Реферат: Координація боротьби з організованою злочинністю і корупцією в Україні та за кордоном
У Республіці Хорватія фактично відсутня спеціалізована правова установа чи служба, яка б займалася комплексно проблемою корупції. Це означає, що поза увагою залишаються соціальні причини, а головне — громадська думка стосовно цього лиха. Ось чому Хорватська спілка роботодавців та інші об’єднання бізнесменів вимагають створення незалежного надвідомчого правового інституту — Комітету боротьби з корупцією та порушеннями етики державної служби.
В Японії у 80-ті роки почали створюватися спеціальні поліцейські формування по боротьбі з організованою злочинністю (борьокудан). У 1978 році на параді начальників штабів поліцейських підрозділів усіх префектур було засновано постійно діючу комісію по боротьбі з організованою злочинністю, очолювану заступником начальника Головного поліцейського управління.
У Головному поліцейському управлінні у другому слідчому відділенні Кримінального департаменту було створено сектор по боротьбі з організованою злочинністю. У 1979 році в Головному поліцейському управлінні і в усіх префектурних підрозділах поліції сформовано консультативні відділи по роботі з громадянами, які постраждали від посягань з боку борьокудан. У Головному поліцейському управлінні та штабах префектурних підрозділів поліції (а також в органах поліції великих міст) було засновано інформаційні центри щодо збору та оперативного обміну інформацією про великі злочинні організації (зараз по всій країні). Крім того, у 1987 р. у Головному поліцейському управлінні заснований Центр збору інформації про діяльність борьокудан за кордоном.
Певний досвід боротьби з корупцією та організованою злочинністю накопичено у США. Тут організована злочинність уперше стала предметом обговорення на “високому рівні” ще у 1929 році, коли її вивченням займалася так звана “Комісія Цікершема”. З того часу ця проблема неодноразово знаходилася у центрі уваги комісій, комітетів та підкомітетів, що створювалися згідно з рішенням Конгресу чи Президента, які в результаті довгого та ретельного вивчення різних аспектів боротьби з організованою злочинністю розробили рекомендації, що було покладено в основу федеральних законів.
Згідно з Програмою боротьби з організованою злочинністю Федеральним урядом було створено об’єднання – “Ударні сили”, що діє під загальним керівництвом Міністерства юстиції США та в тісному контакті з правоохоронними органами штатів. Їх головним завданням є виявлення груп організованої злочинності, а також пошук доказів злочинної діяльності учасників незаконного підприємництва.
З метою виконання поставлених завдань кожна ударна група має у своєму складі державних обвинувачів і оперативних співробітників ФБР, Адміністрації по застосуванню законів про наркотики (АПЗН), Бюро внутрішніх доходів, Служби еміграції і натуралізації, представників Берегової охорони та Митної служби США.
Таким чином, кожний підрозділ володіє можливостями тих служб, співробітники яких входять до його складу. Ефективність діяльності зазначених федеральних формувань базується на об’єднанні зусиль найбільш досвідчених співробітників правозастосовчих органів.
Правовий режим діяльності ударних груп визначається кримінально-процесуальним законодавством і спеціальними інструкціями Міністерства юстиції США.
Прогресу у розслідуванні справ і переслідуванні організованої злочинності сприяло здійснення Програми оперативних відділів у Міністерстві юстиції. В її рамках у червні 1970 р. було створено Національну раду з планування боротьби з організованою злочинністю і координації дій у цій галузі; розроблено систему оцінок та контролю роботи оперативних відділів; визначено мету та завдання у порядку пріоритетності для орієнтації діяльності.
З метою розбити та паралізувати організовані злочинні синдикати було створено Президентську комісію з вивчення організованої злочинності.
Діяльність спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю координується виконавчою владою.
У Республіці Корея (Південна) засновано спеціальну комісію з 15 осіб, яка знаходиться у прямому підпорядкуванні Президента, що діє відповідно до Закону Республіки Корея “Про боротьбу з корупцією” і контролює всі питання, пов’язані з ходом виконання Програми боротьби з корупцією. Комісія складається з видатних політичних діячів, юристів, професорів відомих університетів та лідерів народних рухів; Головою Комісії призначено колишнього міністра освіти. Уряд до цієї групи залучив лише одну посадову особу, міністра координації урядової політики, який виступає координатором дій Уряду і Комісії. До компетенції останньої входить: відстеження та викриття проявів корупційної діяльності в урядових структурах; звернення до відповідних органів за питань проведення розслідування фактів корупції, видання рекомендацій уряду і т.ін. Технічний персонал складається з 30 державних службовців та представників громадськості.
Водночас, за вказівкою Президента Республіки Корея, новостворена комісія найближчим часом має здійснити грунтовні дослідження через опитування громадськості щодо рівня корумпованості окремих державних агенцій. На основі досліджень буде складено і оприлюднено так звані “індекси” корумпованості міністерств та відомств Республіки Корея, визначено пріоритетні напрями діяльності Комісії.
Сприймаючи проблему корупції як одну з головних загроз національній безпеці країни, Уряд Республіки Корея у жовтні 1999 р. прийняв комплексну стратегію боротьби з корупційними проявами у всіх сферах внутрішнього життя держави, одним з основних пунктів якої є започаткування і розвиток антикорупційної інфраструктури в системі державної влади і управління на основі нового законодавства по боротьбі з корупцією та організація під головуванням Президента так званого Антикорупційного комітету як координуючого загальнонаціонального органу у цій сфері.
Республіка Корея стала другою після США країною, яка заснувала інститут незалежного прокурора. В рамках Антикорупційного комітету при Президентові країни визначено два прокурори, які розслідуватимуть найгучніші справи по відношенню до членів уряду, відомих політичних діячів та бізнесменів. На відміну від статусу незалежного прокурора в США, законодавством Республіки Корея встановлено деякі обмеження його повноважень. Вже сьогодні закликають відомі громадські організації, депутати парламенту, політичні об’єднання до підвищення статусу та розширення повноважень незалежного прокурора, збільшення наданого йому законом максимального терміну розслідування справ з одного до шести місяців.
В Італії до Генеральної Ради по боротьбі з організованою злочинністю, створеної при Міністерстві внутрішніх справ та очолюваної міністром внутрішніх справ, входять голова поліції, головнокомандувачі карабінерів і фінансової поліції, директор Слідчого управління по боротьбі з мафією та директори служб безпеки. До завдань цього колегіального органу відносяться розробка стратегії боротьби зі злочинністю та визначення завдань для кожного поліцейського формування, раціоналізація ресурсів та засобів, що існують для боротьби з організованою злочинністю, а також перевірка досягнутих результатів.
У Франції у 1993 році створена Центральна служба по боротьбі з корупцією, на яку покладено такі важливі функції, як координація діяльності, централізація інформації, необхідної для попередження та виявлення фактів активної та пасивної корупції, зловживання службовим становищем як з боку державних службовців, так і приватних осіб, хабарництва, дій з корисливою метою, а також надання допомоги судовим властям у разі їх звернень з приводу подібних фактів.
При надходженні інформації, що свідчить про факти правопорушень, Центральна служба направляє матеріали Прокурору Республіки для проведення розслідування.
У Прокуратурі Бельгії створено Бригаду з координації боротьби з організованою злочинністю.
У Республіці Індія головною і координуючою ланкою у питаннях протидії корупції є Центральне бюро розслідувань (СВІ), де функціонує спеціальне антикорупційне управління. Відповідні підрозділи функціонують також і в поліцейських органах Індії.
Крім того, проблемами, пов’язаними з корупцією займається Центральна наглядова комісія (СVС), що має в системі державних органів Індії статус самостійної організації. Останнім часом Комісія з питань законодавства Міністерства юстиції Індії з метою більш ефективного використання СVС у боротьбі з корупцією, запропонувала Уряду законодавчо закріпити її незалежний статус, передбачивши активізацію її діяльності у напряму виявлення фактів корупційної діяльності посадових осіб на всіх рівнях адміністративного управління. Виконуючи доручення Верховного Суду Індії, законодавча Комісія розробила методику призначення відповідальних працівників СVС, окреслила їх повноваження, умови служби та звільнення з посад.
Відповідні представники Центральної наглядової комісії існують як в структурі державних органів влади, у тому числі у місцевих урядах, так і в поліцейських органах. Вони здійснюють нагляд за роботою державних чиновників з метою запобігання можливим зловживанням службовим становищем корупційного характеру.
На державному рівні боротьбу з корупцією в Ісламській Республіці Пакистан очолює Федеральне агентство розслідувань (FIA), на рівні провінцій — Антикорупційна організація. Ці організації відповідають за протидію корупції серед вищих державних чиновників, у той час як Спеціальні Суди, очолювані старшими членами трибуналу, були створені з метою притягнення до судової відповідальності посадових осіб, звинувачених у хабарництві та корупції. У 1997 році згідно із законодавчим актом Парламенту було створено ще одну владну структуру Головного Спеціального уповноваженого “Ехтесаб” (в перекладі з мови урду — звітність) з метою викорінення корупції у вищих ешелонах державної бюрократії і політичних діячів. З цією ж метою було створено спеціальний підрозділ “Ехтесаб” для проведення розслідувань і підготовки справ для передачі на розгляд Спеціальних Судів, очолюваних Суддями Вищих Судів.
Для боротьби з корупцією було також створено Бюро підзвітності, що розслідує найбільш гучні справи.
Країни Південно-Східної Азії (АСЕАН) домовилися відносно створення Центру АСЕАН з питань боротьби з транснаціональною злочинністю (АСТС) та організували для опрацювання цього питання спеціальну робочу групу.
Основними завданнями Центру буде сприяння реалізації регіональних програм боротьби зі злочинністю, виконання координуючих функцій з уніфікації законодавства і юридичної системи країн регіону. Центр також буде займатися дослідницькою роботою у сфері транснаціональної злочинності та на основі її результатів виробляти рекомендації для правоохоронних органів країн АСЕАН. З організацією Центру планується більше уваги приділяти боротьбі з торгівлею жінками і дітьми.
З огляду на зростаючу загрозу злочинних діянь у сфері банківсько-фінансової діяльності Канади, в порядку законодавчої ініціативи Міністерством фінансів та Генеральною прокуратурою до Палати Общин Парламенту подано законопроект “Про боротьбу з “відмиванням” злочинних коштів”, що передбачає комплекс державно-правових заходів щодо протидії зазначеному виду організованої злочинної діяльності.
Основним робочим органом відповідно до законопроекту, який організовуватиме діяльність, визначено Центр аналізу доповідей з питань фінансових операцій (ЦАД), на який покладаються функції стосовно збору, оцінки та реалізації інформації для правоохоронних та контролюючих органів з метою виявлення, попередження, профілактики та припинення (у тому числі через порушення кримінальних справ) злочинів, що мають у собі ознаки “відмивання” грошей.
В Оттаві було проведено Національний форум з проблем організованої злочинності, на якому були присутніми представники федеральних служб, поліції, адвокати, провінційні законодавчі діячі, представники університетів та ділових кіл. Учасники Форуму дали рекомендацію Уряду Канади щодо створення національних та регіональних координаційних комітетів, які здійснюватимуть боротьбу з організованою злочинністю.