Реферат: Корекція функціональної активності слинних залоз при зубному протезуванні хворих з гіпосалівацією
Об'єкт дослідження – хворі зі зниженою функціональною активністю слинних залоз, що користуються знімними зубними протезами; експериментальні тварини з моделлю гіпосалівації.
Предмет дослідження – розробка, обґрунтування й оцінка ефективності застосування спеціального гелю для корекції функціональної активності слинних залоз в хворих з гіпосалівацією, що користуються знімними зубними протезами.
Методи дослідження: експериментальні на тваринах – для вивчення нешкідливості і специфічної ефективності розробленого гелю для порожнини рота; клінічні - опитування, виявлення скарг, огляд, збір ротової рідини для оцінки функціональної активності слинних залоз; лабораторні (біофізичні, біохімічні, функціональні, морфологічні) – для оцінки гомеостазу ротової порожнини й ефективності застосування лікувально-профілактичного гелю для порожнини рота; статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів . Уперше для корекції функціональної активності слинних залоз розроблено новий гель для порожнини рота, що містить мальтозу і цитрат натрію (гель "Мальцит" – Патент на корисну модель № 18541 від 15.11.2006 р.), та доведена ефективність його застосування в експерименті та клініці.
Показано, що протезування пацієнтів з гіпосалівацією повними знімними протезами сприяє розвитку ксеростомії та збільшує період адаптації до протеза. Останнє пов'язано з розвитком деструктивних і запальних змін у тканинах ротової порожнини на тлі сухості слизових оболонок, що проявляється в інтенсифікації перекисного окислення ліпідів і протеолітичної активності ротової рідини.
Встановлено, що при користуванні знімними акриловими протезами більш ніж у 30 % випадків спостерігається зниження функціональної активності слинних залоз, що обумовлено, у першу чергу, впливом залишкового мономера акрилового базису протеза.
Показано, що застосування коригуючого гелю "Мальцит" у хворих з гіпосалівацією сприяє посиленню функціональної активності слинних залоз, знижує запальні явища в порожнині рота, зменшує дратівний вплив протеза на слизову оболонку протезного ложа, прискорює звикання та процеси адаптації до знімних зубних протезів з акриловим базисом.
Розроблено "модель гіпосалівації" та встановлено механізм зниження функціональної активності слинних залоз під впливом метилового ефіру метакрилової кислоти: мономер викликає роздратування рецепторів слизової оболонки порожнини рота, слинні залози рефлекторно підвищують свою активність, збільшуючи виділення слини, що забезпечує нейтралізацію і змивання мономера зі слизової оболонки порожнини рота, відбувається компенсаторне наростання маси залоз, потім настає виснаження слинних залоз. Гіперфункція змінюється гіпофункцією з перевагою атрофічних процесів у слинних залозах.
Практичне значення одержаних результатів . Розроблено, апробовано та впроваджено у практику ортопедичної стоматології спосіб стимуляції функціональної активності слинних залоз, що полягає в нанесенні на слизову оболонку порожнини рота або на контактуючу зі слизовою оболонкою поверхню акрилового протеза гелю "Мальцит", що містить мальтозу і цитрат натрію.
Застосування гелю "Мальцит" в пацієнтів з гіпосалівацією при протезуванні знімними протезами з акриловим базисом підвищує рівень салівації, сприяє прискоренню адаптації до протезів, зменшує ризик розвитку протезних стоматитів.
Обґрунтовано застосування гелю "Мальцит" при знімному протезуванні для нейтралізації дії залишкового мономера акрилового протеза з метою профілактики гіпосалівації та розвитку запалення в області протезного ложа.
Розроблену модель гіпосалівації впроваджено в експериментальну практику для оцінки впливу мономера.
Розроблені способи впроваджені в клінічну практику відділу ортопедичної стоматології Інституту стоматології АМН України, ортопедичного відділення обласної стоматологічної поліклініки м. Одеса, стоматологічної клініки Одеського державного медичного університету, ортопедичних відділень міських стоматологічних поліклінік м. Одеси.
Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі ортопедичної стоматології Одеського державного медичного університету МОЗ України.
Особистий внесок здобувача . Автором особисто проведений пошук, відібрана і проаналізована наукова література по темі дисертації, самостійно проведені всі клінічні й експериментальні дослідження, узагальнені та проаналізовані отримані результати, проведена їхня статистична обробка, написана й оформлена дисертація. Спільно з науковим керівником визначені мета й завдання дослідження, сформульовані основні висновки роботи.
Дисертант брав безпосередню участь у розробці рецептури, проведенні доклінічних випробувань коригуючого гелю “Мальцит”, створеного колективом авторів лабораторії гігієни порожнини рота Інституту стоматології АМН України під керівництвом д-ра мед. наук Т.П. Терешиної1 .
Набір клінічного матеріалу проводився на кафедрі ортопедичної стоматології Одеського державного медичного університету МОЗ України.
Експериментальні та лабораторні дослідження виконані автором в лабораторіях Інституту стоматології АМН України: гігієни порожнини рота (зав. – д-р мед. наук Терешина Т.П.), біохімії відділу біотехнології (зав. – канд. біол. наук О.А. Макаренко), у віварії (зав. – І.В. Ходаков)[1] .
Апробація результатів дисертації . Основні положення дисертації доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання дитячої стоматології та ортодонтії” (Одеса, 2005), Міжнародному форумі стоматологів “Современные достижения стоматологии” “Одесса-Дента 2006” (Одеса, 2006).
Публікації . По темі дисертації опубліковано 6 наукових праць, з них 4 статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 стаття в збірнику наукових праць, 1 Патент України на корисну модель.
Обсяг і структура дисертації . Дисертаційна робота викладена на 162 сторінках комп'ютерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, описання об'єктів і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел. Фактичні дані приведені в 26 таблицях. Список літератури містить 251 першоджерело, з них 111 іноземних.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставленої мети та завдань дисертаційної роботи проведено комплекс експериментальних, клінічних і лабораторних досліджень. В експерименті використано 164 білих щура, у клінічних дослідженнях взяло участь 75 осіб.
Експериментальні дослідження проведені з метою вивчення токсикологічних характеристик і специфічної ефективності гелю для порожнини рота "Мальцит", а також для розробки "моделі гіпосалівації". Дослідження проведені згідно вимог ДержСанПіН (1999) і Державного фармакологічного центру МОЗ України (2003). Експерименти проводили на білих щурах місячного віку, які отримували повноцінний раціон віварію.
Специфічну ефективність гелю “Мальцит” вивчали в досліді з інтактними тваринами та на моделі гіпосалівації по його впливу на функціональну активність слинних залоз. Модель гіпосалівації одержували шляхом обробки слизової оболонки порожнини рота щурів 1 % розчином метилового ефіру метакрілової кислоти протягом 30 днів. У процесі експерименту у тварин досліджували рівень слиновиділення (під тіопенталовим наркозом (20 мг/кг) на тлі пілокарпінової стимуляції (3 мг/кг) збирали ротову рідину). По закінченні експерименту тварин піддавали евтаназії, виділяли великі слинні залози, проводили ретельний огляд, потім залози зважували і перераховували в % до загальної маси тварин.
У клінічних дослідженнях взяли участь 75 осіб. До досліджень були залучені 2 категорії пацієнтів: що вперше протезуються та з багаторічним стажем використання зубних протезів.
Обстеження пацієнтів починали з опитування, звертаючи увагу на такі скарги: стан дискомфорту в порожнині рота, хворобливі відчуття. Потім проводили зовнішній огляд пацієнтів, звертаючи уваги на симетричність половин обличчя, висоту нижньої його частини, виступ підборіддя, лінію змикання губ, виразність підборідної та носогубних складок, положення кутів рота. Порівнювали пропорційність частин обличчя.
Далі переходили до огляду й оцінки стану органів ротової порожнини. При обстеженні беззубого альвеолярного гребеня, як частини протезного ложа, проводили ретельний огляд, пальпацію, а в наступному і вивчення діагностичних моделей щелеп.
Запальні явища слизової оболонки оцінювали по наступних ознаках: гіперемія, ціаноз, набряклість, кровоточивість, десквамація, виразка, наявність атрофічних та гіперпластичних процесів.