогідності – Р < 0,001.

За всіма досліджуваними показниками рухової функції неповносправних учнів (таблиця 3) відбулися значні зміни (Р < 0,05- 0,001).

Таблиця 3

Характеристика показників рухової функції учнів 14-15 років з церебральним паралічем