Реферат: Конвенція ООН про незалежні гарантії та резервні акредитиви

a) обумовлений в зобов’язанні або випливає з умов зобов’язання; або

b) іншим чином узгоджений між гарантом ( емітентом і беніфіциаром.

Стаття 22. Визначення застосовного права

У відсутність вибору права відповідно до статті 21 зобов’язання регулюються правом держави, де розміщене комерційне підприємство гаранта/емітента, в якому зобов’язання було видане.

Висновок

гарантія акредитив конвенція зобов'язання

Міжнародні розрахунки здійснюються банківськими установами. У зв’язку з цим з організаційно-технічного погляду міжнародні розрахунки — це регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов’язаннями, які виникають між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Основними суб’єктами міжнародних розрахунків є експортери та імпортери, а також банки, що їх обслуговують. Усі вони вступають у відповідні відносини, які пов’язані з рухом товаророзпорядчих документів і операційним оформленням платежів. При цьому провідна роль у міжнародних розрахунках належить банкам.

Існують документарні та недокументарні форми міжнародних розрахунків. Акредитив та гарантія відносяться до документарних розрахунків, і завдяки таким формам розрахунків дуже зручно купувати та продавати товари на міжнародному ринку.

Список використаних джерел

1. Козак Ю.Г., Логвінова Н.С. Міжнародні комерційні угоди та розрахунки нормативно-правове регламентування. - К: ЦУЛ, 2010 – 646 с.

2. http://www.terrabank.com.ua/korporativnym_klntam/dokumentarn_operats/garantja/

3. http://www.business09.com.ua/?p=51

4. http://capitaltimes.com.ua/slovar/show/id/46