Реферат: Квартира як біогеоценоз

ЗМІСТ

Вступ

1 Поняття і структура біогеоценозу

2 Квартира як біогеоценоз

2.1 Компоненти біогеоценозу

2.2 Перетворення речовин і потік енергії в біогеоценозі

2.3 Динаміка біогеоценозу

Висновок

Використана література

ВСТУП

Біогеоценози - елементарні одиниці біосфери. Масштаби біогеоценозів в природі надзвичайно різні. Неоднакова також ступінь замкнутості підтримуваних в них кругообігів речовини, тобто багаторазовість залучення одних і тих самих атомів в цикли.

У відповідності з ієрархією спільнот життя на Землі виявляється і в ієрархічності відповідних біогеоценозів. Така організація життя є одним з необхідних умов її існування.

Запаси біогенних елементів, з яких будують тіла живі організми, на Землі в цілому і на кожній конкретній ділянці її поверхні небезмежні. Лише система кругообігів могла надати цим запасам властивість нескінченності, необхідне для продовження життя. Для підтримки круговороту речовин у системі необхідна наявність: запасу неорганічних молекул в засвоєній формі; трьох функціонально різних екологічних груп організмів - продуцентів, консументів і редуцентів. Підтримувати і здійснювати кругообіг можуть тільки функціонально-різні групи організмів. Таким чином, такі властивості екосистем як функціонально-екологічне різноманітність живих істот, організація потоку витягаються з навколишнього середовища речовин у цикли, а також здатність протистояти зовнішнім впливам - найдавніші властивості життя, що забезпечують існування біогеоценозів.

1 ПОНЯТТЯ І СТРУКТУРА БІОГЕОЦЕНОЗУ

Елементарної структурною одиницею біосфери є біогеоценоз. Це поняття було введено В.М. Сукачовим в 1940 р. Він прийшов до висновку про те, що в природі існують системи, що поєднують біотичні та абіотичні компоненти. Ці системи приурочені до певної території, званої екотопів. Єдність біоценозу і екотопах створює природний комплекс, який В. М. Сукачов назвав біогеоценозом. За його визначенням, біогеоценоз-це сукупність на відомому протязі земної поверхні однорідних природних явищ (атмосфери, гірської породи, рослинності, тваринного світу та світу мікроорганізмів, грунту і гідрологічних умов), яка має свою особливу специфіку взаємодій цих становлять її компонентів і певний тип обміну речовиною та енергією їх між собою і з іншими явищами природи і яка представляє собою внутрішньо суперечливе діалектичну єдність, що знаходиться в постійному русі, розвитку.

Біогеоценоз складається з ряду компонентів, які забезпечуютьб існування один одного:

1. Спільноти рослинних організмів, що забезпечує органічною речовиною і енергією все живе тут населення - продуцентів, тобто фітоценозу.

2. Біокомплексу тварин організмів (безхребетних і хребетних), що мешкають в грунті і пригрунтовому середовищі і живуть за рахунок поживних речовин, створених продуцентами - консументів, тобто зооценозу.

3. Мікроорганізмів (бактерій, грибів, актиноміцетів і т.д.), що живуть у грунті, у повітряному і водному середовищі і розкладають органічні сполуки до мінімального стану - редуцентів, тобто мікробіоценозу.

Ці три тісно пов’язані між собою біологічних компонента біогеоценозу утворюють єдність вищого рангу - біоценоз. Таким чином, біоценозом називається вся сукупність живих істот, властивих певній ділянці земної поверхні і пристосованих до спільного проживання на даній території з однорідними умовами існування.

4. Грунтового покриву з підгрунтовими шарами материкової породи і грунтово-грунтовими водами - едафотоп.

5. Атмосфери, що містить біогенні гази - кисень і вуглекислий газ, - атмосферну вологу і такі фактори зовнішнього середовища, як освітленість, температура, опади і т.д. - Кліматопа.

Останні два компоненти біогеоценозу - едафотоп і кліматоп - також взаємодіють один з одним і утворюють систему, звану екотопів.

Всі перераховані компоненти будь-якого біогеоценозу тісно пов'язані між собою єдністю і однорідністю території, загальним потоком енергії, обміном і кругообігом біогенних хімічних елементів, сезонними змінами кліматичних умов, трофічними відносинами, чисельністю і взаємної пристосованістю різноманітних видових популяцій фототрофних і гетеротрофних організмів.

Кожен природний біогеоценоз являє собою саморегулюючу систему, яка склалася в результаті багатьох тисяч і мільйонів років і володіє здатністю трансформувати речовина і енергію у відповідності зі своєю структурою та динамікою. Така система шляхом саморегулювання здатна значною мірою протистояти як змін навколишнього середовища, так і різких змін у чисельності тих чи інших організмів.

Розміри конкретних біогеоценозів варіюють у досить широких межах: у пустелях площа біогеоценозу становить сотні тисяч квадратних метрів, площа одного лісового біогеоценозу - зазвичай від кількох сотень до кількох десятків тисяч квадратних метрів, лугові і степові ще менше - до кількох десятків, рідко - сотень квадратних метрів . Як правило, різких меж між біогеоценозами не існує, а один поступово переходить в інший.

У різній літературі замість біогеоценозу широко поширений інший термін, близький до біогеоценозу за своїм змістом, - екосистема (екологічна система), під яким розуміють функціональну систему, що включає в себе спільноту живих істот і їх середовище проживання. Термін «екосистема» запропонував англійський еколог А. Тенслі в 1935 р. Поняття «екосистема», на відміну від «біогеоценозу», більш загальне і менш визначене. Екосистемою можна вважати як ставок, так і океан, як пень дерева з його мешканцями, так і всю біосферу земної кулі. Деякі вчені вважають, що біогеоценоз - це екосистема, межі якої визначені фітоценозів. Іншими словами, біогеоценоз - окремий випадок, певний ранг екосистеми. Це замкнута і здатна до саморегуляції екосистема.

Замкнутої називають таку екосистему, в якій речовина циркулює від продуцентів до редуцентам по колу і саме в межах даної екосистеми. Наприклад, в озері біогенні елементи багаторазово проходять по одному і тому ж колу: водорості - зоопланктон - риба - бактерії - мінеральні біогенні речовини - знову водорості.

У відкритих екосистемах речовина по колу не звертається. Наприклад, в екосистемах окремого дерева гусінь з'їдає листя продуцента; саму ж гусінь ловлять птахи й відносять у свої гнізда на інші дерева. Таким чином, речовина з даної системи витягується і переноситься в іншу систему.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--