Реферат: Контрольна робота з Логістики 2
необхідно уникнути створення зайвих (наднормативних) запасів, які збільшують логістичні витрати і відволікають оборотний капітал.
Найбільша і постійна турбота з приводу запасів пов'язана з їхньою вартістю. У бухгалтерському балансі підприємства запаси відображаються як активи. Проте з цього зовсім не випливає, що збільшення запасів завжди має позитивний ефект. Якщо виходити із створення найбільшого запасу готової продукції, то підприємство ризикує зробити більше товарів, чим зможе продати. Слід також враховувати, що витрати зберігання матеріальних запасів займають друге місце після виробничих витрат. При цьому запаси готової продукції коштують набагато дорожче, ніж запаси сировини або напівфабрикатів у незавершеному виробництві. Витрати на зберігання матеріальних запасів значні, тому прибуток на капітал, вкладений у матеріальні запаси, повинна бути також висока і не менше, ніж від іншого використання такої ж суми грошових коштів з аналогічним ризиком. Зайві матеріальні запаси часто розглядаються як «марнотратство».
Підприємство може знизити витрати на зберігання, встановивши дуже низький рівень товарно-матеріальних запасів. Однак занадто низький рівень матеріальних запасів і їх часта недостача також можуть дорого обійтися фірмі. У ситуації, коли з'являється покупець товару, а товар відсутній на складі, говорять про дефіцит запасу, який часто веде до втрати клієнтів. Дефіцит виникає як через недостатнє запасу, так і з-за ненадійного джерела постачання. Рішення даної проблеми полягає в знаходженні компромісу між витратами на створення матеріальних запасів і витратами на їх зберігання.
При управлінні запасами в логістиці до формування та підтримання запасів пред'являються наступні вимоги:
- Розмір запасу повинен бути достатнім для забезпечення безперервності процесів виробництва і обігу, тобто безперервності потоку товарно-матеріальних цінностей.
- Запас повинен бути максимально скорочений, а його мобільність повинна бути максимально високою, оскільки це рівнозначно скороченню витрат як у сфері виробництва, так і в сфері обігу.
- Витрати, пов'язані з набуттям і зберіганням запасів, повинні прагнути до мінімуму, що має забезпечити зниження втрат від іммобілізації оборотних коштів у запасах.
Проблема управління запасами конкретизується в наступних питаннях:
o Який рівень запасів потрібно мати на кожному підприємстві для забезпечення необхідного рівня обслуговування споживачів?
o В чому полягає компроміс між рівнем обслуговування споживача і рівнем запасів у логістичній системі?
o Які обсяги запасів повинні бути створені на кожній стадії логістичного і виробничого процесу?
o Чи повинні товари відвантажуватися безпосередньо з підприємства?
o Чи існує компроміс між вибраним способом транспортування і запасом?
o Які загальні рівні запасів на даному підприємстві, пов'язані зі специфічним рівнем обслуговування?
o Як змінюються витрати на підтримку запасів в залежності від зміни кількості складів?
o Як і де слід розміщувати страхові запаси?
Управління запасами в логістиці включає досягнення наступних основних цілей:
- Раціонального розміщення запасів у сфері виробництва і споживання.
- Формування оптимального обсягу, структури і рівня запасів.
- Оперативного обліку та контролю за станом запасів.
- Оперативного регулювання запасів у різних ланках логістичного ланцюга.
Отже, проблема оптимізації запасів в логістиці полягає у знаходженні компромісу між двома різноплановими вимогами: скороченням розмірів запасів, недопущення дефіциту і безперебійним товаропостачання.
Досягнення зазначених цілей передбачає вирішення наступних завдань:
- Вдосконалення нормування витрат матеріальних ресурсів і запасів у сфері виробництва та обігу.
- Прискорення просування ресурсів від місця виробництва до місця споживання.
- Прискорення оборотності запасів у всіх ланках товароруху.
- Доведення рівня запасів до необхідного мінімуму і обмеження часу їх перебування на складах мінімальними термінами.
- Мінімізації запасів сировини, матеріалів і готової продукції.
- Залучення в господарський оборот і максимального використання наднормативних, неліквідних матеріальних ресурсів.