Реферат: Контрольная по рискам
- ретельне вивчення й аналіз валютних ринків.
Також, для обмеження валютних ризиків застосовується страхування.
Страхування - це процес зменшення ризику можливих втрат. Фірма може прийняти рішення страхувати усі ризики, не страхувати нічого або щось вибірково.
Відсутність страхування може мати дві причини. По-перше, фірма може не знати про ризики або можливості зменшення цих ризиків. По-друге, вона може вважати, що обмінні курси або процентні ставки будуть залишатися незмінними або змінюватися в її користь. У результаті фірма буде спекулювати: якщо її очікування виявляться правильними, вона виграє, якщо ні - вона понесе збитки.
Страхування всіх ризиків - єдиний засіб їх цілком уникнути. Проте фінансові директори компаній віддають превагу вибірковому страхуванню. Якщо вони вважають, що курси валют або процентних ставок зміняться несприятливо для них, то страхують ризик, а якщо зміни будуть в їхню користь - лишають ризик непокритим.
Ще одним методом управління валютним ризиком є аналіз змін курсів валют. Такий аналіз буває фундаментальним і технічним.
Фундаментальний аналіз зміни курсів валют заснований на припущенні, що основні зміни курсів відбуваються під дією макроекономічних чинників розвитку економік країн-емітентів валюти. Аналітики, що прираховують себе до фундаменталістів, уважно відслідковують базові показники макроекономічного розвитку окремих країн і прогнозують зміни курсів валют у довгостроковій перспективі.
Технічний аналіз заснований на положенні про те, що макроекономічні показники в короткостроковій і середньостроковій перспективі мало відбиваються на змінах курсів валют. Більше того, курси валют можна з винятковою точністю прогнозувати тільки за допомогою методу технічного аналізу, основою якого є математична система. Технічний аналіз простежує тенденцію коливань курсів валют і дає сигнали до купівлі та продажу.
26. Критерій прийняття рішень, коли невідомий розподіл ймовірностей. Критерій Бернуллі-Лапласа.
Для особи приймаючої рішення, що діє в умовах невизначеності і неможливості одержання додаткової інформації про невизначені фактори, елементами опису ситуації є:
- безліч припустимих стратегій (безліч можливих альтернатив дій особи, що приймає рішення) А={A1, A2, ..., Am};
- безліч можливих станів зовнішнього середовища (безліч гіпотез) Z={Z1, Z2, ..., Zn}
Передбачається, що на безлічі відносин А*Z можна задати деяку функцію корисності f(Ai, Zj), що виступає як міра бажаності чи корисності відповідної альтернативи . Якщо безлічі A і Z кінцеві, то міра для оцінки ефективності дій особи, що приймає рішення (корисність результатів) представлена у вигляді матриці. Кожне конкретне значення елемента матриці еіj = f(Ai, Zj) характеризує вибір i-стратегії (альтернативи Ai) при стані зовнішнього середовища Zj.
Критерій Бернуллі-Лапласа.
Допустимо, що імовірності невідомі. За цим критерієм допускається, що імовірності рівні. Критерій приводиться на прикладі наведеному нижче. (Табл. )
Рішення брокера | Обсяг угод на ринку | ||
зменшиться | збільшиться | залишиться незмінним | |
покупка A | 5 | 18 | 1 |
покупка B | 7 | 4 | 13 |
покупка C | 14 | 6 | 3 |
P | 1/3 | 1/3 | 1/3 |
Таблиця 4. Критерій Бернуллі-Лапласа.
Оптимальне рішення:
X = max S ( aij * pj ).
Отже, розрахунок такий:
X1 = 5 * 1/3 + 18 * 1/3 + 1 * 1/3 = 17
X2 = 7 * 1/3 + 4 * 1/3 + 13 * 1/3 = 8
X3 = 14 * 1/3 + 6 * 1/3 + 3 * 1/3 = 7.7
Брокеру доцільніше купити акції А.
Практичні рекомендації з застосування критеріїв:
Критерій Вальда найкраще використовувати тоді, коли фірма бажає звести ризик від прийнятого рішення до мінімуму