Маріуполь – 2008

Зміст

Вступ. 3

Коносамент: характеристика його умов. 4

Висновки. 14

Список використаної літератури. 15

Вступ

Якщо прослідити історико-правові корені договору морського перевезення вантажу, то він формувався як зобов’язання сторін економічного характеру на довірі сторін, їх ризику і майновій відповідальності. Його становлення здійснювалася у загальному контексті правового регулювання морської торгівлі, забезпечення береговою інфраструктурою та правовими засобами зменшення ризику від морської стихії.

З появою стабільних вантажопотоків та стабілізацією ринків з’явилось лінійне сполучення, виникли чартерні перевезення та перевезення за коносаментом. Відповідно під впливом провідних морських держав стали уніфіковуватися норми про морські перевезення вантажу, що сприяло їх регулюванню поза цивільними кодексами. Одночасно стало формуватися правове становище вантажовідправника, власника судна – перевізника, та вантажоотримувача.. На види і характер цього договору впливає специфіка вантажопотоків, уніфікація безпеки, що сприяло уніфікації законодавства.

При перевезеннях морським вантажним транспортом коносамент є одним із основних інструментів в правочинах, пов'язаних з використанням морських суден.

Він використовується як у трамповому (при укладенні договору фрахтування на рейс), так і в лінійному судноплавстві. В трамповому судноплавстві коносамент, виданий згідно з чартером, передусім виконує роль розписки в прийнятті вантажу до перевезення, а також є доказом укладення і виконання договору перевезення вантажу морем. У лінійному судноплавстві, крім вказаного, коносамент виконує ще одну важливу функцію: він є вантажорозпорядчим документом. Коносамент є письмовим документом, який видається капітаном судна або агентом перевізника. Він встановлює факт навантаження на борт судна, а також підтверджує зобов'язання перевізника перевезти вантаж у порт призначення і видати його відповідній особі. Коносамент уособлює і «замінює» собою вантаж, що дає змогу його держателю розпоряджатися вантажем.

Коносамент: характеристика його умов

Особливості ж формування законодавства України про морські перевезення були пов’язані з проблемами набуття державної самостійності і приєднанні України до Міжнародної морської організації і міжнародних конвенцій, що вимагає врахування міжнародних правил перевезень при розробці та застосуванні вітчизняного законодавства.

Україна, як морська держава, має 8 портів, потужну суднобудівельну й ремонтну інфраструктуру. Ринкові перетворення та проведена в їх руслі приватизація на морському транспорті в Україні породили нові категорії власників та суб’єктів підприємницької діяльності на транспорті, з’явилась конкуренція, змінилися морська інфраструктура і законодавство і закономірно - спрямування й характер договорів на перевезення морським транспортом.

Із втратою державного планування та регулювання вантажопотоків морські перевезення в умовах ринку стали регулюватися на засадах приватного права. При цьому враховуються приватні інтереси підприємців і публічні інтереси держави щодо безпеки судноплавства, збереження довкілля, оподаткування тощо. Такі зобов’язання є передумовою діяльності перевізника вантажу морським транспортом.

Особливо суттєві зміни відбулися в цивільному законодавстві, яке багато в чому гармонізовано із кращими досягненнями світової цивілістики. Україна стала учасницею цілого ряду конвенцій та інших договорів з морського права, що не могло не позначитися на регулюванні морських перевезень вантажу.

Але прорахунки в організації діяльності торговельного флоту, недосконалі окремі напрямки законодавства, нездатність швидкого переорієнтування договірної практики на ринкові засади, ігнорування особливостей міжнародного приватного права приводять до того, що держава багато в чому втрачає свої позиції.

З моменту прийняття нового Кодексу торговельного мореплавства (далі КТМ України) пройшло небагато часу, але стало зрозуміло, що деякі його норми не сприяють розвитку розвитку торгового флоту, регулюванню вантажопотоків. Його норми також не повною мірою відповідають нормам Цивільного кодексу України (далі ЦК України). Транспортні зобов’язання, на жаль, не стали предметом спеціального дослідження науковців-юристів. Особливо це стосується морських перевезень, які досліджуються обмеженим колом спеціалістів з морського права.

На цьому тлі правове регулювання морських перевезень вантажу стало потребувати приведення його у відповідність з новим цивільним законодавством та реаліями ринкової економіки. Так, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України та “Заходами щодо забезпечення виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України” передбачено вдосконалення транспортного законодавства і прийняття низки законів щодо врегулювання транспортної інфраструктури і транспортних зобов’язань.

Коносамент (Bill of Lading) – це документ, що видається перевізником або його агентом відправнику вантажу як посвідчення прийняття вантажу для перевезення морським шляхом. Коносамент виконує три основні функції: засвідчує прийняття перевізником вантажу для перевезення, є товаророзпорядчим документом (надає право власнику оригіналу розпоряджатися вантажем), засвідчує укладання договору перевезення вантажу морським шляхом, за яким перевізник зобов'язується доставити вантаж проти представлення документа.

Коносамент виконує три основні функції:

1) засвідчує прийняття вантажу для перевезення;

2) являється товаросупроводжуючим документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний;

3) свідчить про укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, по якому перевізник зобов'язується доставити вантаж проти надання документів. В коносаменті містяться дані про назву судна, його власника, тоннаж судна, назву портів завантаження й розвантаження, суму фрахту і місце його оплати, кількість виданих екземплярів, в тому числі оригіналів, та ін. На полях коносаменту, оскільки він являється розпискою судновласника за товари, міститься їх опис. Підписується коносамент капітаном чи судноплавним агентом.

Коносаменти можуть бути таких видів: іменний (вказує одержувача вантажу), на пред'явника і ордерний (виданий за "наказом відправника" або за "наказом одержувача").

Судовий чи морський коносамент являє собою транспортний документ для товарів, перевезених по морю. Коносамент може виступати в трьох різних якостях.

По-перше, він є свідченням про укладення контракту на перевезення між судноплавною компанією, з одного боку, і або експортером, або іноземним покупцем, з іншої, відповідно до якого здійснюється транспортування товарів морем.

По-друге, коносамент є розпискою за товари, прийняті на борт судна, і містить визначені подробиці про стан цих товарів. В залежності від ступеня та детальності цих подробиць виділяють:

1) Чистий коносамент - це коносамент, що не містить ніяких зауважень судноплавної компанії про дефектність товарів чи упакування.

2) Нечистий коносамент (коносамент із застереженнями) може містити висновок про те, що отримані товари чи їх упакування ушкоджені (зазначеним образом).

3) Отриманий для відвантаження. Цей коносамент містить твердження, що дана судноплавна компанія зберігає товари, призначені для відвантаження. Коносамент такого типу звичайно використовується, якщо товари упаковані в контейнери на чи заводі на складі експортера, а потім перевезені на борт судна. Транспортна компанія індосує отриманий для завантаження коносамент для підтвердження того, що вона взяла ці контейнери під свою відповідальність. Використовується також термін "контейнерний коносамент".

По-третє, після підписання експортером коносамента він стає документом, який надає право власності. Це означає, що власник цього коносаменту має право на володіння зазначеними товарами.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--