Реферат: Контрольна робота з Логістики 2
- міжнаціональні.
Створення макрологістичних систем обумовлене необхідністю забезпечити чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення економічного стану на глобальному рівні. Під час створення макрологістичних систем особливу увагу приділяють взаємо погодженню інтересів кожного учасника незалежно від його ролі у створеній системі.
Цілі створення макрологістичних систем можуть значною мірою відрізнятися від цілей і критеріїв синтезу мікрологістичних систем. У більшості випадків критерій мінімуму загальних логістичних витрат використовується і під час синтезу макрологістичних систем. Однак найчастіше критерії формування макрологістичних систем визначаються екологічними, соціальними, військовими, політичними та іншими цілями. Наприклад, для поліпшення екологічної ситуації в регіоні може бути створена макрологістична система оптимізації транспортних (вантажних) регіональних потоків, що вирішує задачі оптимізації маршрутів, розв’язання транспортних потоків, переключення з одного виду транспорту на інший. З погляду державних органів управління, які також можуть брати участь у створенні макрологістичної системи, позитивний ефект може виражатися, наприклад, у поліпшенні загальної економічної ситуації в регіоні, країні або між державами.
Таким чином, макрологістична система є високо інтегрованою інфраструктурою економіки регіону, країни або групи країн.
Мікрологістична система охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи підприємств, об’єднаних на корпоративних засадах. До мікрологістичної системи належать технологічно пов’язані виробництва, об’єднані єдиною інфраструктурою, які працюють на єдиний економічний результат. Мікрологістичну систему підприємства можна подати у вигляді основних підсистем: закупівлі, виробництва і збуту.
Закупівля - підсистема, яка забезпечує надходження матеріального потоку в логістичну систему.
Планування та управління виробництвом - ця підсистема приймає матеріальний потік від підсистеми закупівель та управляє ним в процесі виконання різних технологічних операцій, які перетворюють предмет праці в продукт праці.
Збут - підсистема, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з логістичної системи.
Як бачимо, елементи логістичних систем різноякісні, але одночасно сумісні. Сумісність елементів забезпечується єдністю цілі, якій підпорядковане функціонування кожного з елементів логістичної системи.
Іноді в економічній літературі можна зустріти думку, що мікрологістичні системи є окремими ланками макрологістичних систем. Однак це не завжди так. Виробничо-господарські структури, які входять у макрологістичну систему і є юридично незалежними, можуть виконувати усі вимоги і функції даної системи, сприймаючи їх як фактор зовнішнього середовища. При цьому свою внутрішньовиробничу і господарську діяльність вони можуть здійснювати традиційно.
З іншого боку, підприємство, яке функціонує на основі логістичної концепції, може не входити в макрологістичну систему, тим більше якщо її немає. Воно будує свою діяльність як локальна мікрологістична система, що адаптується до динамічного зовнішнього середовища.
Залежно від виду логістичних ланцюгів логістичні системи поділяються на:
- логістичні системи з прямими зв’язками - це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача без посередників, на основі прямих господарських зв’язків.
- ешелоновані (багаторівневі) логістичні системи - це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача за участю як мінімум одного посередника.
- гнучкі логістичні системи - системи, у яких доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв’язками, так і за участю посередників.
2. Цілі та сутність наукового управління запасами.
Специфіка формування та використання запасів зумовлена їх призначенням у суспільному відтворенні і полягає, по-перше, в забезпеченні безперервності і планомірності процесу виробництва та реалізації продукції, по-друге, в мобілізації внутрішніх виробничих резервів. Для уточнення класифікації запасів, визначено основні групи факторів впливу на їх склад і структуру, а саме: постачання, виробництва, збуту.
Розробка ефективної логістичної системи управління запасами є запорукою успішного функціонування підприємств в умовах економічних обмежень. Для її реалізації необхідно:
• впроваджувати систему контролю за використанням запасів у виробничому процесі з метою оптимізації витрат на транспортування, зберігання та підготовку до запуску у виробництво;
• підвищити інтенсивність використання запасів через прискорення їх обертання.
В даний час використання концепції логістики в управлінні запасами розглядається підприємствами в якості одного з резервів по досягненню конкурентної переваги. Це пояснюється посиленням конкурентної боротьби, як між товаровиробниками, так і між посередниками, ускладненням технологій виробництва та розподілу продукції, появою великої кількості нових видів продукції та їх модифікацій, які призначені для різноманітних і часто вельми специфічних вимог споживача. Відповідно збільшується кількість не тільки готових виробів, але і матеріальних ресурсів, необхідних для їх виготовлення.
Процеси управління виробництвом товарів і їх розподілом надзвичайно ускладнюються по всій логістичного ланцюга, отже, ускладнюються процедури управління та контролю проходження матеріальних потоків по ланках логістичного ланцюжка. Це вимагає підвищення ефективності розподілу ресурсів усіх видів, у тому числі перебувають у формі товарно-матеріальних запасів.
Жодне сучасне виробництво не може обійтися без функцій зберігання сировини і матеріалів, напівфабрикатів та комплектуючих виробів, інструментів та інвентарю.
Багато результуючі показники господарської діяльності підприємства значною мірою залежать від того, як вирішуються проблеми, пов'язані зі зберіганням товарно-матеріальних запасів і підтримкою певного їх рівня, оптимізація якого може бути здійснена за рахунок використання логістики.
Виникнення запасів обумовлене природними природними і економіко-технологічними умовами. Необхідність утворення запасів пов'язана також з поділом праці, умовами виробництва і споживання товарів, які роз'єднані як в часі, так і в просторі.
Сучасне підприємство, щоб випускати певну продукцію, змушене отримувати різні матеріальні ресурси від багатьох інших підприємств і організацій, у тому числі територіально віддалених від нього.
Так як постачання сировини і матеріалів від постачальника до споживача в більшості випадків здійснюється періодично, а їх споживання відбувається, як правило, безперервно і тому не збігається у часі з надходженням, то для забезпечення безперебійної роботи підприємство змушене створювати певні запаси потрібних йому матеріалів, сировини напівфабрикатів , палива та ін ресурсів.
Запаси представляють собою значну частину оборотних коштів будь-якого підприємства і відповідно тягнуть за собою більшу частину капіталовкладень, тому так важливо, щоб запасами управляли ефективно, а капіталовкладення в них не ставали невиправдано великими.
Тим не менш, багато підприємств, особливо в Росії, не приділяють особливої уваги контролю рівня запасів, недооцінюють необхідність їх оптимізації, в результаті звичайною ситуацією є вкладення в запаси набагато більшого обсягу фінансових коштів, ніж це дійсно необхідно.
При визначенні оптимального розміру запасів будь-яке підприємство шукає компроміс між двома різноплановими вимогами: