Реферат: Культові споруди Мукачівщини
Зміст
1. Слово про Мукачево
2. Замок “Паланок”
2.1 З історії замку
2.2“Паланок” сьогодні
3. “Білий палац” в Мукачеві
4. Монастир на Чернечій горі
5. Таємниці мукачівських цвинтарі
Висновки
Список використаної літератури
1. Слово про Мукачево
Місто Мукачево має давню славну історію. Минуло понад 1100 років з часу першої писемної згадки про місто. За цей період Мукачево будувалось, розширювалось, змінювало склад населення. В різні періоди воно входило до складу різних держав, що позначилось на його архітектурі, звичаях, обрядах, мові людей.
Мукачево – колискова багатьох ремесел, що з віками переросли в потужний промисловий комплекс. В минулому далеко знали наших ливарів, каменярів, гончарів, склодувів, навіть виробників паперу. Тепер добре ім’я в Україні мають лижники, трикотажники, швейники, меблевими, кондитери та інші мукачівські виробники.
У ХVII – ХIХ століттях Мукачево було відомим в Європі виробами паперу і текстилю та ярмарками, на які з’їжджалися купці не тільки із Закарпаття, а й із Галичини, Польщі, Австрії, Трансільванії. Цьому сприяло географічне розташування міста, шляхи до якого вели звідусіль.
Мукачево відоме своїми архітектурними пам’ятками, такими як:замок “ Паланок ”, монастир на Чернечій горі, Білий палац, Ратуша та ін.
Скульптор Іван Бровді подарував місту пам’ятник Кирилу і Мефодію, Тарасу Шевченку, пам’ятник Матері, а Михайло Белень – Міхаю Мункачі.
Славнозвісна Ратуша, до речі, була споруджена у серпні 1809 року. Тут в минулому щорічно відбувалися вибори міського голови. Ратуша завжди була політичним і культурним центром міста. Тут проходили збори городян з різних питань, приймалися рішення по них. Після розпаду Австро-Угорської монархії в Ратуші працювала Директорія.
В 20-30 роках у Ратуші розміщались поліцейське і жандармське управління, всі цивільні служби. З1944 року тут працював міський Народний комітет і деякий час Народна Рада Закарпатської України.
Мукачево також відоме тим, що 26 листопада 1944 року в кінотеатрі “Перемога” відбувся Перший з’їзд Народних комітетів, на якому було прийнято Маніфест про возз’єднання Закарпатської України з Радянською Україною.
В 1934 році в Мукачеві було створено етнографічне товариство Підкарпатської Русі, головою якого було обрано Августина Волошина. Головним завданням товариства було створення етнографічного музею краю. За два роки з різних регіонів краю було зібрано понад 2 тисячі оригінальних експонатів народної культури Закарпаття: зразки народного одягу, вишивок, кераміки, ікон, предметів побуту тощо. Під час угорської окупації більшість експонатів безслідно зникла.
У 1915 році в мукачівському замку “Паланку” був розміщений створений у Страбичові і Горонді штаб українських січових стрільців. На замковій площі 29 квітня 1915 року проведено Шевченківське свято, на якому, крім біля тисячі стрільців, зібралося чимало селян району Паланку та гостей Мукачева.
Та це лише частинка того, що діялося у місті з часів його заснування. А ми заглибимось у історію та архітектуру міста над Латорицею, щоб дізнатися безліч цікавих речей.
2. Замок “ Паланок ”
2.1 З історії замку
Древній замок видно, з якого б ви боку не наближались до Мукачева. Овіяний легендами й бойовою славою, він увінчує своїми могутніми фортечними спорудами одиноку гостроверху сопку на довколишній рівнині.
Мукачівський замок – визначний архітектурний пам’ятник середньовіччя – був збудований для охорони і контролю торгових і воєнних шляхів, що схрещувалися тут. Один із цих шляхів проходив через Верецький перевал і в сиву давнину називався Великими руськими воротами. Біля міста Мукачева він виходив у Середньо-Дунайську низовину, з’єднуючи її з Східною Європою. Це був один із тих історичних шляхів, яким переселялися народ.
Про виникнення замку точних історичних відомостей немає. Гадають, що вже у ІХ-Х сторіччі на горі було невелике укріплення, збудоване для охорони кордонів Київської Русі за Карпатами. Пізніше замість цієї фортеці тут збудували феодальний замок. За народними переказами супроводження його приписують руському князю Федору Корятовичу, володіння якого на Поділлі захопив литовський князь Вітовт. Корятович знайшов притулок на Закарпатті. У той час Закарпаття перебувало під владою угорських феодалів. Угорський король Сигізмунд, з яким Корятович був у союзі, у 1393 році подарував йому Мукачево й закріплені за ним володіння.
Князь Корятович перетворив Мукачівський замок У свою резиденцію. Замок являв собою квадратну жилу башту (донжон), розташовану на вершині гори. Пізніше цю башту називали старою баштою. Під нею Корятович наказав видовбати у скелі колодязь глибиною 85 метрів, для якого мешканці Великих Лучок щорічно поставляли канат довжиною 50 сажнів.
Стара башта була обнесена ровом і фортечною стіною з чотирма круглими баштами. Три з них збереглися до наших днів.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--